У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.03.08 Справа №22/354/07-6/406/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Коробка Н.Д. , Хуторной В.М.
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача ОСОБА_2 за дов. № ВЕК №704944 від 22.06.07р.
відповідача Мирна М.Г. за дов. № б/н від 02.10.07р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 22/354/07-6/406/07 та апеляційну скаргу Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор», м. Вільнянськ Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2007р. у справі №22/354/07-6/406/07
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Енергодар Запорізької області
до відповідача Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор», м. Вільнянськ Запорізької області
про стягнення суми.
Встановив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.11.2007р. у справі №22/354/07-6/406/07 (суддя Місюра Л.С) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» на користь ПП ОСОБА_1 9385грн.13 коп. основного боргу, 98грн.05коп. пені та 656грн. 96коп. штрафу. Судові витрати покладено на відповідача.
Рішення суду прийнято з посиланням на ст. ст. 526,629 ЦК України, ст.193 ГК України та мотивовано тим, що позивач поставив відповідачу за договором поставки № 648 від 30.04.2007р. товар, що підтверджується накладними від 03.05.2007р. та 08.05.2007р. Відповідач товар оплатив частково. Доказів виконання умов договору та сплати заборгованості у сумі 9385,13грн. не надав. Тому позовні вимоги суд визнав обґрунтованими.
Українсько-німецьке спільне підприємство «Алкор» не погодилось з прийнятим у справі рішенням і подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2007р. у справі № 22/354/07-6/406/07 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, просить його скасувати і в позові відмовити. Відповідач доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що товар за спірними поставками не отримував. Документи, що надані позивачем у підтвердження поставок є неналежними. На спірні поставки довіреності відповідачем не видавались. Угоди з боку уповноважених осіб відповідачем не погоджувались і ніяких дій щодо схвалення цих поставок не здійснювалось.
ПП ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити рішення господарського суду Запорізької області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав на те, що 26.07.07р. виставив відповідачу претензію про сплату боргу, яку останній отримав особисто 01.08.2007р., але ніяких заперечень не висував. Крім того, здійснив часткову оплату поставленого товару. Товар згідно умов договору поставки отримувався на підставі кільцевої довіреності, яка є додатком №1 до договору, у якій відповідач визначив матеріально - відповідальних осіб, що мають право на отримання товару.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.2008р. апеляційна скарга відповідача була прийнята та призначена до розгляду на 27.03.2008р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 591 від 27.03.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Коробка Н.Д., Хуторной В.М., якою прийнято постанову.
У судовому засіданні, яке відбулось 27.03.2008р. відповідач заявив клопотання про витребування від позивача товарно- транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв. Вказане клопотання відхилено колегією суддів, оскільки представник позивача пояснив, що товарно-транспортних накладних у позивача немає.
Крім того, представник відповідача заявив у судовому засіданні клопотання про проведення почеркознавчої експертизи підпису особи, яка з боку відповідача підписувала накладні. У задоволенні клопотання колегією суддів відмовлено як безпідставне. Крім того, підпис осіб, які підписували накладні, візуально співпадають з підписом осіб, що зазначені у кільцевій довіреності. Належних доказів, що вказані підписи не належать особам, вказаним у кільцевій довіреності, відповідач в супереч ст.ст.33, 34 ГПК України не надав. Якщо відповідач вважає, що підписи на накладних підроблені і в діях позивача наявні ознаки злочину він вправі звернутися до правоохоронних органів.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за його згодою у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
30 квітня 2007 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (постачальник за договором і позивач у справі) та Українсько-німецьким спільним підприємством «Алкор» (покупець за договором і відповідач у справі) укладено договір поставки № 648, за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначеним договором, поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і строки, передбачені договором.
Згідно п. 1.2 асортимент, кількість та вартість товару, що постачається вказується у накладних на товар, які визнаються специфікацією, що оформлюються постачальником у відповідності до письмової чи усної заявки.
Підтвердженням здачі - прийому товару, відповідно до п.2.2 договору, є підпис уповноваженої особи покупця та його печатка на накладній. У разі відсутності на місці прийому продукції круглої печатки, покупець має право отримати продукцію за умови передачі постачальнику належним чином оформленої довіреності (типова форма № М-2) або при наявності належним чином оформленої «Кільцевої довіреності» (додаток до договору № 1.
Датою поставки є дата вказана на накладній в момент приймання товару.
Оплата в розмірі ціни партії прийнятого товару має бути перерахована покупцем на розрахунковий рахунок продавця або внесена готівкою в його касу протягом 6 (шести) календарних днів з моменту отримання продукції покупцем.
