Справа №22-ц-2321/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Степаненко
Категорія - 27 Суддя-доповідач - Левченко
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Левченко Т. А.,
суддів - Рибалки В. Г., Смирнової Т. В.,
за участю секретаря - Пархоменко А.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 09 листопада 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору недійсним,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ «Дельта Банк» та, посилаючись на положення ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», просив визнати недійсним договір № 004-18500-250610 від 25 червня 2010 року на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки.
Рішенням суду від 09 листопада 2011 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання договору недійсним за безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на те, що судом не повно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведення обставин, які суд вважав встановленими, не вірну оцінку правовідносин, що виникли між сторонами, не вірне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та задовольнити його позовні вимоги.
В доводах апеляційної скарги зазначає: судом не враховано, що він платіжної картки не отримував, не знімав готівку з картки та не оплачував послуги або товари цією карткою, будь-яких розпоряджень про перерахування коштів з кредитного рахунку не надавав, платіжних документів на підписував, та нарахування Банком заборгованості за договором № 004-18500-250610 від 25 червня 2010 року на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки є таким, що грубо порушує його права та інтереси. Односторонні дії банку щодо «переоформлення» заборгованості за договором № 004-18008-061206 від 06 грудня 2006 року, яка більше ніж у 10 разів перевищує суму отриманого кредиту, шляхом укладення нового кредитного договору від 25 червня 2010 року є несправедливими, всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на його шкоду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.12.2006 року позивач уклав кредитний договір з відповідачем за № 004-18008-061206 на суму 2143 грн. 90 коп. для придбання мобільного телефону, зі строком погашення кредиту до 05.12.2007 року, на умовах щомісячної сплати рівними частками 254 гривень заборгованості за кредитом, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами та плати за ведення кредитної справи.( а.с. 21-22).
В ході виконання договору позивач порушував його умови, не вносив своєчасно передбачені договором платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 23 237 грн. 24 коп.
В подальшому сторони уклали договір № 004-18500-250610 від 25.06.2010 року на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, у відповідності з яким банк надає Держателю кредит шляхом відкриття Держателю невідновлювальної відкличної Кредитної лінії на загальну суму 30000 гривень та на день укладення договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 23 237,24 грн.( а. с. 5).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір № 004-18008-061206 від 06.12.2006 року між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було закрито службовою проводкою у зв'язку з його реструктуризацією. На підставі реструктуризації з ОСОБА_1 було укладено новий кредитний договір № 004-18500-250610 від 25.06.2010 року на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, за яким ОСОБА_1 зобов'язався погасити заборгованість на суму 23237,24 грн. на нових умовах, які передбачають право банку здійснювати з Рахунку договірне списання грошових коштів, які складають суми заборгованості (суми кредитів, нарахованих процентів, комісій, плат, штрафних санкцій тощо), які виникають за цим Договором та/або кредитними договорами, укладеними між сторонами. Позивач мав можливість отримати картку та РIN - код, звернувшись до банку з відповідною заявою, як це передбачає п.1.2 договору №004-18500-250610 від 25 червня 2010 року. Однак своїм правом позивач не скористався і з такою заявою до банку не звертався, чого не оспорював під час розгляду справи.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам та суд дійшов їх з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, в яких ОСОБА_1 посилається на ті ж обставини, що і в обґрунтування свого позову, висновків суду не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами та спростовуються нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини.
Так, відповідно до ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Статтею 907 ЦК України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. У відповідності з п.6 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів" позивач мав право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин, однак своїм правом не скористався, погодившись з умовами оспорюваного договору.
Відповідно до «Внутрішньої процедури по застосуванню продуктів «Лояльна пропозиція» та умов кредитного договору від 25.06.2010 року ( п. 2.1,3.4) надання банком Держателю кредиту є день здійснення операцій за допомогою картки або день утримання платежів, передбачених Тарифами, за рахунку відсутності на Рахунку власних коштів Держателя. Держатель доручає банку здійснювати з Рахунку договірне списання грошових коштів, які складають суми заборгованості (суми кредитів, нарахованих процентів, комісій, плат, штрафних санкцій тощо), які виникають за цим Договором та/або кредитними договорами, укладеними між сторонами. З підписанням цього договору Держатель засвідчує, що він ознайомлений з Правилами, Тарифами та погоджується вважати їх обов'язковими до застосування до відносин, які виникли на підставі цього Договору.
Підписуючи договір, позивач висловив своє волевиявлення на укладення договору на викладених в ньому умовах. Крім того правовідносини, які виникли між сторонами відносяться до договірних та насамперед регулюються відповідними нормами Цивільного Кодексу України та умовами укладеного ними договору.
Що стосується посилань ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він не отримував платіжної картки, не знімав готівку з картки та не оплачував послуги або товари цією карткою, будь-яких розпоряджень про перерахування коштів з кредитного рахунку не надавав, платіжних документів на підписував, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, так як вказана обставина не є підставою для визнання кредитного договору недійсним. Своїм правом отримати картку та РIN - код, звернувшись до банку з відповідною заявою, як це передбачає п.1.2 договору №004-18500-250610 від 25 червня 2010 року, позивач не скористався. Щодо перерахування коштів з кредитного рахунку на погашення заборгованості позивача за кредитним договором № 004-18008-061206 від 06.12.2006 року, то таке право надано банку умовами кредитного договору від 25.06.2010 року( п. 3.4).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 09 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -