Справа № 2- 37   |2008рік

Р   І   Ш   Е   Н  Н   Я

ИМЕНЕМ             УКРАЇНИ

25 березня 2008  року          Орджонікідзевський районний суд м.Харькова у складі:

головуючого - судді Глібко О.В.,

при секретарі - Гарбуз О.Г.,

за участю адвоката - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, що діє від себе та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3до ОСОБА_4, третя особа - опікунська рада Орджонікідзевського РВК м. Харкова про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - відділ громадянства , еміграції і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ  ХМУ УМВС України в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, анулювання реєстрації фізичної особи, 

                                                     В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

        Позивачка ОСОБА_2. звернулася до суду із позовом від себе особисто та в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, 1999 року народження , та провила постановити рішення і вселити її та доньку до АДРЕСА_1, при цьому встановити порядок користування квартирою - виділивши їй  та дівчинці у користування кімнату 10,7 кв.м. та 18,2 кв.м, а у користування відповідача залишити ізольовану кімнату площею 12,9 кв.м. також, зобов'язати ОСОБА_4. не чинити перешкод у користуванні жилими приміщеннями - кімнатами 10,7 кв.м. та 18,2 кв.м. та підсобними приміщеннями. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що у неї з відповідачем не складуються відносини, відповідач не пускає її в квартиру, поміняв замки, чим перешкоджає у користуванні квартири, незважаючи навіть на те, що частина квартири належить неповнолітній доньці  -  ОСОБА_3, 1999 року народження. 

       Протягом розгляду цивільної справи позивачка уточнила свої позовні вимоги  та остаточно, просила суд постановити рішення, яким вселити її та доньку - ОСОБА_3, 1999 року народження до квартири АДРЕСА_1 , при цьому просила встановити наступний порядок користування спірною квартирою - виділивши їй  та дівчинці у користування кімнату 12,9 кв.м. , а у користування відповідача залишити ізольовану кімнату площею 10,7 кв.м. також, зобов'язати ОСОБА_4. не чинити перешкод у користуванні жилими приміщеннями - кімнатами 12,9 кв.м. та сумісною кімнатою 18,2 кв.м. і підсобними приміщеннями

       ОСОБА_4звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2. та просив суд постановити рішення та визнати ОСОБА_2. позбавленою права користування житловим приміщенням  квартирою АДРЕСА_1. Також просив зобов'язати відділ громадянства , еміграції і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ  ХМУ УМВС України в Харківській області анулювати реєстрацію ОСОБА_2. за спірною адресою. В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2. в червні 2005 року забрала свої речі із спірної квартири і стала постійно проживати за адресою : АДРЕСА_2, з даної дати ОСОБА_2. квартирою не цікавиться, та не зняття її з реєстрації перешкоджає ОСОБА_4. розпорядитися своїм особистим майном.

        Судом дані позови були об'єднані в одне провадження.

        В судовому засіданні ОСОБА_2. свій позов визнала, просила його задовольнити, а в задоволенні позову ОСОБА_4. просила суд відмовити, посилалася на те, що не проживала в спірній квартирі із поважних причин, т.я. ОСОБА_4 перешкоджає її проживанню, змінив замки, навіть не віддає її речі, що залишилися в квартирі .

        ОСОБА_4підтримав свої позовні вимоги, а позов ОСОБА_2. не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилався на те, що ОСОБА_2. самостійно покинула квартиру, їй ніхто не створював ніяких перешкод, замки поміняв, т. я. вони були пошкоджені самою ОСОБА_2.

        Представник третьої особи - опікунської ради Орджонікідзевського РВК м. Харкова покладалися на рішення суду.

        Представник третьої особи -  відділу громадянства , еміграції і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ  ХМУ УМВС України в Харківській області в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином і своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

        Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_2. підлягає частковому задоволенню, а в позові ОСОБА_4. слід відмовити, при цьому виходить із наступного…

         Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користуватися цим житлом відповідно до закону.

         Житлове приміщення, яке вони мають право займати визначається його власником.

         Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

         Згідно ст. 155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян не може бути вилучено , власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, встановлених законодавством.

         Судом встановлено, що спірною є  трикімнатна квартира АДРЕСА_1, яка була придбана 03.06.2000 року, згідно договору купівлі - продажу в рівних частинах кожному - на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.5). Як пояснила ОСОБА_2. дана квартира була придбана під час, коли вона разом із ОСОБА_4. перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 1998 року. Шлюб між сторонами було укладено 21.04.2001 року (а.с.6). За даною адресою зареєстровано три чоловіка : - ОСОБА_2., ОСОБА_4. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.9).

          Як пояснила ОСОБА_2. після придбання спірної квартири вона разом із чоловіком та донькою переїхали проживати до спірної квартири, де проживала постійно, до січня 2006 року. В січні 2006 року ОСОБА_2.  терміново поїхала пожити до матері, т.я. остання від'їжджала до Житомирської області, але 15.01.2006 року , після повернення матері, ОСОБА_2. прийшла додому , та з'ясувала, що чоловік ОСОБА_4поміняв замки в дверях, та не дав їй ключі від квартири. Даний факт знайшов своє підтвердження в поясненнях свідка ОСОБА_5., та представника ОСОБА_2. - ОСОБА_6. Як пояснила ОСОБА_2. вона звернулася до дільничного міліціонера в лютому 2006 року з письмовою заявою з приводу дій відповідача (а.с.84). В подальшому лише через три місяця ОСОБА_2. забрала деякі речі із спірної квартири, але до квартири відповідач її не пускав. Також ОСОБА_2. пояснила, що самотужки намагалася відчинити броньовані двері, запросила слюсаря, та користуючись розеткою сусідки намагалася відчинити замок (а.с. 90). Даний факт також було підтверджено свідком ОСОБА_7. (а.с.157).

         Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4не оспорював той факт, що з 2005 року між ним та ОСОБА_2. стосунки не складалися (а.с. 94), також пояснив, що загубив ключі та міняв замок, при цьому нових ключів у нього ніхто не вимагав (а.с. 92), то б то таким чином Даньшов сам не оспорював факту, що не передавав ключі від квартири ОСОБА_2. Крім того, ОСОБА_4пояснив, що весною 2006 року його викликав дільничний інспектор, з приводу заяви ОСОБА_2. , про те, що останній не передав їй ключі від квартири. Даний факт було також підтверджено і матеріалом ЖРЗіПЗ № 1197 від 04.03.2006 року , який було оглянуто в судовому засіданні, відповідно якого було винесено постанову від 06.03.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2., де в заяві ОСОБА_2. вказувала, що її чоловік останні два місяця не дає їй проживати за місцем мешкання за адресою : АДРЕСА_1.   Також ОСОБА_4пояснив, що ОСОБА_2. із спірної квартири не виганяв, вона пішла самостійно, забрала необхідні речі, але при цьому в квартирі залишилися  її речі : стінка, килим, палас, холодильник,  а також зимові речі та речі, які ОСОБА_2. не носить, які складені та перебувають у шафі (а.с. 118). Суд вважає посилання ОСОБА_4. на те, що ОСОБА_2. не проживає тривалий час у спірній квартирі , а саме з 2005 року ,безпідставними, т.я. сам ОСОБА_4звернувся до суду ліше у липні 2006 року , тоб то вже  під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2., крім того, пояснив, що раніше не звертався до суду, т.я. вважав, що сторони вирішать дане питання без суду (а.с.119). Також, суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_8., з приводу не проживання ОСОБА_2. в квартирі з 2005 року, т.я. останній давав лише припустимі пояснення, не міг пояснити чи є речі  ОСОБА_2. в спірній квартирі, та саме з якого часу вона там не проживає(а.с.163).   

          Крім того, судом достовірно встановлено, що частина квартириАДРЕСА_1 належить неповнолітній ОСОБА_3 , 1999 року народження. Також судом встановлено, що шлюб між сторонами розірвано, та після розірвання шлюбу, за згодою сторін дитина проживає із  матір'ю - ОСОБА_2. Даний факт знайшов своє підтвердження в  оглянутій в судовому засіданні справі про розірвання шлюбу №2-556\06.  Також судом встановлено, що ОСОБА_2. та ОСОБА_3 , 1999 року народження на час розгляду справи проживають за адресою :АДРЕСА_2, де, відповідно до акту обстеження житлово - побутових умов проживання від 18.01.2007 року мати з дитиною не мають нормальних умов для проживання . У дитини мало місця для відпочинку, немає окремого місця, в квартирі багато тварин (а.с. 80). ОСОБА_4не оспорює право власності на частину квартири за донькою,  не заперечує проти її проживання в спірній квартирі. Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить , користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири). Якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

          За таких обставин суд вважає, що посилання ОСОБА_4. про тривале не проживання ОСОБА_2. в спірній квартирі без поважних причин є безпідставними, т.я. остання саме в березні 2006 року звернулася до суду із позовом, та не проживає в спірній квартирі вимушено, заявляла до відповідних органів про неможливість проживання в спірній квартирі, крім того, в квартирі перебувають її речі, та ОСОБА_2. не втратила інтересу до спірного житла, а тому суд відмовляє ОСОБА_4. у задоволенні позову про  визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, анулювання реєстрації фізичної особи. Крім того, суд задовольняє вимоги ОСОБА_2. та вселяє її у спірне житлове приміщення.

         Що стосується позовних вимог позивачки ОСОБА_2. щодо встановлення порядку користування спірним житловим приміщенням, то судом встановлено, що спірна квартира складається із трьох кімнат житловою площею 41,8 кв.м.. загальною площею 57,00 кв.м. Дві кімнати площею 10,7 кв.м. та 12.9 кв.м. є ізольованими, кімната площею 18,2 кв.м. прохідна, кухня площею 5,7 кв.м. ОСОБА_2 просить встановити порядок користування, виділивши їй  та доньці у користування кімнату 12,9 кв.м., а у користуванні ОСОБА_4. залишити кімнату 10,7 кв.м., в загальне користування залишити сумісну кімнату 18,2 кв.м. та підсобні приміщення. Суд вважає, що таке визначення користування житлом суттєво погіршить інтереси сторін, т.я. суд враховує ідеальні частки власників квартири, а за таких обставин суд відмовляє ОСОБА_2. у задоволенні  позовних вимог в частині визначення порядку користування житловим приміщенням. 

        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 213- 215 ЦПК України,  ст. ст.  155 ЖК України, ст. 405 ЦК України,

В  И   Р   І   Ш   И   В   :

          Позов  ОСОБА_2, що діє від себе та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3до ОСОБА_4, третя особа - опікунська рада Орджонікідзевського РВК м. Харкова про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням - задовольнити частково.

          Вселити ОСОБА_2, разом із неповнолітньою донькою ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1. В частині позовних вимог про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1- відмовити .

         В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - відділ громадянства , іміграції і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ  ХМУ УМВС України в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, анулювання реєстрації фізичної особи - відмовити.

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України. 

СУДДЯ :                                                                                                                                   О.В.ГЛІБКО