У додатку № 1 до договору № 648 від 30.04.2007р. вказані матеріально - відповідальні особи, уповноважені отримувати товар, що постачається ОСОБА_1, якими відповідач визначив ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та містяться зразки підписів цих осіб.
На виконання вказаного договору постачання позивач передав відповідачу товар на загальну суму 15265грн.13 коп., що підтверджується накладними № ЗпЗ-002173 від 03.05.07р. на суму 4852,34грн., № ЗпЗ-002175 від 03.05.07р. на суму 9720грн., № ЗпЗ-002552 від 08.05.07р. на суму 461,86грн., № ЗпЗ-002550 від 08.05.07р. на суму 230грн.93коп. Про прийняття товару свідчать підписи осіб, уповноважених кільцевою довіреністю (додаток №1 до договору) у вказаних накладних.
Відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 5880грн., що підтверджується наданими позивачем фіскальними чеками, копії яких містяться в матеріалах справи.
Решта вартості товару, переданого за вищевказаними накладними на суму 9385,13 грн. до теперішнього часу відповідачем не сплачена.
26.07.2007р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 9385,13грн. за накладними № ЗпЗ-002173 від 03.05.07р. борг на суму 3852,34грн., № ЗпЗ-002175 від 03.05.07р. на суму 4840грн., № ЗпЗ-002552 від 08.05.07р. на суму 461,86грн., № ЗпЗ-002550 від 08.05.07р. на суму 230грн. і пеню у розмірі 315грн.23коп. Вказана претензія отримана 01.08.2007р. особисто керівником відповідача ОСОБА_5, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, опис вкладення у цінний лист. Однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді .
Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати(поставити) у зумовлені строки другій стороні-покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань та погашення зазначеної суми боргу.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» заборгованості за договором поставки № 648 від 30.04.2007р. у сумі 9385грн.13коп. відповідають вимогам закону, документально підтверджені та підлягають задоволенню.
Главою 51 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язань та відповідальність за порушення зобов'язань, зокрема статтею 611 передбачено, що одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки. Неустойка (штраф, пеня) відповідно до ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Позивачем з урахуванням уточнень (а.с.40) заявлені вимоги по стягненню з Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» пені у сумі 98,05грн. та штрафу у сумі 656,96грн. на підставі п.5.1 договору, яким передбачено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, передбачених п.4.4 цього договору, платежів він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати, а за прострочення більше 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.. Як пояснив представник позивача у судовому засіданні за умовами оплати, тобто 6 днів з моменту поставки, позивачем нараховано пеню у сумі 98,05грн. за 24 дні за 16.05.07р. по 08.06.07р. ( 9385,13грн.х16%/365днх24).
Колегією суддів розрахунок пені і штрафу перевірено, розрахунок здійснено позивачем правильно, а тому суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 98,05грн. пені та 656грн.96коп. штрафу за порушення термінів оплати товару.
Враховуючи наведене доводи апеляційної скарги є недоведеними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідачем не надано суду будь - яких доказів, на які він посилається в обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема неотримання ним товару за накладними наявними у матеріалах справи.
Доказів того, що правочини здійснені на виконання договору поставки №648 від 30.04.2007р., оформлені вказаними вище накладними, визнані у встановленому законом порядку недійсними відповідач не надав. А тому відповідно до ст. 204 ЦК України ці правочини є правомірними в силу встановленої даною нормою презумпції правомірності правочину.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що відповідачем не надавались довіреності до уваги не приймаються, оскільки за умовами договору товар може бути отриманий матеріально - відповідальними особами вказаними у кільцевій довіреності, яка є у додатком №1 до договору. У додатку №1 до договору поставки не зазначено посадове становище матеріально - відповідальних осіб, а зазначені їх прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та підписи цих осіб, які вказані і у видаткових накладних.
Твердження про те, що належним доказом поставки алкогольних напоїв є товарно - транспортна накладна, однак за умовами договору така накладна не визнана сторонами доказом поставки відповідачу товару.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач недобросовісно користується своїми правами, про що свідчать такі дії відповідача, а саме: претензію позивача, яку отримав 01.08.2007р. залишив без відповіді, у судові засідання суду першої інстанції відповідач не з'являвся, документів витребуваних судом першої та апеляційної інстанції не надав.
Відповідно до ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом в інших формах.
Інші доводи скаржника спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи.
Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарсько процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
Постановив:
Апеляційну скаргу Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор», м. Вільнянськ Запорізької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області господарського суду Запорізької області від 30.11.2007р. у справі №22/354/07-6/406/07 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Коробка Н.Д. Хуторной В.М.