Справа №   2-а-193/11  

  П О С Т А Н О В А

     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 року                                                           м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Поляниця М.М. ,

секретаря судового засідання             Ганчар Л.В.

    з участю:           позивача                    ОСОБА_1

                    представника позивача адвоката ОСОБА_2

                    представника відповідача Калитин І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Болехівської міської ради, Івано-Франківської області, міського голови м. Болехів Макоти Зенона Володимировича «Про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови м. Болехів Макоти Зенона Володимировича від 24 грудня  2011 року №437-р «Про оголошення догани», -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого вказує наступне.  Міський голова Макота З.В. 24 грудня 2010 року виніс розпорядження за №437-р, яким йому оголосив догану за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме порушення режиму роботи, що  полягало у відлученні у робочий час без дозволу керівника. Вважає що ним не допущено порушення трудової дисципліни. 20 грудня 2010 року з 10 години проходила сесія міської ради і жодного керівника не було. Приблизно о 1045 год., оскільки працює начальником загального відділу то відніс поштову кореспонденцію у відділення зв’язку, після чого на декілька хвилин зайшов у міський суд забрати документи. На нараді  ним було дано пояснення причин відлучення. Відповідач вимагав уже після оголошення догани. Просить визнати протиправним та скасувати розпорядженням міського голови від 21 березня 2011 року за №119-р.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві додатково зазначивши, що ним, як начальником відділу постійно здійснюється доставка термінової кореспонденції у відділення зв’язку. Оскільки того дня відбувалася сесія і всі керівники брали участь у засіданні ради то він повідомив про відлучення секретаря приймальної. Керуючій справами не телефонував, оскільки остання перебувала на сесії. Відправивши кореспонденцію, зайшов у міський суд забрати рішення стосовно своїх батьків, після чого повернувся на роботу.

Представник відповідача позов не визнала та зазначила, що ОСОБА_1 порушив трудову дисципліну, а саме був відсутній на роботі без дозволу керівника. Позивачу було надано термін дати пояснення до 24 грудня 2010 року тобто мав його надати 23 грудня 2010 року. Оскільки пояснення 24 грудня ОСОБА_1. не надав, то міський голова мав право оголосити догану. Просить у позові відмовити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що 20 грудня 2010 року до нього у кабінет зайшов ОСОБА_1 та запитав чи не йде на сесію, глянувши на годинник  сказав, що уже 1030 год. і сесія почала роботу вийшов.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що 20 грудня 2010 року прийшла на сесію міської ради вручила вітання депутатам та з дозволу міського голови пішла готовити засідання виконкому. Зайшовши у загальний відділ виявила, що на робочому місці був відсутній ОСОБА_1 Дала вказівку ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 провірити наявність працівників на робочому місці.  ОСОБА_1 не зафіксував відлучення у робочому зошиті. Позивач був відсутній на роботі о 1030 год.

Допитана свідок ОСОБА_7 суду показала, що 20 грудня 2010 року відбувалася сесія міської ради. У випадку відлучення працівники записуються у зошиті відлучень. ОСОБА_1 того дня не записувався і конкретно її не повідомляв про відлучення і вона не пам’ятає, щоб позивач говорив, що відлучається.  ОСОБА_6 дала вказівку створити комісію і перевірити хто є на роботі. Перевіривши кабінети встановили, що відсутній ОСОБА_1, про що було складено акт. Перед цим випадком позивач постійно повідомляв про свої відлучення. ОСОБА_1 інколи відправляв термінову кореспонденцію.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що керуюча справами ОСОБА_6 повернулась біля 1025 год. з сесії  та виявивши відсутність ОСОБА_1 скликала комісію і сказала провірити наявність працівників на роботі. Після чого було складено акт про відсутність позивача на роботі. Хто був присутній та відсутній з працівників сказати не може.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що керуюча справами біля 1030 год. шукала ОСОБА_1 після чого закликала його і сказала набрати акт і підписати. Особисто по кабінетах не ходив і не провіряв.

Свідки  депутати міської ради ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суду показали, що керуюча справами 20 грудня 2010 року брала участь у засіданні сесії міської ради і до обіду не відлучалась. Сесія розпочалась приблизно 0 1010 год.  Засідання було урочистим.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зо бов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачено консти туцією України та законами України.

Нормами ст.8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принци пом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосо вує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Нормою частини 2 ст.71 КАС України  встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено і вказане підтверджується матеріалами справи, що  розпорядженням міського голови від 20 грудня 2010 року а №193-р ОСОБА_1 оголошено догану за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме порушення режиму роботи, що полягало у відлученні в робочий час без дозволу керівника (а.с.4). На нараді у міського голови позивача зобов’язно дати письмове пояснення про причину відлучення до суду до 24 грудня (а.с.5).

У посадовій інструкції начальника загального відділу, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин вказано, що він забезпечує організацію діловодства у міськвиконкомі відповідно до чинних правил здійснює реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції (а.с.9-11).

У відповідності до ст.19 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»організація навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, просування їх по службі, визначення тривалості робочого часу, порядку здійснення ними службових відряджень та відшкодування витрат на ці відрядження, а також особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов'язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

 Нормами ст.14 Закону України «Про державну службу», встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Враховуючи наведене,  суд приходить до висновку, що при наданні оцінки правомірності накладення на позивача оскаржуваного ним дисциплінарного стягнення слід виходити із загальних правил притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, визначених КЗпП України, з урахуванням особливостей, передбачених ст.14 Закону України «Про державну службу».

Згідно ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення, як догана та звільнення.

Статтею 1471  КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Нормами ст.149 КЗпП України передбачено, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

 Дисциплінарна відповідальність державного службовця, відповідно до чинного законодавства - полягає в накладенні передбачених законом дисциплінарних стягнень за порушення ним службової дисципліни. Порушенням службової дисципліни вважається протиправне, неналежне виконання працівником трудових обов'язків. Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, до складу якого традиційно включається суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт і об'єктивна сторона.

Суб'єктом дисциплінарного проступку є позивач, який перебуває у трудових правовідносинах з відповідачем.

Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина ( яка в даному спорі має визначальне значення), і виступає в двох формах: умислу чи необережності.

В усіх випадках наявності вини спільним і обов'язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння, якщо ж немає усвідомлення - немає і вини.

Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою правопорушника. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Загальним об'єктом дисциплінарного проступку є дисципліна праці.

Дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну.

При притягненні до дисциплінарної відповідальності слід обов'язково встановлювати чи був насправді факт порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено.

Системний аналіз вказаних норм закону, на думку суду, свідчить про те, що розпорядження (наказ) про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, у тому числі і державного службовця, яким є позивач, повинен бути винесений органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці, та не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення вказаний орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення з тим, щоб при прийнятті відповідного рішення врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Нормами частини 5 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

На нараді у міського голови, яка відбулася 21 грудня 2010 року позивача було зобов’язано дати письмове пояснення про причину відлучення до суду до 24 грудня 2010 року. (а.с.5). Розпорядження про оголошення догани ОСОБА_1 міським головою прийнято 24 грудня 2010 року тобто до отримання письмового пояснення.

Суд вважає акт від 21 грудня 2010 року про відмову ОСОБА_1 надати письмове пояснення, таким, що суперечить рішенню наради від 21 грудня 2010 року яким позивача зобов’язано дати письмове пояснення до 24 грудня 2010 року  (а.с.41,31)

ОСОБА_1 надав письмове пояснення на ім’я відповідача 27 грудня 2010 року оскільки 24 грудня 2010 року була п’ятниця, тобто пояснення дано своєчасно.

Судом встановлено, що покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9 суперечливі між собою, а саме в частині порядку проведення перевірки, наявності працівників міськвиконкому на робочих місцях.

