Справа №2-113/08
2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2008 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Умнової О.В.
при секретарі - Скопенко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-ті особи: Головне управління юстиції у м. Харкові, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6
- про визнання доручення, довіреності, біржового договору купівлі-продажу недійсними та витребування автомобіля з чужого володіння, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом. Просить визнати недійсним доручення від 27.03.2003 року, посвідчене приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, згідно якого ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 правом користування та розпорядження належним їй автомобілем “Mersedes - Benz S320”; визнати недійсним довіреність від 4.04.2003 року посвідчену приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, згідно з якою ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 на підставі доручення від 27.03.2003 року уповноважила ОСОБА_4 правом користування та розпорядження даним автомобілем; визнати недійсним біржовий договір (угоду) від 19.04.2003 року, зареєстрований ТБ “Автомобільна Товарна Біржа”, згідно якого ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 вищевказаний автомобіль; витребувати автомобіль “Mersedes - Benz S320”, 1999 року випуску, НОМЕР_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 та передати його ОСОБА_1.
Мотивує вимоги тим, що доручення на право користування та розпорядження автомобілем від 27.03.2003 року від імені ОСОБА_1 на ім”я ОСОБА_3 є підробленим, не відповідає вимогам ст.48 ЦК України (1963 року) оскільки вона його не видавала, не підписувала і у нотаріуса не посвідчувала, що є підставою для визнання його недійсним. Вказує на те, що дані обставини підтверджуються висновками судово-почеркознавчих експертиз, які містяться в матеріалах кримінальної справи №1805073. З огляду на зазначене, вважає, що похідні від вищевказаного доручення правочини на підставі ст.48 ЦК України (1963 року) також мають бути визнані недійсними, а належний їй автомобіль витребуваний від добросовісного набувача ОСОБА_2, згідно зі ст.145 ЦК України (1963 року) та ст.388 ЦК України (2004 року).
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив задовольнити вимоги.
Представник відповідачки ОСОБА_2 позов не визнав. В обґрунтування позиції зазначив, що кримінальна справа, на яку посилається позивач, закрита в зв”язку з відсутністю в діях складу злочину. Законність закриття вищевказаної кримінальної справи неодноразово перевірялась Генеральною прокуратурою України. Вказує на те, що позивачка пропустила строк позовної давності, передбачений ст.267 ЦК України, оскільки знала про відчуження автомобіля ще в 2003 році, про що свідчать матеріали справи. Просить застосувати п.3 ст.267 ЦК України до вимог позивачки та відмовити їй в задоволенні позову.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Третя особа: Головне управління юстиції у м. Харкові в судове засідання представника не направила, про причини неявки суд не повідомила.
Приватні нотаріуси ХМНО ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направили до суду письмові заяви, в яких позов ОСОБА_1 не визнали, просили розглянути справу у їх відсутність.
В письмових поясненнях, оголошених в судовому засіданні, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_6 зокрема зазначила, що для посвідчення 27.03.2003 року довіреності на право користування та розпоряджання автомобілем “Mersedes - Benz S320”, 1999 року випуску, виданої від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_3, вона витребувала всі необхідні документи: технічний паспорт автомобіля, паспорт довірителя та паспорт представника. Довіреність була належним чином оформлена та підписана довірителем - ОСОБА_1 в її присутності. При цьому, для встановлення особи довірителя був наданий паспорт, в якому обличчя, зображене на фотокартці в паспорті співпадало з зовнішністю жінки, яка підписала довіреність. При візуальному огляді паспорт не викликав сумнівів щодо його справжності. Крім того вказала на те, що кримінальна справа, на яку посилається позивач, порушена по факту незаконної реалізації автомобіля “Mersedes - Benz S320”, 1999 року випуску закрита постановою від 7.04.2004 року на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5 пояснила (т.1 а.с.52), що при посвідченні 4.04.2003 року довіреності ОСОБА_3 в порядку передоручення від ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_4 на управління та розпорядження автомобіля “Mersedes - Benz S320”, вона перевірила довіреність ОСОБА_1 по єдиному реєстру довіреностей, про що зроблено відмітку на копії довіреності на ім'я ОСОБА_3
Суд, вислухавши представника позивачки, представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи №18050073, вважає можливим розглянути справу у відсутність нез”явившихся відповідачів та третіх осіб і в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2003 року (за реєстровим №1477) приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 була посвідчена довіреність на право користування та розпоряджання автомобілем “Mersedes - Benz S320”, 1999 року випуску, видана від імені ОСОБА_1 на ім”я ОСОБА_3
4.04.2003 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчена довіреність (за реєстровим №2133) ОСОБА_3 в порядку передоручення від ОСОБА_1 на ім”я ОСОБА_4 на управління та розпорядження вищевказаним автомобілем “Mersedes - Benz S320”.
На підставі довіреності від 4.04.2003 року, ОСОБА_4, 19.04.2003 року, уклав біржовий договір (угоду) №84/189 з ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купила автомобіль “Mersedes - Benz S320”, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3. Даний договір посвідчено та зареєстровано Товарною Біржою “Автомобільна Товарна Біржа” в м. Києві.
Згідно листа прокуратури Сумської області від 11.03.2008 року за №17-18050073-221 (т.2 а.с.35) кримінальна справ №18050073, порушена за фактами зловживання службовим становищем службовими особами ГУ МВС України в Харківській області та заволодіння шахрайським шляхом автомобілем марки “Mersedes - Benz S320”, який належав ОСОБА_1. за ч.3 ст.364, ч.3 ст.190, ч.ч.1,3 ст.358 КК України закрита 26.10.2007 року, на підставі п.2 ст.6 КПК України, за відсутністю в діянні складу злочину.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).
Частиною 4 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З матеріалів кримінальної справи №18050073, витребуваної судом з прокуратури Харківської області вбачається, що після посвідчення 27.03.2003 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 довіреності на право користування та розпоряджання автомобілем “Mersedes - Benz S320”, 1999 року випуску, виданої від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_3, даний автомобіль 28.03.2003 року був знятий з обліку для реалізації в межах України.
6.05.2003 року ОСОБА_1 подала до УКР УМВС України в Харківській області заяву про злочин, в якій повідомляла про незаконне заволодіння громадянкою ОСОБА_3 належним їй автомобілем “Mersedes - Benz S320”.
За результатами проведення перевірки обставин, викладених ОСОБА_1 у вищевказаній заяві про злочин, ст. ДІМ Ленінського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області Буряк П.В., постановою від 9.06.2003 року, відмовив в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.190 КК України.
Таким чином, станом на 6.05.2003 року, ОСОБА_1, знала про порушення своїх прав щодо автомобіля “Mersedes - Benz S320” та особу, яка їх порушила. При цьому, на загальних підставах для захисту своїх прав, до суду не зверталась. Цивільний позов в кримінальній справі №18050073, порушеної за фактами зловживання службовим становищем службовими особами ГУМВС України в Харківській області та заволодіння шахрайським шляхом автомобілем “Mersedes - Benz S320” за ч.3 ст.364, ч.3 ст.190, ч.ч.1,3 ст.358 КК України, закритої 26.10.2007 року на підставі п.2 ст.6 КПК України, ОСОБА_1 не заявлявся.
Суд вважає, що позовна давність у п'ять років, визначена ч.3 ст.258 ЦК України, до заявлених вимог позивачки не застосовується.
Судом встановлено, що 2.03.2007 року, на момент звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, трирічний строк, встановлений ст.257 ЦК України для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права, сплинув.
В судовому засіданні представник позивачки не довів поважність причин пропуску даного строку, об'єктивних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надав, в зв”язку з чим, підстав для його поновлення не вбачається.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивачки на ту обставину, що остання не могла раніше звернутися до суду за захистом свого порушеного права, з підстав відсутності у неї документів (паспорта), які були вилучені слідчими для проведення судово-почеркознавчих експертиз і повернуті лише в 2007 році, оскільки з наданих сторонами матеріалів вбачається, що перша судово-почеркознавча експертиза проводилась ХНДІСЕ ім. Проф. Н.С.Бокаріуса 25.06.2005 року, а повторна експертиза проведена тим же інститутом 22.02.2006 року. Тобто, до 2005 року у позивачки було достатньо часу для звернення до суду для захисту свого порушеного права, зокрема для звернення з позовом про визнання правочинів недійсними, чим остання не скористалась.
Оскільки позивачка пропустила строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу, підстав для його поновлення судом не встановлено, представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву про застосування позовної давності, суд вважає, що до позовних вимог ОСОБА_1 слід застосувати позовну давність та відмовити останній в задоволенні позову, з підстав, передбачених ст. 267 ЦК України.
Крім того, суд вважає за доцільне, у відповідності зі ст. 154 ЦПК України скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 7.03.2007 року на автомобіль “Mersedes - Benz S320”, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, НОМЕР_1, що належитьОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 11, 16, 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України, ст.ст.3, 6, 10, 11, 59, 60, 88, 154, 208, 209, 212-216, 218, 223 ЦПК України, суд , -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 доОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-ті особи: Головне управління юстиції у м. Харкові, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання доручення, довіреності, біржового договору купівлі-продажу недійсними та витребування автомобіля з чужого володіння залишити без задоволення.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 7.03.2007 року, на автомобіль “Mersedes - Benz S320”, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, НОМЕР_1, що належитьОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський райсуд м. Києва.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Умнова О.В.