Справа №  2-826/11  року

№ провадження 2/2512/41/2012

                                                  У  Х  В  А  Л  А                                                  

12 січня 2012 року                                                                                  м. Мена

Менський районний суд Чернiгiвської областi в складi:

          головуючого - суддi            ОСОБА_1

          при секретарi                       ОСОБА_2

          з участю:  сторін

         розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Мена Чернiгiвської областi цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4  про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зареєстрованого мiж ними 07 червня 2003 року   Свердловською сільською радою Коропського району Чернігівської області, мотивуючи свій позов тим, що подружнє життя з відповідачем не склалося, оскільки вони мають різні характери. На даний час проживають разом, спільного господарства не ведуть, тому, за таких обставин, подальше сумісне життя і збереження шлюбу  вважає неможливим і просить суд розірвати шлюб.  

        Позивачка  в судовому засіданні просить надати строк для примирення з відповідачем, так як вважає, що надання строку на примирення  змінить її  рішення про розірвання шлюбу.

         Відповідач  в судовому засіданні  підтримав позивачку, оскільки вважає, що шлюб можна зберегти.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою  полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. I з цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у  випадку  відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

Вислухавши пояснення сторін, які просять надати їм строк для примирення, їх думку з приводу його тривалості, та враховуючи те, що подружжя має малолітню дитину –доньку Валерію, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд приходить до висновку, що з метою збереження шлюбу,  сторонам необхідно надати строк на примирення терміном два місяці.

         Відповідно до ч. 5 ст. 191 ЦПК України в справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

         Відповідно до п. 7 ст. 201 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі в разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

          Керуючись  ч.5 ст. 191, п.7 ст. 201 ЦПК України, ст.111 СК України,-

У Х В А Л И В:

Надати  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк для примирення терміном  два місяці.

       Провадження у справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4  про розірвання шлюбу – зупинити.

          Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня оголошення  ухвали.

                    Суддя:                                                            Н. В. Волошина