У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.03.08 Справа №11-07/253
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Яценко О.М. , Юхименко О.В.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників:
позивача: Фітковський Н.І., довіреність №2 від 03.01.08р.;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: Кугай І.П., довіреність №5 від 03.01.08р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Добровільного пожежного товариства України, м.Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.02.2008р. по справі № 11-07/253
за позовом: Добровільного пожежного товариства України, м.Київ
до відповідача: Бердянської міської ради Запорізької області, м.Бердянськ Запорізької області
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізьке обласне спеціалізоване ремонтно - будівельне орендне підприємство протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, м. Запоріжжя
про 1) визнання права власності на одноповерхову будівлю А, гараж В, сарай Д, частину двоповерхової будівлі Б, загальною площею 111,8кв.м. по вул.. Куйбишева,3; 2) про визнання п.7.1. рішення № 680 виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 16.12.2004р. незаконним та скасування його
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 563 від 26.03.2008 року справа № 11-07/253 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Антонік С.Г.; судді: Яценко О.М., Юхименко О.В.
Справа прийнята колегією суддів до провадження.
За згодою представників позивача та третьої особи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області (суддя Місюра Л.С.) від 11.02.2008р. у справі № 11-07/253 повернуто Добровільному пожежному товариству України, м.Київ позовну заяву та додані до неї матеріали на підставі пунктів 3,5 статі 63 ГПК України.
Добровільне пожежне товариство України, м.Київ (позивач у справі) не погодилося з ухвалою господарського суду, оскаржує його до апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала господарського суду Запорізької області по справі № 11-07/253 від 11.02.2008 року підлягає скасуванню за таких обставин. Вважає, що позовна заява повністю відповідає положенням ст. 54 ЦПК України, а саме: вимоги п. 4 даної статті в позовній заяві виконано повністю. Зміст позовних вимог викладено чітко і зрозуміло (2-5 абзац, аркуша 4 тексту позовної заяви); вимоги п. 5 даної статті в позовній заяві виконано також повністю. Виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги викладено в хронологічному порядку, об'ємно розписано причину з якої виникає даний спір, а також наведено нормативне обґрунтування, наведені відповідні документальні докази. Крім
цього, позивач зазначив, що в змісті самої позовної заяви наведені прямі порушення чинного законодавства і безпосередньо прав та законних інтересів позивача
Щодо посилань суду першої інстанції на п. 5 ст. 63 ЦПК України, заявник апеляційної скарги зазначив, що основна позовна вимога стосується саме визнання права власності, а похідна лише процесуальної підстави незаконного набуття права власності на оспорені об'єкти відповідачем. Розгляд даних вимог в роз'єднаному вигляді не полегшить, а навпаки ускладнить розгляд справи, вважає, що неможливо вирішити питання про право власності в даному випадку не беручи до уваги незаконне рішення, оскільки воно є першопричиною порушення права власності позивача та складається з сукупності вимог але відносно одного і того ж предмета позову (права власності), а тому є цілком підсудною господарському суду в порядку господарського судочинства. Крім цього з приводу визнання недійсним рішення № 680 виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 16.12.2004 року є ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2007 року по справі № 22а-825/07, де чітко визначено, що у разі незгоди позивача з рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області належить розглядати господарським судом у порядку господарського судочинства.
Представник позивача у судовому засіданні 26.03.2008 року підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.02.2008р. по справі № 11-07/253 скасувати та передати позовну заяву на розгляд господарського суду Запорізької області.
Бердянська міська рада Запорізької області, м.Бердянськ Запорізької області (відповідач у справі) відзиву на апеляційну на надало, представник в судовому засіданні присутнім не був. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Причина неявки невідома.
Присутній у судовому засіданні 26.03.2008р. представник від третьої особи доводи апеляційної скарги підтримав.
Згідно зі ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд
ВСТАНОВИВ:
Повертаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції зазначив, що позивачем не вказано обста вин, на яких грунтуються позовні вимоги, не вказані докази, що підтверджують викла дені в заяві обставини та порушено правило поєднання позовних вимог. А саме, позивачем у позовній заяві заявлені вимоги, які розглядаються в окремих про вадженнях: в порядку Господарського процесуального кодексу України та в порядку Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, позивачем у позовній заяві заявлена вимоги про визнання п. 7.1 рішення № 680 виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 16.12.2004 року незаконним та скасування його.
Суд зазначив, що вимоги про скасування рішень заявляються та розглядають в порядку адміністративного судочинства, до того ж, відповідачем за позовною заявою зазначено Бердянську міську раду Запорізької області, у той же час, позовна вимога стосується рішення, яке прийнято виконавчим комітетом Бердянської міської ради, який є самостій ною юридичною особою, а відповідачем за позовом - не вказаний.
Крім того, суд зазначив, що в позові не вказано, з якими вимогами до участі у справі необхідно залучити третю особу та яким чином рішення по даному спору може вплинути на права та охоронювані законом інтереси третьої особи.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню на підставі наступного:
Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем країни і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Подання позовної заяви є формою (способом) реалізації наданого законом права на захист прав чи охоронюваних законом інтересів.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (стаття 58 ГПК України ).
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, або навпаки, суд не повинен діяти суто формально та у кожному конкретному випадку вирішувати питання щодо можливості (неможливості) розгляду позовних вимог в одному позовному провадженні.
Як свідчать матеріали справи та пояснив у судовому засіданні представник позивача, що основна позовна вимога стосується саме визнання права власності, а похідна лише процесуальної підстави незаконного набуття права власності на оспорені об'єкти відповідачем. Розгляд даних вимог в роз'єднаному вигляді не полегшить, а навпаки ускладнить розгляд справи, вважає, що неможливо вирішити питання про право власності в даному випадку не беручи до уваги незаконне рішення, оскільки воно є першопричиною порушення права власності позивача та складається з сукупності вимог але відносно одного і того ж предмета позову (права власності), а тому є цілком підсудною господарському суду в порядку господарського судочинства.
З системного аналізу ст.ст. 1,10, 11, 16, 26, 29, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ст.ст. 2, 317,327 ЦК України, виходить що органи місцевого самоврядування мають право виступати як у якості суб'єкта владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій, діючи в межах окремих повноважень органів виконавчої влади та виконуючі делеговані повноваження, так і діяти в межах повноважень власника щодо відповідного майна віднесеного до комунальної власності.
Зокрема, Згідно ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ч.ч.5,6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження.
Відповідно ЦК України право володіння майном відноситься до цивільних прав, ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Предметом спору в цій справі є право користування нерухомим майном, оскільки фактично існує спір між користувачами нерухомого майна - Добровільного пожежного товариства України, м. Запоріжжя та Бердянської міської ради Запорізької області, яка в даному випадку виконує функції суб'єкта комунальної власності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В ухвалі суду також зазначено про неналежне визначення відповідача. Стосовно даного висновку суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що належний відповідач встановлюється і в разі необхідності залучається до справи в ході судового розгляду за клопотанням сторони або з ініціативи суду, про що виноситься відповідна ухвала. Однак дана підстава не може бути причиною для повернення позовної заяви.
Стосовно необгрунтування залучення у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Запорізького обласного спеціалізованого ремонтно - будівельного орендного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, м. Запоріжжя, колегія суддів також зазначає, що питання щодо підстав вступу третіх осіб у справу вирішується при судовому розгляду, з приводу чого виноситься відповідна ухвала (ст.27 ГПК України) і також це не є приводом для повернення позовної заяви.
Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Відмовляючи у захисті порушеного права по суто формальним причинам суд ухиляється від виконання покладених на нього Конституцією та державою функцій, що є грубим порушенням основних засад судочинства.
Закон чітко визначає підстави для повернення позовної заяви на підставі пунктів 3,5 статі 63 ГПК України: по перше, якщо у позові не вказано обставин на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, по-друге, якщо позивач порушив правила поєднання вимог, як вище зазначалось вимога заявлена одна - визнання права власності, поєднання вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, виходячи із змісту правовідносин сторін вони носять однорідний характер, до того ж в обґрунтування позовних вимог, позивачем до позову додано відповідні копії документів, що мають значення у справі та в обґрунтування заявлених вимог, всього на 44 аркушах, а відтак у суду були відсутні підстави повернути позовну заяву, саме на підставі пунктів 3,5 статті 63 ГПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції не був позбавлений права витребувати необхідні документи або залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 статі 81 ГПК України, у разі якщо позивач без поважних причин не подасть витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору (в тому числі, що підтверджують правомірність заявлення своїх вимог в рамках одного позову).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість ухвали господарського суду, її невідповідність вимогам чинного законодавства. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а матеріали справи поверненню до господарського суду Запорізької області.
На підставі викладеного, керуючись п.п. 3,5 статті 63, ст. ст., 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Добровільного пожежного товариства України, м.Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.02.2008р. по справі № 11-07/253 - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.02.2008р. по справі № 11-07/253 - скасувати.
Справу направити на розгляд господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Яценко О.М.
Юхименко О.В.