ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11                                                                                           Справа№ 5015/3319/11

За позовом  Приватне акціонерне товариство  «Українська  страхова компанія «Гарант  Лайф», м. Київ        

До відповідача  Приватне акціонерне товариство  «Галичина»  м. Радехів, Львівської області        

Про  стягнення 3091328,92 грн. боргу

             Суддя   Довга О.І.

                                                                                                     Секретар  Скремета О.О.

Представники:  

Від  позивача  ОСОБА_1 -  представник  за  довіреністю            

Від відповідача  ОСОБА_2 -  представник за довіреністю від 07.12.2011 року

Представникам сторін  роз’яснено їх права  та обов’язки передбачені  ст. 22 ГПК України та право відводу  судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді  не подано ( не заявлено).

Суть спору:

На розгляді  господарського  суду  Львівської області знаходиться справа  за позовом   ПАТ «Українська страхова  компанія  «Гарант Лайф» м. Київ  до ПАТ ««Галичина»                 м. Радехів, Львівської області  про стягнення  3091328,92 грн. боргу.

Для об‘єктивного  вирішення  спору по суті, розгляд справи  відкладався  ухвалами  суду та в судовому   засіданні оголошувалася  перерва до 21.12.2011 року.

Представник позивача   підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити  відповідно  до заяви  про зменшення  позовних вимог та стягнути з відповідача  3000000,00 грн. боргу з  виплати  номінальної  вартості  облігації, 3% річних  від  простроченої  суми  заборгованості   у розмірі 54986,30 грн., суму інфляції  за весь час прострочення  у розмірі 26464,00 грн. та судові витрати.

Представник відповідача  письмових заперечень на позов не подав.  В ході судового  розгляду спору, згідно клопотання  № 19/12-01  від 19.12.2011 року  (вх. № 30169/11 від 19.12.2011 року)  просиві, відповідно  до  вимог ст. 24 ГПК України  залучити до участі  в розгляді  справи ВАТ «Шумський  маслозавод»в якості другого відповідача.

Позивач  проти  поданого клопотання  заперечує,  вважає   залучення до справи в якості другого відповідача - ВАТ «Шумський  маслозавод» необґрунтованим, так як ПАТ                      «Українська страхова  компанія «Гарант Лайф» м. Київ   не ставить до  останнього  жодних вимог щодо стягнення  суми заборгованості.

Суд вказане клопотання  відхиляє.

Окрім наведеного  за вх. № 30493/11 від 21.12.2011 року, відповідач, у зв‘язку  із складністю  даної справи, відповідно  до ст. 4-6 ГПК України  просить  розглянути  справу  колегіально  у  складі трьох  суддів.

Розглянувши подане  клопотання, заслухавши представників  сторін, суд вказане  клопотання  відхиляє як безпідставне.

Спір розглядається  згідно заяви позивача  про зменшення позовних вимог.

Судом встановлено:

ПАТ  «Українська  страхова компанія «Гарант Лайф» є правонаступником  ЗАТ «Страхова компанія «Гарант-ЛАЙФ»ЗАТ «Українська  стархова компанія  «Дженералі Гарант Страхування життя» та ЗАТ «Українська  страхова компанія  «Гарант-ЛАЙФ.

24.06.2008 року  між  ЗАТ «Українська  страхова компанія Дженералі Гарант Страхування Життя»та ТзОВ «Арта цінні  папери»було  укладено договір  купівлі-продажу цінних  паперів № 765-Д, відповідно до якого  у власність  позивача  було передано 2000 шт.  іменних  відсоткових  облігацій  ЗАТ «Галичина».

26.09.2008 року  між ЗАТ «УСК Дженералі Гарант  Страхування Життя» та ТзОВ  «Арта цінні  папери» було укладено договір  купівлі-продажу  цінних  паперів № 1137-Д,  відповідно  до якого у власність  позивача  було передано 1000 шт.  іменних  відсоткових  облігацій  відповідача.

Відтак, позивач придбав 3000 шт.  іменних  відсоткових  облігацій  відповідача  серії С номінальною  вартістю 1000 грн.  кожна, загальною  номінальною  вартістю 3 000 000,00 грн., що підтверджується, зокрема, випискою про операції  з цінними  паперами  на рахунку  у цінних  паперах № 003108 за 06.10.2009 року.

Згідно з проспектом емісії облігацій серії «С»Закритого акціонерного товариства «Галичина», що опублікований у Бюлетені «Цінні папери України»№ 69-70 (2297-2298) від 28 березня 2008 року (п. 5) власники облігацій мають право: одержувати номінальну вартість облігацій у терміни їх погашення.

Відповідно до п. 10 проспекту емісії погашення облігацій здійснюється в національній валюті України (гривні) Емітентом через Платіжного агента - ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», на підставі зведеного облікового реєстру власників облігацій, який складається на кінець операційного дня, що передує даті погашення облігацій та надається депозитарієм ВАТ «МФС»на початок погашення облігацій.

На дату погашення облігацій на підставі зведеного облікового реєстру Платіжний агент -ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», від імені та за рахунок Емітента виплачує власникам облігацій належні їм суми згідно з вимогами чинного законодавства та умовами випуску облігацій.

Для пред'явлення облігацій до погашення власники облігацій переводять належні їм облігації з особистих рахунків у цінних паперах на рахунок Емітента в депозитарії ВАТ «МФС»з 9 години до 12 години дати погашення облігацій.

Погашення облігацій власнику-резиденту юридичній особі здійснюється на її поточний рахунок. Дата початку погашення облігацій серії «С»: 05 квітня 2011 року. Дата закінчення погашення облігацій серії «С»: 08 квітня 2011 року.

