ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
21.04.2008 |
Справа №2-8/3153-2008А |
За позовом - Прокурора Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь в інтересах держави в особі Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя, м. Сімферополь
До відповідача - СПД ОСОБА_1, м. Сімферополь
Про стягнення 927,67грн..
Суддя Чумаченко С.А.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - не з'явився
Від прокурора - не з'явився
Сутність спору: позивач, Прокурор Центрального району м. Сімферополя,
в інтересах держави в особі Управління ПФУ в Центральному районі
м. Сімферополя, звернулося до Господарського Суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, СПД ОСОБА_1, просить стягнути з СПД ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим 927,67грн..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
В Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополі АР Крим, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований СПД ОСОБА_1, за реєстраційним НОМЕР_1.
Згідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України за №21-1 від 19.12.2003 року, платники самостійно розраховують суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що вказують у розрахунку сум страхових внесків і надають її в терміни, установлені законодавством.
Відповідно до п.6 ст. 17 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлений термін та у повному обсязі страхові внески.
Відповідно до абз. 4 п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
31.01.2008 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі
м. Сімферополі АР Крим прийнято рішення №128 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страховиками страхових внесків, в тому числі донарахованих або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого за несвоєчасну сплату страхових внесків до СПД ОСОБА_1 застосована фінансова санкція в сумі 602,38грн., та нарахована пеня в сумі 325,29грн., що в сумі складає 927,67грн..
Однак СПД ОСОБА_1 не відреагував на зазначене рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополі АР Крим.
В свою чергу відповідачем не представлено доказів погашення сумі заборгованості.
Згідно з п-п3 ч.14 ст. 106 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 106 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до абз. 8 п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідно до ст.ст. 71, 72 Кодексу Адміністративного Судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог та заперечення. Проте відповідачем будь-яких документальних доказів щодо своєчасної сплати страхових внесків, або сплати недоїмки по сплаті страхових внесків.
На підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163, ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна, 17, р/р25607010048701 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 324805, ЄДРПОУ 22300458) заборгованість в сумі 927,67грн..
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.