Не ставлячи під сумнів відлучення ОСОБА_1 у відділення зв’язку, для відправки кореспонденції, та отримання рішень у міському суді, суд визнає, що акт про відсутність позивача на роботі складався після 12 години 20 грудня 2010 року, про, що свідчать покази свідків депутатів міської ради ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які брали участь у роботі сесії міської ради і ствердили, що керуюча справами ОСОБА_10 була присутня н сесії міської ради і не відлучалась. До такого висновку суду служать також показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9, які не могли вказати, хто конкретно з працівників міської ради був на сесії ради, а хто знаходився в адміністративній будівлі ради.

Покази свідків ОСОБА_7, та ОСОБА_8 суд розцінює, як намагання прислужитись міському голові, оскільки вони працюють у його підпорядкуванні, а не такі, що відповідають фактичним обставинам.

Пояснення позивача дані у письмову поясненні на ім’я міського голови та у судовому засіданні одинакові, логічні та відповідають фактичним обставинам справи на відміну від пояснень свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9

З розпорядження міського голови від 12 березня 2008 року за №74 вбачається, що відбуття у робочий час  начальників відділів за межі адмінбудинку, у якому розташований відповідний підрозділ здійснюється після повідомлення про це відповідального працівника приймальні міського голови або керуючого справами міськвиконкому (а.с.39). Суд не приймає, як належний доказ відсутність запису позивача у журналі реєстрації, оскільки ведення зазначеного журналу не передбачене ні чинним законодавством ні нормативними актами міської ради.

Частиною 3 ст.62  Основного Закону України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши в сукупності з іншими доказами пояснення позивача, свідка ОСОБА_7, яка не дала однозначної відповіді, що позивач не ставив її до відома про своє відлучення, а також те, що остання перебуває у безпосередньому підпорядкуванні відповідача, приходить до висновку, що ОСОБА_1 поставив до відома ОСОБА_7, як відповідального працівника приймальні, про своє відлучення, однак остання з зазначених підстав не підтвердила цей факт.

Крім того, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен, також містити обставин вчинення допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника, з урахуванням передбачених у законі обставин.

Аналізуючи оскаржуване розпорядження міського голови від 24 грудня 2010 року за №437-р про  накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани на предмет відповідності їх зазначеним вище нормам законодавства, суд приходить до переконання, що воно таким не відповідає.

 Міський голова при притягненні до дисциплінарної відповідальності позивача не встановив чи був насправді факт порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено.

Підставами для такого висновку суду служить те, що відповідач не отримавши письмового пояснення позивача, не встановивши всіх обставин причин відсутності на робочому місці позивача, прийняв розпорядження про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про його упереджене ставлення до позивача.

Таким чином, суд вважає, що міським головою при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани не було дотримано вимог ч.3 ст.2 КАС України,  що свідчить про протиправність дій при прийняті  оскаржуваного розпорядження .

З урахуванням наведеного у суду  не має підстав  ставити під  сумнів  достовірність і правдивість доказів здобутих у судовому засіданні. За таких  обставин, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність  підстав  для задоволення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач,  як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваного розпорядження щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а тому розпорядження міського голови м. Болехова З. Макоти від 24 грудня 2010 року за №437-р «Про оголошення догани»ОСОБА_1 прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.19 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»ст.14 Закону України «Про державну службу»,ст.ст. 147-149 КЗпП України,  ст.ст.8,71,103 КАС України, керуючись ст.ст.2,10,11,71,72,138,143,159, 161-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Болехівської міської ради, Івано-Франківської області, міського голови м. Болехів Макоти Зенона Володимировича «Про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови м. Болехів Макоти Зенона Володимировича від 21 березня 2011 року №119-р «Про оголошення догани»- задоволити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Болехів Макоти Зенона Володимировича від 21 березня 2011 року №119-р «Про оголошення догани».

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, через Болехівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.       

 Суддя                                                       М.М.Поляниця

Постанова виготовлена в повному об’ємі 8 жовтня 2011 року