З 12.10.2009 р. правонаступником та виконавцем усіх депозитарних послуг щодо здійснення обслуговування клієнтів Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз»(МФС) є депозитарій ВДЦП, всі розпорядження на виконання депозитарних операцій, звітні документи за результатами виконання депозитарних операцій приймаються / видаються виключно у ВДЦП згідно внутрішніх документів ВДЦП, що підтверджується листом Національного Банку України від 27.10,2009 N 25-111/2586-20040, Рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 20 жовтня 2010 року N 1596 «Про анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»(оприлюднено у «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку», 2010. 10. № 197 Цінні папери України, 2010, 11, № 43).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»підтвердженням права власності на цінні   папери є виписка з рахунку у цінних паперах, яку надає зберігач.

Згідно такої виписки станом на 04.03.2011 позивач був власником 3 000 шт. іменних відсоткових облігацій Закритого акціонерного товариства «Галичина», ЄДРПОУ 25553579, код І8ІЇЧ: 11А4000035398, серія С.

22.03.2011 позивачем було направлено ТОВ «АРТА Цінні Папери»(яке відповідно до п. 7.4. проспекту емісії є андерайтером відповідача) повідомлення про надання облігацій для повного погашення.

05.04.2011 позивачем було надано розпорядження зберігачу цінних паперів позивача ТОВ «Фінансова компанія «Сократ»- на виконання облікової операції: переведення належних Товариству облігацій з рахунку Позивача на рахунок Відповідача в депозитарії ПРаТ «ВДЦП»для пред'явлення облігацій до погашення відповідно до проспекту емісії.

Станом на 30.05.2011 облігації ЗАТ «Галичина»з рахунку Товариства не переведено. Коштів від Відповідача також не надійшло.

Згідно листа Зберігача ТОВ «Фінансова компанія «Сократ»від 19.05.2011 р. вих.           № 93/42, ПрАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»від 18.05.2011 вих. № 3571, депозитарій не може здійснити операцію зарахування цінних паперів на рахунок емітента у зв'язку з відсутністю від останнього розпорядження на зарахування.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд визнав  позовні вимоги такими що підлягають до задоволення з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Відповідно до ст. 163 Господарського кодексу України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Таким чином у відповідача виникли зобов'язання перед позивачем який є власником цінних паперів, що випустив відповідач, згідно з умовами випуску облігацій.

Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Положенням № 332 про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.08.2003р. за № 706/8027 (далі - Положення № 332) передбачено, що умови випуску цінних паперів, зокрема, облігацій встановлюються проспектом емісії цінних паперів.

Умови випуску та розміщення облігацій відповідача, а також його права та обов'язки містяться в Проспекті емісії облігацій серії «С»закритого акціонерного товариства «Галичина», опублікованому у офіційному виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Бюлетень. Цінні папери України»№ 69-70 (2297-2298) від 28 березня 2008 року.

Згідно п. 5 Проспекту емісії власники облігацій мають право одержувати номінальну вартість облігацій у терміни їх погашення.

Відповідно до п. 1 Розділу 1 Положення № 332 погашення облігацій - сукупність дій емітента щодо припинення обігу облігацій, виплати номінальної вартості облігації або надання товарів (послуг) у строки, передбачені умовами розміщення облігацій, та анулювання облігацій відповідно до умов випуску.

У період з 05.04.2011 по 08.04.2011 відповідач мав здійснити дії з погашення облігацій, в тому числі виконати свій обов'язок зі сплати їх номінальної вартості у сумі 3 000 000,00 грн. Доказів  погашення  боргу  суду не представлено.

Відповідно   до   ст.   173   Господарського   кодексу   України   господарським    визнається  зобов'язання,  що  виникає   між суб'єктом   господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу якого один суб'єкт   (зобов'язана   сторона,   у   тому   числі боржник)   зобов'язаний   вчинити   певну    дію господарського     чи   управлінсько-господарського    характеру    на  користь   іншого  суб'єкта (виконати   роботу,    передати     майно,     сплатити     гроші,     надати   інформацію  тощо),    або утриматися від певних дій,   а інший суб'єкт (управнена сторона,   у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони   та  забезпечення   загальногосподарського   інтересу.   До   виконання      господарських  договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України  особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань перед позивачем.

Відтак, сума боргу з виплати  номінальної вартості облігації, яка підтверджена  позивачем, та підлягає до стягнення  з відповідача становить 3000000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати. Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані позивачем, відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача  3 % річних від суми боргу у розмірі 54986,30 грн. та інфляційні втрати у розмірі 26464,00 грн.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.16,509,526,625 ЦК України, ст.ст. 12,33,34,44,49,82-84 ГПК України, суд –

                                                             В И Р І Ш И В  :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.  Стягнути з   Приватного  акціонерного  товариства «Галичина»(  80200, Львівська обл.. м. Радехів,  вул. Б.Хмельницького,120,  код ЄДРПОУ 25553579, МФО 325019)  на користь  Публічного  акціонерного  товариства «Українська  страхова компанія «Гарант-Лайф»( 01004, м. Київ,  вул.  Червоноармійська,15/2, код ЄДРПОУ 31025837,  МФО 320940)  3 000 000,00 грн. боргу, 3 % річних від суми боргу у розмірі –54 986,30 грн., інфляційні втрати у розмірі  -          26 464,00 грн., 25 000,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення  господарського суду  набирає  законної сили  після  закінчення строку  подання  апеляційної скарги, якщо  апеляційну  скаргу не було подано. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо  його  не скасовано, набирає законної сили після  розгляду справи  апеляційним  господарським судом.

Суддя                                                                                             Довга О.І.