Справа № 2-174/11

01.09.2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 року                               Іванівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді                                            Берлімової Ю.Г.

при секретарі                                                     Довбні Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Державний Ощадний банк Україна” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» (далі –банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в сумі 5598,66 гривень, посилаючись на те, що 20 вересня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1706  (далі – Кредитний договір), відповідно до якого банк надав йому грошові кошти в сумі 6 000 грн.  з  умовою сплати 28 %  річних та кінцевим терміном їх повернення 19 вересня 2010 року. Згідно розпорядження операційного відділу від 22 вересня 2008 року ОСОБА_1 ці гроші отримав. Одночасно з укладанням кредитного договору між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договори поруки: № 1706-а, № 1706-б від 20 вересня 2008 року відповідно. Відповідачі, взяті на себе зобов’язання  не виконали, станом на 24 серпня 2011 року заборгованість перед банком становить 5598,66 грн. Просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по кредитному договору в повному об’ємі, судові витрати  по справі.

Представник позивача в судовому засіданні надав уточнення до позовної заяви, збільшив позовні вимоги, оскільки  станом на 06 грудня 2011 року несплачена заборгованість складає 5860,99 грн. з  зв’язку з непогашенням заборгованості та подальшим нарахуванням відсотків,   просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, пояснивши що дійсно оформлював та підписував особисто кредит з банком: надавав завірені ним документи до банку, а саме: ксерокопію паспорту, копію ідентифікаційного коду, довідку про доходи. Крім того, пояснив, що в якості поручителів він узяв ОСОБА_2, який їздив з ним до банку, ОСОБА_2 особисто підписував договір поруки, завіряв ксерокопію паспорту, ідентифікаційного коду, надав довідку про доходу. Стосовно поручителя ОСОБА_3 пояснив наступне, що ОСОБА_3 своєї згоди бути поручителем у нього не давав, про те що він буде поручителем взагалі не знав, в банк з ним не їздив, документів ніяких не надавав,  всі документи за ОСОБА_3 він сам особисто підробив,  а саме: підписав за ОСОБА_3 договір поруки, завірив ксерокопію ідентифікаційного коду ОСОБА_3, підробив за допомогою ксероксу ксерокопію паспорту на ОСОБА_3 – сторінку 11: прописку, наклавши сторінку 11 свого паспорту з пропискою с. Новомиколаївка, після чого завірив замість ОСОБА_3, особисто взяв довідку про доходи на ОСОБА_3 Де взяв документи ОСОБА_3 не пам’ятає. Просить стягнути з нього всю заборгованість, з поручителів не стягувати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, пояснивши, що дійсно підписував договір поруки, особисто завіряв копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, надав довідку про доходи.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що не знав, про те що виступає поручителем у ОСОБА_1 по кредитному договору, дізнався лише в суді, згоди на це він не давав, документів ОСОБА_3 ніяких не давав, нічого не завіряв, договір поруки не підписував, звідки ОСОБА_1 взяв його документи не знає, тому просить в задоволенні позову відносно нього відмовити.                                       

Вислухавши пояснення сторін та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав, встановив наступні факти і відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з кредитним договором № 1706 від 20 вересня 2008 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Нижньосірогозького ТВБВ 10021/095 АТ «Державний ощадний банк України» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000,00 гривень (шість тисяч гривень) з остаточним терміном погашення не пізніше 19 вересня 2010 року, під 28 % річних, на споживчі цілі (а.с. 16-18).

ОСОБА_1 отримав 6 000,00 гривень готівкою, що підтверджується розпорядженням операційному відділу від 22 вересня 2008 року, а також видатковим касовим ордером № 2661268 від 25 вересня 2008 р. (а.с. 9,10).

Однак, свої зобов'язання позичальника ОСОБА_1 виконував неналежним чином, оскільки своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування кредитом, тому станом на 06 грудня 2011 року заборгованість складає : 5860,99 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 3 480,93 грн.; заборгованість по сплаті відсотків — 943,44 грн.; пеня за несплату основного боргу - 1015,14 грн.; пеня за несплату відсотків — 421,48 грн. (а.с. 5)

Одночасно з укладенням кредитного договору № 1706 від 20 вересня 2008р. між АТ «Державний ощадний банк України» та гр. ОСОБА_1 20 вересня 2008р., між банком та ОСОБА_2 був укладений договорі поруки: № 1706-а від 20 вересня 2008 року (а.с. 12-13).

Стосовно договору поруки № 1706-б укладеного між АТ «Державний ощадний банк України» та гр. ОСОБА_3 20 вересня 2008 р., то в судовому засіданні встановлено, що такого договору між банком та відповідачем ОСОБА_3 укладено не було, оскільки відповідач ОСОБА_1 пояснив, що саме він підробив  підпис ОСОБА_3 на договорі поруки № 1706-б (а.с. 14-15); завірив ксерокопії ідентифікаційного коду на ОСОБА_3 (а.с. 20); підробив 11 сторінку ксерокопії паспорту ОСОБА_3 наклавши свій паспорт, таким чином отримавши прописку с. Новомиколаївка, після цього завірив ксерокопії паспорта на ОСОБА_3 (а.с. 21-23); сам отримав довідку про доходи на ОСОБА_3 (а.с. 19). Після цього, всі ці підроблені документи надав до банку, ОСОБА_3 про це нічого не знав, документів йому ніяких не давав, до банку з ним та ОСОБА_2 не їздив.  

Ці обставини підтверджені самим ОСОБА_3, який пояснив, що те, що виступає поручителем у ОСОБА_1 по кредитному договору не знав, згоди на поручительство не давав, документів ОСОБА_3 ніяких не давав, нічого не завіряв, договір поруки не підписував, звідки ОСОБА_1 взяв його документи не знає.

Також судом, був досліджений паспорт ОСОБА_3 виданий 10 лютого 1999 року Ленінським РВ УМВС України в Криму, де згідно 11 сторінки місцем прописки ОСОБА_3 було АДРЕСА_1, відомості про те що, ОСОБА_3 був прописаний   в АДРЕСА_2 відсутні, на теперішній час він прописаний в АДРЕСА_3(а.с. 77-80).              

Представником банку не надано заперечень та доказів які б спростували дані обставини встановлені в судовому засіданні.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,  не  є  укладеними  правочини  (договори), у  яких відсутні встановлені  законодавством  умови,  необхідні  для  їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору;  не отримано акцепт стороною,  що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення  правочину  потрібна його  передача тощо).

Так, згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Зі змісту статті 207 ч. 2 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа,  підписується  особами, уповноваженими  на  це  її  установчими документами,  довіреністю, законом   або   іншими   актами   цивільного   законодавства,  та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України за договором   поруки   поручитель   поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед  кредитором   за   порушення зобов'язання боржником.     

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого

порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що договір поруки № 1706-б від 20 вересня 2008 року між АТ «Державний ощадний банк України» та гр. ОСОБА_3 є неукладеним, оскільки відсутня згода ОСОБА_3 за всіма істотними умовами договору, договір він не підписував, тому правові наслідки порушення зобов’язання боржником ОСОБА_1, а саме солідарна відповідальність його з поручителем ОСОБА_3 не можуть бути застосовані до ОСОБА_3 та позовні вимоги в частині стягнення з поручителя ОСОБА_3 солідарно з іншими відповідачами заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають.

          Стосовно вимог щодо відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 то суд приходить до наступного.

Так, відповідно до п.4.3.2 кредитного договору № 1706 від 20 вересня 2008 року ОСОБА_1 як позичальник, зобов'язувався точно в строки, обумовлені цим договором, повернути кредит в розмірі 6 000,00 грн., своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за договором.

Та  згідно з п.1.1, п.2.1 договору поруки № 1706-а від 20 вересня 2008 року ОСОБА_2 як поручитель, зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором.

У разі порушення боржником виконання зобов'язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору.

Поручитель відповідає по зобов'язаннях за кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, п.3.1 договору поруки.

Пунктом 4.2.2 кредитного договору передбачено, що при виникненні простроченої заборгованості за кредитом, відсотками чи комісійними винагородами  у разі їх стягнення згідно з умовами договору, а також в інших випадках, передбачених договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором, та стягнути заборгованість за договором в примусовому порядку.

Згідно з п. 5.1. Кредитного договору - за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених цим договором та чинним законодавством України та відшкодовують завдані збитки (пеню, штраф).

Відповідно до п. п. 3.2. договорів поруки - солідарні боржники залишаються зобов'язаними перед Кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання по Кредитному договору не будуть виконані повністю.

Також, згідно ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позичальник ОСОБА_1 неналежно виконував свої обов’язки по кредитному договору, тим що своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування ним, внаслідок чого у нього перед банком  виникла заборгованість по кредиту в сумі 5860,99 гривень, а поручитель ОСОБА_2 не забезпечував своєчасного та повного виконання боржником умов щодо сплати  кредиту, то є підстави для стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь позивача у  судовому  порядку.

          Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 530,  ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 1 ст. 553, ч.1, ч.2 ст. 554, ч. 1 ст. 612 ч.1, ст. 625, ч. 1 ст. 638 ЦК України, ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства „Державний Ощадний банк Україна” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», р/р 2909109511 в ТВБВ АТ «Ощадбанк» МФО 352457 заборгованість за Кредитним договором № 1706 від 20 вересня 2008 року в розмірі 5860,99 (п’ять тисяч вісімсот шістдесят грн..) 99 коп., а саме: 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят грн.) 93 коп. - заборгованість за кредитом; - 943 (дев’ятсот сорок три грн.) 44 коп. – заборгованість по сплаті відсотків; 1015 (одна тисяча п'ятнадцять грн..) 14 коп. – пеня за несплату основного боргу; 421 (чотириста двадцять одна грн..) 48 коп. – пеня за несплату відсотків, а також сплачений судовий збір у сумі 56 (п’ятдесят шість) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 (сто двадцять) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Іванівського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, або повного виготовлення, а  особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Ю. Г. Берлімова