ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.04.2008 року Справа № 13/723пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Баннової Т.М.
Єжової С.С.
секретар судового засідання: Міхальчук О.А.
за участю представників:
від позивача: -Віскунов О.В., представник за дов. №02-07/14-46 від 08.02.08;
від першого відповідача: -Соколов О.М., заст. начальника управління - начальник відділу
судового провадження управління з проблемних кредитів фізичних осіб ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", дов. №95 від 21.01.08;
від другого відповідача: -Гаврилов С.В., представник за дов. №б/н від 30.10.07;
від третього відповідача: -повноважний представник не прибув;
від третьої особи: -повноважний представник не прибув;
розглянувши у судовому
засіданні апеляційні скарги: -Малого приватного підприємства „Виробничо -
комерційна фірма „Міллєніум”, м. Луганськ;
-Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк
Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ;
на рішення
господарського суду Луганської області
від 11.02.08
по справі №13/723пн (суддя -Яресько Б.В.)
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Луганськмлин”, м. Луганськ;
до першого відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк
Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ;
до другого відповідача: Малого приватного підприємства „Виробничо -
комерційна фірма „Міллєніум”, м. Луганськ;
до третього відповідача: Артемівського відділу державної виконавчої служби
Луганського міського управління юстиції, м. Луганськ;
третя особа на стороні відповідача,
яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору: приватний нотаріус Луганського міського нотаріального
округу ОСОБА_1, м. Луганськ;
про визнання права власності , звільнення з-під арешту майна
та скасування заборони на нерухоме майно
В С Т А Н О В И В:
У судовому засіданні за клопотаннями представників позивача, першого та другого відповідачів відповідно до вимог ч. 7 ст. 811 Господарського процесуального кодексу України було здійснено фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.
У грудні 2007 року Відкрите акціонерне товариство „Луганськмлин”, м. Луганськ (далі за текстом -ВАТ „Луганськмлин”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до: Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ (далі за текстом -ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, перший відповідач), Малого приватного підприємства „Виробничо - комерційна фірма „Міллєніум”, м. Луганськ (далі за текстом -МПП „ВКФ „Міллєніум”, другий відповідач), Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м. Луганськ (далі за текстом -Артемівського ВДВС Луганського МУЮ, третій відповідач), приватного нотаріусу Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Луганськ (далі за текстом -третя особа), з вимогами про:
-визнання за ВАТ „Луганськмлин" право власності на будівлю гуртожитку, загальною площею 2087,4кв.м., розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49”а”;
-звільнення з-під арешту майно - будівлю гуртожитку, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49”а”, накладеного постановами Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції за №5433268 та №5432484 від 23.11.07, про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчих написів №3558 та №3559, виданих 22.11.07 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1;
-скасування заборони на нерухоме майно - будівлю гуртожитку, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49 ”а”, накладену приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі іпотечних договорів від 08.09.06 за №3923 та від 31.05.07 за №1604 та зареєстрованих в реєстрі за №3707240 та №5053384.
Позивач зазначає, що він як власник гуртожитку, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49 „а”, позбавлений права ним розпоряджатися, оскільки під час знаходження його майна у другого відповідача - МПП „Виробнича-комерційна фірма „Міллєніум”, останній уклав з першим відповідачем - ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської дирекції, договори іпотеки, передавши в іпотеку зазначене майно.
На підставі іпотеки на відчуження зазначеного майна була накладена заборона приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі іпотечних договорів від 08.09.06 за №3923 та від 31.05.07 за №1604 та зареєстрованих в реєстрі за №3707240 та №5053384, та накладений арешт постановами Артемівського ВДВС Луганського МУЮ №5433268 та №5432484 від 23.11.07 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчих написів №3558 та №3559, виданих 22.11.07 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.12.07 залучено до участі у справі №13/723пн в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (м. Луганськ, кв. Волкова, 2)
Відповідачі проти позову заперечують посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до ст. 23 Закону України „Про іпотеку” у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Відповідачі вважають, що позивач - ВАТ „Луганськмлин” набуло статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у повному обсязі. Відповідно відсутні підстави для скасування заборони на розпорядження спірним майном.
