Справа № 33-11/12 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В..
Доповідач: Стельмах І. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2012 року м. Львів
Апеляційний суд Львівської області у складі:
головуючого –судді Стельмаха І.О.,
з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності –ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
українця, громадянина України, пенсіонера,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2011 року,
встановив:
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч.1, ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративні стягнення: за ст. 130 ч.1 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік шість місяців; за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців. Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік шість місяців.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 06 жовтня 2011 року близько 20 год. 40 хв.на вул. Чернігівській, 6 в м. Львові, керував транспортним засобом марки „Мерседес Бенц Е-200”, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, та, керуючи даним транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не справився з керуванням і виїхав на тротуар, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, в результаті автомобіль отримав пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 2.9(а), 12.1 Правил дорожнього руху.
На дану постанову судді Зазуля І.Є. подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з постановою, вважає постанову суду неправильною і надто суворою, що підлягає зміні. Вказує, що судом при застосуванні ст. 124 КУпАП не було враховано, що немає жодних доказів того, що його автомобіль отримав пошкодження. Також судом не було прийнято до уваги, як доказ того, що при керуванні автомобілем 06.10.2011 року по вул. Чернігівській в м. Львові в темну пору, біля 20 год. 40 хв. виникли виключні обставини, оскільки невідомий пішохід перебігав проїжджу частину дороги, і щоб уникнути наїзду на нього, він скерував свій автомобіль вправо в сторону тротуару та зупинився. Даний факт підтвердив в своїх поясненнях ОСОБА_3.(а.с 7). Вважає, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому її слід виключити з винуватості. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, а саме його право на захист, оскільки розглянуто справу у його відсутності без належного повідомлення. Також зазначає, що в порушення вимог ст. 280 КУпАП не було враховано пом’якшуючі обставини, а саме: те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності; повністю визнав свою вину за ч.1 ст. 130 КУпАП та щиро розкаюється у вчиненому; не враховано стан його здоров’я, який потребує значного часу на лікування та реабілітацію; відсутність будь-якої матеріальної і моральної шкоди; відсутність будь-яких претензій третіх осіб; наявну потребу в керуванні транспортним засобом за станом здоров’я після одужання. Одночасно ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення йому строку на подачу апеляційної скарги, оскільки цей строк він пропустив з поважних причин. При цьому вказав, що він не був належним чином повідомлений про час розгляду справи, про дану постанову суду дізнався лише 23.11.2011 року, від адвоката, який ознайомлювався із справою, а тому був позбавлений можливості оскаржити її у встановлений строк. Копію оскаржуваної постанови суд, в порушення вимог ст. 285 КУпАП йому не направив, чим порушив його право на захист.
На підставі наведеного просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови, і змінити постанову суду. Виключити правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, та пом’якшити накладене стягнення за ст. 130 ч.1 КУпАП, застосувавши штраф.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав своє клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови та свої апеляційні вимоги. Пояснив, що він визнає себе винним в тому, що керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, та допустив зіткнення з пішоходом, у чому щиро розкаюється. Будь-яких технічних пошкоджень його автомобілю спричинено не було.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Матеріалами справи підтверджуються пояснення ОСОБА_1 щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови. Суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, а тому його слід поновити.
У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як видно з постанови судді першої інстанції, ці вимоги закону не були виконані, оскільки не були досліджені в повному обсязі всі обставини справи. Суддя, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не мотивував свого рішення з цього приводу, і не зазначив доказів, якими підтверджується дане адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням являється порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони даного складу правопорушення є спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З досліджених в судовому засіданні апеляційного суду матеріалів справи вбачається, що в справі відсутні будь-які докази того, що в результаті події, що мала місце 06.10.2011 року за участі ОСОБА_1, був пошкоджений його автомобіль.
Хоча в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.10.2011 року складеного щодо ОСОБА_1 зазначено, зокрема, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 отримав технічні пошкодження, однак не вказано, які саме технічні пошкодження були спричинені. Крім того, в інших матеріалах справи - схема пригоди, пояснення ОСОБА_1, пояснення учасника та очевидця пригоди ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 4-7) не зазначено про те, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1, отримав будь-які технічні пошкодження.
За таких обставин суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутня об’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому постанова судді першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не може залишатися в силі і підлягає скасуванню, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, аналізом матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним щодо нього 07.10.2011 року (а.с.1), висновком ОКЗ ЛОР „ЛОДНК” від 06.10.2011 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння (а.с.8), його поясненням (а.с. 6).
Разом з тим, суддя при накладені адміністративного стягнення не в повній мірі врахував вимоги ст. 33 КУпАП щодо застосування стягнення.
Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1 є пенсіонером, до адміністративної відповідальності притягується вперше, повністю визнав свою провину та щиро розкаюється у вчиненому, виключно позитивно характеризується. Суд також враховує стан здоров’я ОСОБА_1, який є обмежений в русі. Обставин, які б обтяжували його відповідальність немає.
Обставинами, що пом’якшують відповідальність, і повинні бути враховані при накладенні стягнення є визнання своєї вини та щире розкаяння ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, пом’якшуючі відповідальність обставини, суд приходить до висновку, що стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за своєю суворістю не відповідає особі правопорушника та обставинам справи. Тому накладене стягнення слід змінити на штраф в межах санкції ст. 130 ч.1 КУпАП. Таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети –виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294, п.1 ст. 247 КУпАП, суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2011 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2011 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців - скасувати і справу в цій частині закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2011 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП –змінити.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення за ст. 130 ч.1 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік шість місяців змінити на штраф у сумі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: