РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-2415/11

14.11.2011             року                                                                                м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Томащака А.С.,

при секретарі Бережній В.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення

ВСТАНОВИВ :

          Позивач звернулась до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 з 1\2 долі будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником зазначеної частини житлового будинку, при цьому відповідач є її рідним сином, однак співжиття в одному будинку з відповідачем стало неможливим, оскільки останній з 2010 року самовільно проводить перепланування будинку, здійснює його часткове руйнування, перешкоджає в користуванні господарськими прибудовами, пошкодив систему опалення та електрики, застосовував фізичне та психологічне насильство відносно позивача.

           В ході судового засідання представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

          Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, пояснивши суду, що вони є безпідставними та бездоказовими, оскільки він жодних дій зазначених в позовній заяві не здійснював.

          Заслухавши пояснення сторін по справі, допитавши свідків, дослідивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

          На підставі свідоцтва №2238 від 24.07.2001 року про право власності на 1\2 долю домоволодіння ОСОБА_1 є власником 1\2 долі домоволодіння, що розташоване в с. АДРЕСА_1, право власності зареєстровано в Сімферопольському РБТІ  27.07.2001 року.

                 В зазначеному будинку зареєстровано відповідача по справі ОСОБА_2, що підтверджується довідкою адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУ МВС України в АР Крим.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом .

          Встановлені судом обставини справи вказують , що позивач по справі у відповідності до ст.41 Конституції України  має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

          Відповідно до акту від 09.07.2010 року складеного головою Дубкінського сільського комітету на предмет обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_2 в період з 26.04.2010 року по 06.05.2010 року під час відсутності ОСОБА_1 здійснені протиправні дії, а саме: в кухні знята віконна рама віконний проїм закладено ракушкою, також знято кахель зі стени, в прохідній кімнаті самовільно здійснена перегородка, що розділила будинок на дві частини, в ванній кімнаті знято вікно та здійснено дверний проїм, при цьому під вікном проходили труби опалення, які зняті, в зв’язку з чим порушено систему опалення, з гаражу, що знаходиться у дворі зазначеного будинку на вулицю винесені усі речі ОСОБА_1, а на гараж поставлено новий замок, ключі від якого знаходяться у ОСОБА_2, від підсобних приміщень відключено електрику.

          Відповідно до акту від 30.12.2010 року складеного депутатом Перовської сільської ради на предмет обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_2 в прохідній кімнаті самовільно здійснена перегородка, що розділила будинок на дві частини, здійснено для ОСОБА_1 окремий вхід до будинку, зробив окрему кімнату та здійснив  у неї дверний проїм , прибудував веранду.

          Обставини, встановлені зазначеними актами, повністю підтверджуються оглянутими та долученими до матеріалів цивільної справи фотографіями  1\2 долі домоволодіння, що розташоване в с. АДРЕСА_1, а також показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4

          Відповідно до постанови Сімферопольського районного суду АР Крим від 06.04.2010 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу по ст.. 173-2 КУПАП за те, що він 10.03.2010 року  за місцем проживання  ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, виганяв з будинку свою мати ОСОБА_1         

Відповідно до ст.157 ЖК Української РСР членів сім’ї  власника жилого будинку може бути виселено  у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Матеріали справи вказують, що  на час розгляду справи відповідач по справі є сином позивача та між ним та позивачем відсутні будь які угоди щодо користування займаним приміщенням .

Стаття 116 ЖК Української РСР вказує , що якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним,  систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують  його  не  за   призначенням,   або  систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному  будинку,  а заходи     запобігання    і    громадського    впливу    виявились безрезультатними,  виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих   осіб  провадиться  без  надання  іншого   жилого приміщення.

Беручи  до уваги вищевикладене та   враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про виселення ОСОБА_2 з 1\2 долі домоволодіння, що розташоване в с. АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення базується на законі та підлягають задоволенню.

          Керуючись ст.41 Конституції України,  ст.ст. 328, 334, 387, 391 ЦК України , ст.ст. 116, 157 ЖК Української РСР , ст.ст. 212-215  ЦПК України суд, -

вирішив:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення – задовольнити.

          Виселити  ОСОБА_2 з 1\2 долі будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя