СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
17 квітня 2008 року | Справа № 2-8/351-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Лисенко В.А.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Дікан Л.І.
за участю представників сторін:
позивача: Чайка Антон Сергійович, довіреність № 16/130 від 15.04.08;
прокурора: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" на постанову господарського суду АР Крим від 20 лютого 2008 року у адміністративній справі №2-8/351-2008А (суддя Чумаченко С.А.)
за позовом ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4, Керч, 98310)
до Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська, 21 , місто Сімферополь, 95000)
про визнання протиправними вимог
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
25 грудня 2007 року ВАТ “Суднобудівельний завод “Залів” звернувся до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до прокуратури м. Керч про визнання протиправною вимоги, викладеної у листі від 27 листопада 2007 року за №6238 про надання копій матеріалів перевірок за кожним нещасним випадком, що мав місце на підприємстві. Позивач вважає, що прокурор може отримати цю інформацію і копії документів, з'явившись для цього на підприємство, у зв'язку з об'ємністю інформації (а.с. 3-4).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 05 лютого 2008 року здійснено заміну відповідача прокуратуру м. Керч, яка не є юридичною особою, на належного відповідача прокуратуру АР Крим (а.с. 24).
Прокуратура АР Крим у відзиві на позов заперечувала проти позовних вимог, вказуючи, що діяла у відповідності з нормами Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року за №1789 (а.с. 18-19).
Постановою господарського суду АР Крим від 20 лютого 2008 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 38-41).
У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Прокурор у судове засідання 17 квітня 2008 року не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повідомлення у матеріалах справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності не з’явившогося прокурора.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 статті 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено обов’язок, щодо нагляду за додержанням прав і свобод громадян, чи держави.
Законом України “Про прокуратуру” не передбачено оскарження вимоги прокуратури щодо надання документів для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України “Про прокуратуру”, вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Встановлено, що 30 листопада 2007 року на адресу ВАТ “Суднобудівельний завод “Залів” надійшов лист №6238 заступника прокурора м. Керчі з вимогою надати копії матеріалів перевірок за кожним нещасним випадком, що відбувся (а.с. 5).
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що прокурор не має права витребувати документи для перевірки, а може з ними ознайомитися на підприємстві і одержати копії необхідних документів.
.
Судова колегія не погоджується з такими доводами апелянта з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про прокуратуру”, при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, письмово вимагати надання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою.
Таким чином, законом не передбачено обмеження в отриманні певної інформації і відповідних документів, необхідних органу прокуратури для здійснення повноважень по наглядовій діяльності за дотриманням і застосуванням законів по захисту прав і свобод громадян, державних і публічних інтересів.
Крім того, статтею 3 наказу Генеральної Прокуратури України за №3гн від 19 вересня 2005 року „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів” встановлено, що основними напрямами наглядової діяльності щодо захисту прав і свобод людини і громадянина є:
- оплата та охорона праці;
- охорона здоров'я;
- соціальне та пенсійне забезпечення;
- права і свободи осіб, які потребують державної підтримки та допомоги.
На підставі вищевикладеного, вимоги прокурора щодо надання документів для перевірки, відповідає чинному законодавству, так як на орган прокуратури покладено здійснення нагляду за дотриманням законів підприємствами, установами і організаціями.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанова місцевого господарського суду прийнята без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, викладені в постанові суду висновки відповідають обставинам справи, інших підстав для скасування (зміни) постанови місцевого господарського суду також немає.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду АР Крим від 20 лютого 2008 року у справі №2-8/351-2008А залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис З.Д. Маслова
Судді підпис В.А. Лисенко
підпис Т.П. Фенько