ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2012 р.           Справа № 5027/1098/2011.

За позовом  публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» в особі Сторожинецького району електричних мереж, м.Сторожинець

до товариства з обмеженою відповідальністю “Санаторій “Золотий колос” дитячий санаторно-оздоровчий центр, с. Панка, Сторожинецький район, Чернівецька область

про стягнення заборгованості на загальну суму 10 955,46 грн.

Суддя          Гурин М.О.

Представники:

від позивача –ОСОБА_1. довіреність № 251 від 18.03.2011 р.

від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” звернулось з позовом в особі Сторожинецького району електричних мереж до товариства з обмеженою відповідальністю “Санаторій “Золотий колос”, дитячий санаторно-оздоровчий центр, с. Панка Сторожинецького району, про стягнення заборгованості в сумі 10 955,46 грн., в тому числі: 9 429,07 грн. основного боргу, 3 % річних в сумі 205,91 грн., 583,72 грн. інфляційних та 736,76 грн. пені.

Позов мотивується тим, що 14.07.2008 р. між сторонами було укладено договір на постачання електричної енергії № 109 (а.с. 6). Згідно пункту 1 вказаного договору позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб його електроустановок, а відповідач оплачує вартість використаної електроенергії. Відповідно до пункту 2.3.4 відповідач зобов’язаний здійснювати розрахунки за спожиту енергію не пізніше 25 числа розрахункового періоду. Проте, відповідач свої договірні зобов’язання не виконав, заборгувавши позивачу за період з 01.10.2010 по 31.08.2011 суму позову.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 12.10.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 25.10.2011 р.

Заявою від 25.10.2011 р. (а.с. 39), позивач, уточнив свої позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року 9 429,07 грн. основного боргу, 3 % річних в розмірі 194,46 грн., 543,36 грн. інфляційних та 705,67 грн. пені.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов або будь-яку іншу інформацію щодо заявлених до нього позовних вимог чи причини його неявки (неявки його представника) у судове засідання не надав.

Як вбачається із наданого представником позивача довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 119) станом на 05.01.2012 р. місцезнаходженням відповідача є Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Панка. Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою. Отже, суд вжив всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи в господарському суді Чернівецької області.

Нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач в праві до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про уточнення позовних вимог (а.с. 39) за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог та приймається судом до розгляду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.

14.07.2008 р. між відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” (позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Санаторій “Золотий колос” дитячий санаторно-оздоровчий центр (відповідач по справі)  укладено договір про постачання електричної енергії № 109 (а.с. 6) (надалі договір).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, дослідивши договір про постачання електричної енергії №109 від 14.07.2008 р., суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевказане, договір про постачання електричної енергії № 109 від 14.07.2008 р. є дійсним.

Відповідно до п. 1 договору (а.с. 6) постачальник (позивач по справі) продає електричну енергію споживачу (відповідач по справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з загальною приєднаною (дозволеною) потужністю 213 КВт, величини якої по площадках вимірювання на точках продажу визначені додатком “Графік зняття показів лічильників та подання їх до Електропостачальної організації”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п.2.1. договору (а.с. 6) під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, Сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ).

Пунктом 2.3.4 договору (а.с. 6) сторони передбачили, що споживач зобов’язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показів лічильників та подання їх до Електропостачальної організації” не пізніше 25 числа розрахункового періода

Згідно п. 5.2 договору (а.с. 8) договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем і оформлюються додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».

Згідно п.7.3 (а.с. 9) якщо середньомісячне споживання електроенергії споживачем за будь-якою точкою обліку протягом 2 послідовних місяців нижче визначеного 3.4 ПКЕЕ, постачальником протягом 10 днів наступного розрахункового місяця звертається до власника відповідних засобів обліку щодо приведення стану обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів.

Пунктом 3.4. ПКЕЕ передбачено, що якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду).

Згідно п. 6.21. ПКЕЕ у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).

01.09.2010 р. позивачем було надіслано відповідачу вимога № 102301 (а.с. 74), що підтверджується витягом з журналу надісланої документації (а.с. 117) та витягом журналу реєстрації вимог (а.с. 110), якою відповідача було зобов’язано встановити лічильник прямого включення  (п.6.21 ПКЕЕ), тобто привести розрахунковий облік відповідно до вимог нормативно-технічних документів.

Як видно з наявних у матеріалах справи звітів про використану електроенергію за жовтень 2010 р. (а.с. 23), за листопад 2010 р. (а.с. 26), за грудень 2010 р. (а.с. 29),  за лютий (а.с. 31)  рахунків за активну електроенергію №70717/1 від 29.10.2010 р. (а.с. 24),  №71717/1 від 24.11.2010 р. (а.с.27), № 73163/1 від 29.12.2010 р. відповідач не сплатив за спожиту активну електроенергію за період з жовтня 2010 р. по лютий 2011 р., у результаті чого в нього виникла заборгованість по оплаті за спожиту активну електроенергію в сумі 9 429,07 грн., що також підтверджується розрахунками (а.с. 80) наданими позивачем на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2011 р.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобов’язання по оплаті за спожиту активну електроенергію, позов в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 9 429,07 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України)

Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 4.2.1 Договору, пункті 8 додатку 1 до Договору “Порядок розрахунків” сторони узгодили, що в разі несвоєчасного виконання розрахунків, обумовлених цим додатком, на суму загального боргу за спожиту електроенергію та/або за надані послуги, що пов’язані з постачанням електричної енергії, здійснюється нарахування пені в розмірі 0,8% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно розрахунку позивача пеня складає 705,67 грн..

Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 705,67 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов правомірним є нарахування позивачем 543,36 грн. інфляційних та 194,46 грн. трьох процентів річних.

Судові витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти заяву про зменшення позовних вимог до розгляду.

2.      Позов задовольнити.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Золотий колос»дитячий санаторно-оздоровчий центр»(с. Панка Сторожинецького району Чернівецької області, код 05398444) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” в особі Сторожинецького району електричних мереж (м. Сторожинець Сторожинецького району Чернівецької області, вул. Чернівецька 82а, код 00130760) 9 429,07 грн. заборгованості за активну електроенергію, 705,67 грн. пені, 194,46 грн. 3% річних, 543,36 грн. інфляційних, 108,72 грн. державного мита та 234,21 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового.

Суддя                                                               М.О. Гурин

Повне рішення складено 13.01.2012 р.