СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
17 квітня 2008 року | Справа № 2-29/17015-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Лисенко В.А.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Дікан Л.І.
за участю представників сторін:
позивача: Беркутова Катерина Миколаївна, довіреність № 527/01-100 від 24.01.08;
відповідача: Телкова Юлія Юріївна, довіреність № 534/07 від 03.10.07;
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Алушта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду АР Крим від 14 лютого 2008 року у справі №2-29/17015-2007А (суддя О.І. Башилашвілі)
за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Алушта Автономної Республіки Крим (вул. В. Хромих, 12, Алушта, 98500)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях України в м. Алушті (вул. Партизанська, 1, Алушта, 98500)
про спонукання до виконання певних дій
Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
27 листопада 2007 року Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта звернулось до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Алушта АР Крим і просило зобов'язати відповідача прийняти до заліку з підписанням актів щомісячної звірки витрат на виплату пенсій, щомісячної цільової грошової допомоги, витрат на виплату і доставку пенсій потерпілих та стягнути з відповідача заборгованість по неприйнятим до заліку пенсіям в сумі 13451,53 грн. за період з 01 квітня 2001 року по 31 січня 2003 року (а.с. 3-8).
Позовні вимоги мотивовані тим, що після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесеним ним витрат. Вважає, що витрати, понесені позивачем у зв’язку з виплатою пенсій, передбачених Законом України від 23 вересня 1999 року, підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Відповідач у відзиві на позов заперечував проти позовних вимог, вважає, що повинен платити страхові виплати і надавати соціальні послуги робітникам (членам їх сімей ), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того моменту, коли відповідні підприємства передали у встановленому Законом порядку відповідачу документи, які підтверджують право цих робітників та членів їх сімей на такі страхові виплати і соціальні послуги або коли таке право встановлено у судовому порядку. У даному спорі документи, які підтверджували право фізичних осіб на страхові виплати Фонду не передані, тому у Фонду відсутні підстави для відшкодування понесених Управлінням ПФУ витрат на виплату пенсій.
Таким чином, для призначення страхових виплат постраждалим на виробництві, в тому числі пенсій з інвалідності, необхідне настання певної події, а саме –передача особової справи постраждалого підприємствами до відповідача по справі. До цього моменту, ніякі виплати постраждалому відповідачем не проводилися, а у разі, якщо документи взагалі не будуть передані, то виплати так і будуть здійснюватися безпосередньо підприємством та Пенсійним фондом України. Також вважає, що пенсійні справі, що знаходяться у позивача, не є підставою для здійснення відшкодування коштів Пенсійному фонду України. Стаття 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачає певний перелік документів, які передаються страхувальниками до Фонду для розгляду справи з страхових випадків. А право осіб на вказані виплати виникають лише після передачі до Фонду необхідних документів і прийняття Фондом відповідного рішення. А такі документи до Фонду не передавалися. (а.с. 30-33).
Постановою господарського суду АР Крим від 14 лютого 2007 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 137-142).
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим просить скасувати постанову суду, як прийняту в порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, вважає постанову суду законною.
Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що предметом і підставою позову є спонукання відповідачапозивач звернувся з позовом до відповідача про зобов'язання вчинити дії з підписання актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ,та пенсій в зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання щомісячної цільової грошової допомоги на проживання та витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01 січня 2006 року по 30 вересня 2007 року відносно наступних громадян: Лебедева Б.Н., Норець А.Н., Пушкіна О.С., Ракша М.Б., Сухацького В.А., Чуканова В.П., Кащук Е.Н. (а.с. 9).
Згідно зі статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року за № 1058, пункту 1.1 Положення „Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, затвердженого наказом Пенсійного фонду від 30 квітня 2002 року за № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 21 травня 2002 року за № 442/6730, Пенсійний фонд України, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Підпунктами "г" і "д" пункту 1 статті 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” за №1105-ХІV від 23 вересня 1999 року, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” за №2272-ІІІ від 22 лютого 2001 року, Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Таким чином, обов'язок Фонду зі сплати страхових виплат виникає при належному підтвердженні права на такі страхові виплати і вимагає передачі Фонду справ потерпілих..
Як вбачається з тексту постанови суду першої інстанції, позивач не надав господарському суду доказів того, що справи постраждалих передані страховиками відповідачу, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким твердженням суду, у зв’язку з наступним.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 8 вищезгаданого Закону виплата пенсій здійснюється із коштів Пенсійного фонду України, яка формується за рахунок коштів, які відраховуються підприємствами і організаціями та громадянами на заходи соціального страхування.
Стаття 81 даного Закону передбачає, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Підпункт 3 пункту 3 Заключних положень розділу XI Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” свідчить, що передача документів, підтверджуючих право працівників на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати і послуг, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків за актом щомісячної звірки, підписаним у двосторонньому порядку.
Статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що відшкодування відбувається за справами, переданими Фонду.
Крім того, господарський суд вірно посилається на те, що “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року за №5-4/4, не регулює спірних питань про зобов'язання відповідача про стягнення суми виплат шляхом включення їх до акту щомісячної звірки”.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком "затвердженим Постановою правління Пенсійного Фонду України і правління Фонду соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04 березня 2003 року та зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України за № 376/7697 від 16 травня 2003 року.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з Відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду страхування від нещасних випадків України (пункт 6).
Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7).
Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України, незалежно від того чи є предметом спору стягнення понесених витрат у зв’язку з виплатою пенсій, чи спонукання до прийняття до відшкодування сум понесених витрат, чи стягнення коштів, чи спонукання до виконання певних дій.
Джерелом фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві є страхові внески, які Фонд отримує від підприємств, установ, закладів (страхувальників стосовно Закону). Ніяких дотацій з боку держави Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не отримує, тому, виплата Пенсійному фонду пенсій у зв’язку з каліцтвом та втратою годувальника можлива лише при умовах передання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві особистих справ потерпілих.
Вищевказаний Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, застрахованим відповідно до Закону № 1105-Х1V, у тому числі добровільно застраховані, і потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування збитку раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування збитку, заподіяного працівникам внаслідок травми на виробництві або професійного захворювання, пов'язаного з виконанням ними трудових зобов'язань.
Позивачем не дотримано встановленого порядку вирішення питання щодо відшкодування сум, які є предметом позову.
З березня 2003 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України не здійснюють ніяких перерахувань Пенсійному фонду України, а проводять лише щомісячні звірки з органами ПФУ і передають їх у вищестоящу організацію, в даному випадку в Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України в АР Крим, де складається загальна довідка по АР Крим, яка передається до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України для розрахунків на централізованому рівні.
Тобто, з моменту прийняття вказаного вище Порядку, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України в Сімферопольському районі не здійснює перерахування коштів ПФУ, а відповідно, стягнення даних сум тягне за собою подвійне фінансування.
Висновок господарського суду, що всі розрахунки між Фондом соціального страхування від нещасних випадку на виробництві і професійних захворювань України і Пенсійним фондом України повинні проводитися на централізованому рівні незалежно від періоду стягнення. починаючи з 01 квітня 2001 року та, що обов'язок відповідача з відшкодування понесених УПФУ витрат на виплату пенсій починається з моменту передачі Фонду особових справ потерпілих є вірним, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Особові справи потерпілих у даній справі Фонду не передані.
Враховуючи викладене, постанова місцевого господарського суду прийнята без порушення і при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду АР Крим від 14 лютого 2007 року у адміністративній справі № 2-29/17015-2007А залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис З.Д. Маслова
Судді підпис В.А. Лисенко
підпис Т.П. Фенько