КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.04.2008                                                                                           № 31/484

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Калатай  Н.Ф.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Решетняк Н. Б. – представник за довіреністю № 141/07 – А від 23.05.07 р.

 від відповідача - Гаврилюк Н. В. – представник за довіреністю від 09.10.07 р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства  "Українські Сателітарні Системи"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.12.2007

 у справі № 31/484  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт"

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Українські Сателітарні Системи"

             

                       

 про                                                  стягнення 24045,79 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 23054,20 грн. за надані за договорами про надання послуг цифрового стільникового зв'язку № 120-5949-1 від 04.04.2000р., № 120-5945-1 від 05.04.2000р., № 120-11809-1 від 28.07.2001р., № 120-15528-1 від 28.07.2001р., № 120-22716-1 від 21.02.2002р., № 120-27276-1 від 12.08.2002р., № 120-29004-1 від 04.09.2002р., № 120-29007-1 від 04.09.2002р., № 120-29008-1 від 04.09.2002р., № 120-29323-1 від 20.09.2002р., № 120-29324-1 від 20.09.2002р., № 120-29510-1 від 22.10.2002р., № 120-29511-1 від 22.10.2002р., № 120-35147-1 від 05.01.2004р., № 120-35164-1 від 26.01.2004р., № 120-35238-1 від 22.03.2004р., але неоплачені послуги та пені в сумі 991,59 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2007 року у справі № 31/484  позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт” задоволені частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 23054,20 грн. основного боргу, 230,54 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 991,59 грн. відмовлено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що в порушення умов вище перелічених договорів відповідач не оплатив надані позивачем послуги цифрового стільникового зв’язку, у вимогах про стягнення пені суд відмовив з посланням на пропуск позивачем строку позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Закрите акціонерне товариство “Українські Сателітарні системи” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 р. у справі № 31/484 в частині стягнення 23054,20 грн. основного боргу, 230,54 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення господарського суду міста Києва прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невірним застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно наявних в матеріалах справи доказів, послуги надавалися за період до 05.09.2005 рік, в той час як суд зазначає, що послуги надавалися протягом періоду з 01.05.2005 року по 31.01.2006 року; що суд не врахував наявність на травень 2005 року переплати відповідачем за послуги позивача в сумі 4001,63 грн. і не врахував неналежність доказів на підтвердження наявності в вдіповідача боргу на травень 2005 року в сумі 8687,63 грн.; що судом відповідачу не було надано можливості додатково надати докази на підтвердження своїх заперечень.

Ухвалою від 04.02.2008 року Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя – Капацин Н. В., судді Калатай Н. Ф., Пашкіна С. А. апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Українські Сателітарні системи” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

29.02.2008 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, які відповідач не мав змоги надати до суду першої інстанції, а саме, копій договору про надання послуг цифрового стільникого зв’язку від 05.04.2000 року, а також, рахунків – фактур та платіжних доручень до нього на загальну суму 43615,37 грн.

При цьому, відповідачем не надано пояснень, чому саме він не мав змоги зазначені у клопотанні документальні докази надати суду першої інстанції.

В той же час, як свідчать матеріали справи, у судових засіданнях 20.11.2007 року та 27.12.2007 року був присутнім представник відповідача Гаврилюк Н.В.; В судовому засіданні 20.11.2007 р. до матеріалів справи долучено відзив на позов та заслухано пояснення представників щодо суті спору; Ухвалою суду від 20.11.2007 р. відповідача зобов’язано надати документи, що підтверджують заперечення поти позову; В судовому засіданні 27.12.2007 р. до матеріалів справи долучено уточнення до відзиву та заслухано пояснення представників сторін щодо суті спору.

За таких обставин, колегією суддів не приймаються як недоведені посилання відповідача у клопотанні на те, що він не мав змоги надати до суду першої інстанції додаткові докази, а також визнаються безпідставними посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції відповідачу не було надано можливості додатково надати докази на підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів задоволенню не підлягає за відсутністю обґрунтування неможливості їх подання суду першої інстанції.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що Акт звірки розрахунків станом на 30.10.2007 року, що його підписано обома сторонами і копія якого міститься у матеріалах справи (а.с. 30-31 с. 2), складався і позивачем і відповідачем з урахуванням сплати відповідачем 43615,37 грн., перерахування яких підтверджуються зазначеними доказами. Тобто рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням зазначених обставин.

Розпорядженням виконуючого обов’язки Голови суду № 01 –23/1/4 від 11.04.2008 р. справу № 31/484 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Калатай Н. Ф., суддів Пашкіної С. А., Коротун О. М.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали позовної заяви, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем, який є правонаступником СП ТОВ “Цифровий стільниковий зв’язок України” та відповідачем укладено Договори про надання послуг цифрового стільникового зв'язку № 120-5949-1 від 04.04.2000р., № 120-5945-1 від 05.04.2000р., № 120-11809-1 від 28.07.2001р., № 120-15528-1 від 28.07.2001р., № 120-22716-1 від 21.02.2002р., № 120-27276-1 від 12.08.2002р., № 120-29004-1 від 04.09.2002р., № 120-29007-1 від 04.09.2002р., № 120-29008-1 від 04.09.2002р., № 120-29323-1 від 20.09.2002р., № 120-29324-1 від 20.09.2002р., № 120-29510-1 від 22.10.2002р., № 120-29511-1 від 22.10.2002р., № 120-35147-1 від 05.01.2004р., № 120-35164-1 від 26.01.2004р., № 120-35238-1 від 22.03.2004р. за умовами яких позивач, зобов’язався надавати відповідачу як абоненту послуги цифрового мобільного зв’язку, а відповідач - прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах, викладених та узгоджених в договорах.

При цьому, судом враховується, що 25.06.2003 р. СП ТОВ „Цифровий стільниковий зв’язок України” перереєстроване у Закрите акціонерне товариство "Цифровий стільниковий зв'язок України", яке у подальшому реорганізоване шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт", яке в свою чергу з 01.08.2006 р. стало правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ "ЦСЗУ".

Позивач на виконання умов зазначених договорів надав відповідачу послуги мобільного зв’язку за період з 01.05.2005 р. по 30.09.2005 р. на суму 21698,07 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками – фактурами та деталізаціями розмов.

При цьому, сума послуг за цей період визначена позивачем з урахуванням коригування, проведеного у січні 2006 року.

Крім того, згідно п.10 ст. 1, п.9 ст. 2 та п.11 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та п.15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 р. (зі змінами та доповненнями до нього), за користування послугами стільникового зв'язку одночасно зі сплатою коштів абонент зобов'язаний сплатити оператору збір у розмірі 7,5% вартості отриманих послуг. Позивач рахує за відповідачем заборгованість зі сплати збору за спірний період в сумі 1356,13 грн.

Всього за спірний період позивач надав відповідачу послуг за укладеними договорами на загальну суму 23054,20 грн. (21698,07 + 1356,13).

Відповідно до п. п. 1.2.2 спірних договорів відповідач зобов’язаний своєчасно оплачувати послуги Мережі та виконувати інші грошові зобов’язання перед позивачем у відповідності до розділу 2 Договору.

Відповідно до п.2.1 спірних договорів  з моменту вступу договорів в силу та до моменту їх розірвання відповідач зобов’язаний щомісячно вносити плату за користування замовленими послугами Мережі (абонентська плата) в розмірі не меншому ніж встановлена позивачем плата за збереження номеру телефону у відповідності з умовами Договору, затвердженими позивачем тарифами та Порядком оплати послуг.

Частиною 1 пунктів 1.2.1 спірних договорів відповідач прийняв на себе обов’язок не пізніше 15 днів по закінченню розрахункового місяця отримувати рахунок за отримані послуги , а також знайомитися зі змінами і доповненнями до Договору, Правил, Порядку та інших документів, вказаних в п. 1.1.8 Договору, та при використанні послуг Мережі виконувати встановлені в ній вимоги. При замовленні послуг, які передбачають доставку рахунку, відповідач має вказати точну поштову адресу в Україні.

Відповідно до ч. 3 п. 1.2.1 спірних договорів при неотриманні позивачем на протязі 20 днів після закінчення розрахункового періоду письмової заяви відповідача про ненадання рахунку, замовленої деталізації або іншої необхідної інформації (п.1.1.8 Договору), відповідна інформація вважається доведеною до відома відповідача.

Отже, як слідує з вищевикладеного, відповідач при неотриманні від позивача рахунків та деталізацій до них або при незгоді із обсягом або вартістю отриманих послуг мав письмово звернутися до позивача.

Матеріали справи не містіть доказів таких звернень, а відтак, рахунки вважаються відповідачем отриманими, а послуги - наданими у обсязі та за ціною, вказаною в рахунках, доданих до позовної заяви.

Відповідач свої договірні зобов’язання належним чином не виконував, надані позивачем за період з 01.05.2005р. по 30.09.2005р. послуги стільникового зв’язку на загальну суму 23054,20 грн. не сплатив.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації”, що набрав чинності 23.12.2003 року.

Статтею 63 ЗУ “Про телекомунікації” врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 23054,20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 23054,20 грн.

При цьому, посилання відповідача на те, що з 15.08.2005 року послуги стільникового зв’язку позивачем не надавалися до уваги судом не приймається, з огляду на умови п. 5.1 договорів, згідно яким до моменту розірвання договорів відповідач зобов’язаний щомісячно вносити плату за користування замовленими послугами Мережі (абонентська плата) в розмірі не меншому ніж встановлена позивачем плата за збереження номеру телефону у відповідності з умовами Договору, затвердженими позивачем тарифами та Порядком оплати послуг.

Доказів того, що укладені сторонами договори були у встановленому законом порядку розірвані, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що 23.05.2005р. він звернувся до позивача листом № 127/2, з проханням заблокувати абонентський номер 237-76-81, незважаючи на що позивач, на думку відповідача, безпідставно нарахував плату за користування вказаним номером, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки відповідачем не надано доказів того, що такий лист позивачу насилався.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не врахував неналежність доказів на підтвердження наявного, згідно акту звірки розрахунків, боргу відповідача станом на травень 2005 року в сумі 8687,63 грн., до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки сума позову позивачем визначена виходячи не з зазначеного акту звірки, а з доданих до позовної заяви рахунків, дані яких у табличному вигляді представлені у розрахунку суми заборгованості, доданому до позовної заяви.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі, що він має перед позивачем заборгованість за спірний період в сумі 1752,51 грн. до уваги колегією суддів не приймається з огляду на таке.

Розрахунку зазначеної суми відповідач до апеляційної скарги не додав, але з акту звірки розрахунків станом на 30.10.2007 року (а.с. 30-31 т. 2) вбачається, що суму своєї заборгованості перед позивачем відповідач визначив виходячи з того, що на початок травня 2005 року мала місце переплата відповідача на користь позивача в сумі 4001,63 грн., що послуг за травень 2005 року – жовтень 2007 року позивачем було надано на суму 49369,51 грн., а сплачено відповідачем за цей період 43615,37 грн.

Проте, доведеною є лише сума сплати 43615,37 грн., яка була врахована сторонами при складанні акту звірки розрахунків станом на 30.10.2007 р. На підтвердження решти обставин – щодо наявності переплати в сумі 4001,63 грн. та отримання послуг на суму 49369,51 грн. відповідачем жодного доказу суду не додано.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 991,59 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошового зобов’язання.

Статтею 33 Закону України “Про телекомунікації” встановлений обов’язок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 1 ст. 36 ЗУ “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

Згідно п. 2 ст. 36 ЗУ “Про телекомунікації”, у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги, споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України,  що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст.. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

          Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Матеріали справи не містять доказів того, що позовну давність щодо стягнення пені сторонами було збільшено у встановленому законодавством порядку, а отже, встановлений законодавством строк позовної давності сплив.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як слідує з відзиву відповідача (т. 2 а. с. 22), ним заявлено про сплив позовної давності щодо стягнення пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене вище судом першої інстанції правомірно відмовлено у вимогах щодо стягнення пені в сумі 991,59 грн.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 року. у справі № 31/484 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на Закрите акціонерне товариство “Українські Сателітарні системи”

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Українські Сателітарні системи” на рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 року. у справі № 31/484 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 року. у справі № 31/484 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 31/484.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 21.04.08 (відправлено)