Проти визнання за позивачем права власності на спірне майно заперечень від відповідачів не надійшло.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.02.08 у справі №13/723пн позов задоволено повністю, а саме: за ВАТ „Луганськмлин” визнано право власності на будівлю гуртожитку, загальною площею 2087,4 кв.м., розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49 ”а”; звільнено з-під арешту майно - будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49”а”, накладеного постановами Артемівського ВДВС Луганського МУЮ №5433268 та №5432484 від 23.11.07 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчих написів №3558 та №3559, виданих 22.11.07 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1; скасовано заборону на нерухоме майно - будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49”а”, накладену приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі іпотечних договорів від 08.09.06 за №3923 та від 31.05.07 за №1604 та зареєстрованих в реєстрі за №3707240 та №5053384; судові витрати у справі по державному миту у сумі 85 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. покладені на другого відповідача - МПП „ВКФ „Міллєніум”.
Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням від 11.02.08 у справі №13/723пн, другий відповідач - МПП „ВКФ „Міллєніум” та перший відповідач - ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції звернулись до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати згадане рішення частково, а саме: в частині звільнення з-під арешту майна - будівлі гуртожитку, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49 „а”, накладеного постановами Артемівського ВДВС Луганського МУЮ №5433268 та №5432484 від 23.11.07 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчих написів №3558 та №3559, виданих 22.11.07 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та в частині скасування заборони на нерухоме майно - будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49 „а”, накладену приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі іпотечних договорів від 08.09.06 за №3923 та від 31.05.07 за №1604 та зареєстрованих в реєстрі за №3707240 та №5053384, а також просить припинити в цієї частині провадження у даній справі.
Відповідно до п. 3 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.02 №04-5/366 апеляційні скарги першого та другого відповідачів розглядаються в одному апеляційному провадженні.
Позивач -ВАТ „Луганськмлин”, проти апеляційних скарг першого та другого відповідачів заперечує за доводами, викладеними у відзиві та доповненні до відзиву, які додані до справи, та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційні скарги першого та другого відповідачів -без задоволення.
Розпорядженнями першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 28.02.08 та від 29.02.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційних скарг: Малого приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Міллєніум”, м. Луганськ, та Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ, від 26.02.08 №03-12/1152 на рішення господарського суду Луганської області від 11.02.08 у справі №13/723пн призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Парамонова Т.Ф., суддя - Журавльова Л.І., суддя -Семендяєва І.В.
У зв'язку з відводом головуючого судді Парамонової Т.Ф. та судді Семендяєвої І.В., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.03.08, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, головуючого суддю Парамонову Т.Ф. та суддю Семендяєву І.В. виключено із складу колегії по розгляду апеляційних скарг у справі №13/723пн та призначено нову судову колегію у даній справі, а саме: головуючий суддя -Бойченко К.І, суддя -Єжова С.С. та суддя -Журавльова Л.І.
У зв'язку з відпусткою судді Журавльової Л.І., розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.04.08, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю Журавльову Л.І. виключено із складу колегії по розгляду апеляційних скарг у справі №13/723пн та призначено до складу судової колегії суддю Баннову Т.М.
Представник третього відповідача та третя особа у судове засідання, яке відбулося 22.04.08, не прибули, хоча усі сторони та третя особа у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали справи №13/723пн.
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги першого та другого відповідачів до задоволення не підлягають, з огляду на наступне.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №18/306пд визнано недійсним договір від 15.09.06 про внесення змін до договору купівлі-продажу гуртожитку, який укладено між: ВАТ "Луганськмлин" та МПП "ВКФ "Міллєніум"; розірвано договір купівлі-продажу будівлі гуртожитку від 22.05.06, який укладено між ВАТ „Луганськмлин" та МПП "ВКФ "Міллєніум"; зобов'язано МПП "ВКФ "Міллєніум" в триденний строк після набрання цим рішенням законної сили повернути ВАТ "Луганськмлин" будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49 „а”.
Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, 08 вересня 2006 року між АППБ "Аваль" в особі Луганської обласної дирекції та майновим поручителем МПП ВКФ "Міллєніум" було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстраційним №3923.
Відповідно до іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: 5-ти поверхова будівля гуртожитку з тамбуром, ґанками, підвалом, загальною площею 2087,4 кв. м, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49”а”.
Зазначена будівля гуртожитку належала Малому приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Міллєніум" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 22.05.06 за реєстром №1855, зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації міста Луганська 24.05.06 в реєстраційній книзі 11, реєстровий №788.
08.09.06 за реєстраційним №3707809 реєстратором - приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору від 08.09.06 №3923, укладеного між іпотекодержателем АППБ "Аваль" та майновим поручителем МПП "ВКФ "Міллєніум", на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49”а”, накладене обтяження - іпотека.
31 травня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/0000/82/94.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між майновим поручителем МПП „ВКФ "Міллєніум" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено іпотечний договір від 31.05.07, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстраційним №1604 (далі за текстом -іпотечний договір від 31.05.07).
Відповідно до іпотечного договору від 31.05.07 предметом іпотеки є нерухоме майно: 5-ти поверхова будівля гуртожитку з тамбуром, ґанками, підвалом, загальною площею 2087,4 кв. м, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49”а”, та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 22.05.06 за реєстраційним №1855.
25.07.07 за реєстраційним №5364245 реєстратором - приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору від 08.09.06 №3923, укладеного між іпотекодержателем АППБ "Аваль" та майновим поручителем МПП "ВКФ "Міллєніум", на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49”а”, накладене обтяження - іпотека.
Артемівським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції постановами від 23.11.07 №5433268 та №542484 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчих написів №3558 та №3559 від 22.11.07 про звернення стягнення на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознаменна 2, буд. 49”а”, накладено арешт та заборонено здійснювати його відчуження.
Матеріали даної справи свідчать про те, що рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі № 18/306пд визнано недійсним договір від 15.09.06 про внесення змін до договору купівлі-продажу гуртожитку, який укладено між ВАТ "Луганськмлин" та МПП "Виробничо-комерційна фірма "Міллєніум"; розірвано договір купівлі-продажу будівлі гуртожитку від 22.05.06, який укладено між ВАТ „Луганськмлин" та МПП "Виробничо-комерційна фірма "Міллєніум"; зобов'язано МПП "Виробничо-комерційна фірма "Міллєніум" в триденний строк після набрання цим рішенням законної сили повернути ВАТ "Луганськмлин" будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Краснознамьонная, 2, буд. 49-а.
Судом першої інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу, на підставі якого між ВАТ „Райффайзен банк Аваль” та МПП „ВКФ „Міллєніум” були укладені договори іпотеки від 08.09.06 за №3923 та від 31.05.07 за №1604, розірваний в судовому порядку рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №18/306пд. Дане рішення суду набрало законної сили 18.10.07, тому позивач поновив з 18.10.07 своє право власності на спірне майно.
Суд першої інстанції зробив висновок, що позивач у справі не передав в іпотеку належне йому майно.
Судом першої інстанції відхилені посилання відповідачів на те, що відповідно до ст. 23 Закону України „Про іпотеку” до позивача разом з поверненням права власності на спірне майно перейшли права та обов'язки за договорами іпотеки від 08.09.06 за №3923 та від 31.05.07 за №1604. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що зазначена норма не передбачає збереження іпотеки у разі повернення майна попередньому власнику внаслідок розірвання правочину, на підставі якого майно передавалося до іпотеки.
Суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачами не доведено суду, що до позивача перейшли права та обов'язки за іпотечними договорами, у тому числі обмеження щодо розпорядження належним йому майном.
За таких обставин, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (ч. 5 ст. 124 Конституції України)
Згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У статтях 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Як вищезазначено, рішення господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №18/306пд набрало законної сили 18.10.07, тому позивач поновив з 18.10.07 своє право власності на спірне майно.
На виконання рішення суду від 21.09.07 по згаданій справі №18/306пд ВАТ „Луганськмлин” за актом державного виконавця від 02.11.07 отримало від органу виконавчої служби (Артемівського ВДВС Луганського МУЮ) будівлю гуртожитку, що була предметом іпотеки за зазначеними іпотечними договорами.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про власність", власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
У відповідності до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України перелічені способи захисту порушених прав, зокрема, шляхом визнання права та припинення дії, яка порушує право.
Позивач по справі не передавав в іпотеку належне йому майно.
Посилання відповідачів стосовно того, що відповідно до ст. 23 Закону України „Про іпотеку” до позивача разом з поверненням права власності на спірне майно перейшли права та обов'язки за договорами іпотеки від 08.09.06 за №3923 та від 31.05.07 за №1604 судовою колегією відхиляються з огляду на те, що зазначена стаття не передбачає збереження іпотеки у разі повернення майна попередньому власнику в наслідок розірвання правочину, на підставі якого майно передавалося до іпотеки.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про іпотеку” майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.
Згідно зі ст. 11 Закону України „Про іпотеку” майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Згідно з ч. 2 ст. 587 Цивільного кодексу України заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.
Мається на увазі випадок, коли майно витребуване у заставодавця законним власником цього майна за позовом на підставі рішення суду.
У відзначеному випадку у визначеній мірі обмежуються і права заставодержателя, тому що він не може одержати те, на що розраховував, укладаючи договір із заставодавцем.
Оскільки позивач не виступав стороною за договорами іпотеки, він не повинно відповідати своїм майном за невиконання своїх зобов'язань третіми особами перед банком. Відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником зобов'язання несе виключно майновий поручитель, яким є другий відповідач.
У даному випадку, другий відповідач (як майновий поручитель) та перший відповідач повинні були з моменту повернення спірного майна позивача замінити предмет застави (іпотеки), оскільки було здійснено фактично примусове розірвання договору, а тому і перехід права власності спірного майна від другого відповідача до позивача був примусовий.
Згідно зі ст. 2 Закону України „Про іпотеку” законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.
Згідно зі ст. 3 Закону України „Про іпотеку” іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Стосовно позивача іпотека не виникла.
За таких обставин, першим та другим відповідачами не доведено суду, що до позивача по справі перейшли права та обов'язки за іпотечними договорами, у тому числі обмеження щодо розпорядження належним йому майном, а тому і положення ст. 23 Закону України „Про іпотеку” у даному випадку не можуть бути застосовані.
Проаналізувавши зазначене, судова колегія вважає, що за зазначеними іпотечними договорами предмет іпотеки втрачено.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги першого та другого відповідачів залишаються без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 11.02.08 у справі №13/723пн підлягає залишенню без змін.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційних скарг до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на заявників скарг - першого та другого відповідачів у справі.
У судовому засіданні за згодою присутніх оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.
Керуючись ст.ст. 43, 49, ч. 7 ст. 811, ст. ст. 85, 99, 101, п. 1 ст. 103 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства „Виробничо -комерційна фірма „Міллєніум”, м. Луганськ, та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ, №03-12/1152 від 26.02.08 на рішення господарського суду Луганської області від 11.02.08 у справі №13/723пн залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 11.02.08 у справі №13/723пн залишити без змін.
3.Витрати по сплаті державного мита за апеляційними скаргами покласти на скаржників: Мале приватне підприємство „Виробничо -комерційна фірма „Міллєніум”, м. Луганськ, та Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя Т.М. Баннова
Суддя С.С. Єжова