Справа № 2-а-918/11

                                                      І М Е Н Е М   У К  Р А Ї Н И

                                                              П О С Т А Н О В А

          07 червня 2011 року                                                                                 сел. Софіївка

    Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Байда Т.І.,  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області  «Про визнання неправомірних дій та перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації недоотриманих сум за 2011 рік», -

ВСТАНОВИВ:

До Софіївського районного суду Дніпропетровської області з позовом звернувся ОСОБА_1,   в якому просить визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області перерахунку та виплаті недоотриманої суми щорічної грошової допомоги відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2011 рік визнати неправомірною;   стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області  недоотриману суму щорічної грошової допомоги за 2011 рік на користь позивача в розмірі 4838 грн.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України  справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.                                                                                                                                           

Відповідно до ст. 17-1 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року №3551 –ХІІ  зі змінами та доповненнями він має право на отримання  разової грошової допомоги щорічної до 5 травня відповідного року  в розмірі  7-ми мінімальних пенсій за віком.

Відповідачем надано до суду письмове заперечення на позов, згідно з яким  ст. 12-16 Законом України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551 –ХІІ (ст. 17 –1 цього Закону від 22.10.1993 року №3551 –ХІІ) виступають відповідно до ст. 21 Бюджетного Кодексу України лише, як розпорядники бюджетних коштів, а порядок виплати разової грошової допомоги інвалідам війни визначається Кабінетом Міністрів України, який має щорічно у проекті Державного Бюджету України передбачити цільові кошти необхідні для виплати разової грошової допомоги інвалідам війни (ч. 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»»від 25.12.1998 року №367 ).

Оцінивши обставини у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІІ групи, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровською обласною державною адміністрацією  серії №022623, має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року №3551 - ХІІ для ветеранів війни, інвалідів війни (а.с.8).

Позивач  звернувся 12 травня 2011р.   до  відповідача з заявою  про доплату разової грошової допомоги до 5 травня.

Листом відповідача за  №961/06-15 від 16.05.2011 року позивачу було роз’яснено, що  виплати проводяться відповідно до Законів України “Про державний бюджет України на 2011рік” на відповідний рік, та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. № 341 “Про розмірі разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та «Про жертви нацистських переслідувань», виплата разової грошової допомоги для інвалідів 3 групи становить  510 грн.   З метою законодавчого врегулювання розбіжностей з законами в частині визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня Законом України  «Про Державний бюджет України на 2011рік»внесено на 2011 рік зміни до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими передбачено, що разового грошова допомога ветеранам війни особам на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту»щорічно до Дня Перемоги виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межа є бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний Бюджет України. Таким чином, позивачу виплати проводилися відповідно до діючого законодавства (а.с.5).

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст. 22 Конституції України заборонено при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, звужувати зміст та обсяги існуючих прав та свобод.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України»Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№488 95 –ВР від 22.12.1995 року до інвалідів війни належать також інваліди з числа : 1) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, каліцтва або захворювання, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, іншим ураженням ядерними матеріалами (стаття 7). Після введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (в редакції від 06.06.1996 року Ж230/96 –ВР) статтею 10 передбачається, що до інвалідів війни належать учасники ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС з числа військовослужбовців військовозобов’язаних, призвані на збори.

Згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(№3551 –ХІІ від 22.10.93):»щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах : - інвалідам 1 групи –10 мінімальних пенсій за віком; - інвалідам 2 групи –8 мінімальних пенсій за віком; - інвалідам 3 групи –7 мінімальних пенсій за віком. Статтею 13 доповнено частиною четвертою згідно із Законом №367 від 25.12.1998р.)

Відповідно Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»прожитковий мінімум з 1 квітня на 2011 рік встановлений в розмірі : - для непрацездатних осіб 764 грн.

Таким чином до 5 травня Управління праці та соціального захисту населення Софіївського району повинно було виплатити разову грошову допомогу у розмірі 5348 грн. 764х7=5348грн. Але в квітня 2011р. позивач отримав 510 грн. разової грошової допомоги, що значно нижче чим передбачено ст. 13 Закону (№3551 –ХІІ).

Таким чином, позивач не доотримав щорічної грошової допомоги за 2011 рік у розмірі : 5348 грн. –510 грн.=4838 грн.

Виплати інвалідам війни передбачені в законі «Про державний бюджет України на 2011рік»суперечить вимогам ст. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни (частина друга); нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними (частина третя).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, звуження змісту та обсягу права громадян на пільги, компенсації і гарантії шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинного законів за ст. 22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до пункту 32 ч. 1 ст. 85, п. Л9 ч. 1 ст. 92 Конституції України надзвичайного стану ст. 64 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002р. №5 –рп, від 01.12.2004р. №20 –рп у справі щодо пільг компенсацій і гарантій).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6 –рп сказано, відповідно до Основного Закону, соціальні права і гарантії населення не можуть обмежуватись, а закон про Держбюджет не може скасувати чи зупиняти положення інших законів. Тому Конституційний Суд дійшов висновку, що Верховна Рада не мала повноважень при прийнятті Держбюджету зупиняти дію інших законів, в тому числі й щодо пільг, компенсацій і гарантій громадянам.

Підтвердження висновку Рішень Конституційного Суду України від 22.05.2008р.  від 27.11.2008р. Рішенням Конституційного Суду України роз’яснено ч. 2 ст. 95 Конституції України, що «…законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасування їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дій в законі, внесення до них змін і доповнень визнання їх не чинним мають використовуватися окремі закони»(абзаци 3,4 підпункту 5,4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення №10 –рп/2008).

Також ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі, то «втрата чинності нормативно –правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновлення дії цього закону, а відповідно і поновлення прав та обов’язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону».

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно –правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзац 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації його конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного закону.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали Конституційного Суду України від 23.10.2007 року №58-у, встановлення розміру збільшення пенсії чи іншої соціальної допомоги, що сплачується замість пенсії, застосування прожиткового мінімуму чи розміру мінімальної пенсії за віком для нарахування соціальних витрат є предметом Законів України (законності).           

За таких обставин суд вважає, що відмова управління праці та соціального захисту населення в Софіївській районній державній адміністрації перерахунку та виплаті недоотриманої суми щорічної грошової допомоги відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2011 рік є неправомірною, та зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної  державної адміністрації дорахувати та виплатити ОСОБА_1   щорічну разову грошову допомогу у розмірах, передбачених ст. 13, 17-1 Закону України “Про статус  ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту” до 5 травня 2011 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми, що становить 4838грн.   

Суд вважає, що відповідно до ст. ст. 99,100 КАС України позивач не пропустив строк звернення до суду.          

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 17-1 Закону України «Про статус  ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», ст. ст. 6 –11, 71, 99, 183-2 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити повністю  

Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної  державної адміністрації щодо не призначення щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1  у відповідних розмірах згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2011  рік –протиправною.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної  державної адміністрації дорахувати та виплатити ОСОБА_1   щорічну разову грошову допомогу у розмірах, передбачених ст. 13, 17-1 Закону України “Про статус  ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту” до 5 травня 2011 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми, що становить 4838 (Чотири тисячі тридцять вісім) грн.

Постанова згідно із ст.256 КАС України підлягає обов'язковому  негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до Софіївського  районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.

          Суддя                                                                                 Т.І.Байда