КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.04.2008                                                                                           № 2/24

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Калатай  Н.Ф.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Савицький А. О. – представник за довіреністю № 35 від 28.01.2008 р.

 від відповідача - Єрко Н. П. – представник за довіреністю № 14180/01 від 12.11.2007 р.

від відповідача 2          Мойсик М. В. – представник за довіреністю № 31 від 11.01.2008 р.

від третьої особи          не з’явилися

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва

 на рішення Господарського суду м.Києва від 11.02.2008

 у справі № 2/24  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю топливно-енергетична компанія"Світязь КГС"

 до                                                   Солом"янської районної у м. Києві державна адміністрація

                                                  Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом"янського р-ну м.Києва

 третя особа відповідача           Товариство з обмеженою відповідальністю "Бензель"

                       

 про                                                  визнання результатів конкурсу недійсними та спонукання до продовженнястроку дії договору оренди

 

ВСТАНОВИВ:

 Позов, з урахуванням внесених позивачем змін, заявлено про визнання недійсними результатів конкурсу на право оренди нежилого приміщення площею 247,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 35/37, що відбувся 11.01.2008 р., та визнання договору оренди зазначеного приміщення від 15.01.2003 р. № 4144, укладеного між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю Топліивно-енергетичною компанією „Світязь КГС”, продовженим на тих же умовах на строк з 15.01.2008 р. по 15.12.2010 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.02.2008 р., повний текст якого підписаний 13.02.2008 р., позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відмова в продовженні позивачу строку дії договору з боку Солом’янської РДА є безпідставною, оскільки вона не обумовлена обставинами, зазначеними у абз. 7 ч. 4 ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”; що відповідач 1 не мав права передавати в оренду третім особам приміщення, в тому числі, оголошувати конкурс на право його оренди під час дії рішення Солом’янської районної ради від 20.12.2006 р. № 97, яким орендоване позивачем приміщення включено до переліку об’єктів комунальної власності, яке підлягає приватизації шляхом викупу; що позивач має переважне право на продовження дії договору оренди на спірне приміщення на новий строк, яке було порушене; що переможцем конкурсу нечітко визначено розмір орендної плати у конкурсній пропозиції; що орендодавець не має наміру використовувати майно для власних потреб.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Солом’янська районна у м. Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2008 р. у справі № 2/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

В апеляційних скаргах відповідач 1 та відповідач 2 посилаються на те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо укладення договору оренди на новий строк та не було погоджено умови договору, а відтак, посилання позивача на порушення його переважного права як орендаря є безпідставним, з огляду на що спірне рішення не ґрунтується на фактичних обставинах справи та прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

14.03.2008 р. до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли відзиви на апеляційні скарги від позивача.

Ухвалами від 18.03.2008 р. колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя – Капацин Н. В., судді Калатай Н. Ф., Коротун О. М. відновили пропущені строки для подачі апеляційних скарг, прийняла вказані скарги до розгляду, порушила апеляційні провадження та призначили розгляд справи на 02.04.2008 р.

Розпорядженням виконуючого обов’язки Голови суду № 01–23/1/3 від 01.04.2008 р. справу № 2/24 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Калатай Н.Ф., суддів, Смірнова Л.Г., Пашкіна С. А.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні у матеріалах справи документальні докази, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Київської міської ради Про формування комунальної власності територіальних громад м. Києва від 27.12.2001 р. № 208/1642 та додатком 10 до нього житловий будинок по вул. Уманській, 37 віднесено до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва.

Розпорядженням відповідача 1 від 17.07.2002 р. № 894 Про закріплення на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва, жилий будинок по вул. Уманській, 37 переданий в повне господарське відання відповідача 2.

За договором оренди № 4144 від 15.01.2003 р (далі Договір), укладеним з відповідачем 2, позивач орендував нежиле приміщення загальною площею 321,9 кв.м. по вул. Уманській, 37.

Додатковою угодою від 02.07.2003 р. до Договору розмір площі орендованого на його умовах приміщення зменшений до 247,1 кв.м.

Рішенням Київської міської ради від 16.03.2006 р. № 222/3313 до рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001 р. внесені зміни, згідно з якими будинок, в якому розташоване орендоване приміщення, має номер 35/37.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили строк його дії з 15.01.2003 р. до 15.01.2008 р.

Відповідно до п. 2.2 Договору, строк дії Договору може бути продовжений за рішенням районного органу виконавчої влади, якщо до закінчення строку дії Договору Орендар звернеться з проханням про його продовження.

До закінчення строку дії Договору листом від 29.11.2007 р. № 19 позивач звернувся до відповідача 1 з пропозицією розглянути питання про продовження терміну дії Договору.

21.12.2007 р. комісією при Солом’янській районній у м. Києві державній адміністрації з питань використання майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва (витяг з протоколу № 22), прийняте рішення з метою більш ефективного використання комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва відмовити позивачу у продовженні строку дії Договору та передати нежиле приміщення, що орендує позивач за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 37 загальною площею 247,1 кв.м., в орендне користування на умовах конкурсу, про що відповідач 1 повідомив позивачу листом від 26.12.2007 р. № 17680/01.

Проте, згідно абз. 7 ч. 4 ст. 9 Закону України „Про оренду державного і комунального майна”, у передачі в оренду об’єктів може бути відмовлено, якщо було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об’єктів; об’єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади; орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому –четвертому частини другої цієї статті; орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства; з інших підстав, передбачених законами; орендодавець, зазначений в абзацах другому та третьому статті 5 цього закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Відповідно до п. 4.3. роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №02-05/237 від 25.05.2000 р. з наступними змінами і виправленнями, у разі відмови в укладенні договору оренди майна з підстав, не передбачених абзацом сьомим частини четвертої статті 9 Закону, заінтересована особа має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання компетентного органу (підприємства) укласти договір оренди.

Відповідач 1 не мав правових підстав відмовляти позивачеві у продовженні строку дії Договору, оскільки така відмова не обумовлена обставинами, зазначеними у абз. 7 ч. 4 ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Крім того, рішенням Солом’янської районної ради від 20.12.2006 р. № 97 нежиле приміщення, що орендує позивач за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 37 загальною площею 247,1 кв.м. включено до переліку об’єктів комунальної власності Солом’янського району м. Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, з прийняттям рішення про включення об’єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті (перелік об’єктів які підлягають продажу або викупу), стосовно нього припиняється дія норм Господарського кодексу України у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна.

Виходячи з норми зазначеної статті, відповідач 1 не мав правових підстав передавати в оренду третім особам приміщення, в тому числі оголошувати конкурс на право його оренди під час дії рішення Солом’янської районної ради від 20.12.2006 р. № 97, яким спірне приміщення включено до переліку об’єктів комунальної власності, яке підлягає приватизації шляхом викупу орендарем, яким на той час був позивач.

Як свідчать матеріали справи, 11.01.2008 р. відбулося засідання комісії при Солом’янській районній у м. Києві державній адміністрації з питань використання майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва (витяг з протоколу №1), в якому переможцем конкурсу на право оренди нежитлового приміщення по вул. Уманській, 35/37 в м. Києві загальною площею 247,1 кв.м., який проводився між позивачем та третьою особою, визнано останнього з тих підстав, що ним було запропоновано більший розмір ставки орендної плати.

При цьому, позивач запропонував на конкурс „ставку орендної плати в розмірі 20% від вартості об’єкта оренди, що орендується на рік”, а третя особа - „ставку орендної плати 140%”.

Комісія при Солом’янській районній у м. Києві державній адміністрації з питань використання майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва, порівняла ці пропозиції і визначила що більш вигідною з точки зору ефективності використання комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва є пропозиція ТОВ „Бензель”.

У своїх відзивах на позов та в апеляційних скаргах відповідачі посилаються на те, що переможець конкурсу ТОВ „Бензель” запропонувало вищу ставку орендної плати – 140% від вартості майна, проте, з огляду на зміст цінової пропозиції цієї особи, таке твердження суперечать дійсним обставинам справи, адже, як правильно зазначив суд першої інстанції, в пропозиції ТОВ „Бензель” не вказано, від якого значення слід вираховувати запропоновані 140% орендної плати.

З огляду на викладене, у комісії при Солом’янській районній у м. Києві державній адміністрації з питань використання майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва не було законних підстав визнавати переможцем конкурсу на право оренди спірних приміщень ТОВ „Бензель” з посиланням на його кращу цінову пропозицію.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач 1 при проведені спірного конкурсу та визначенні його переможця порушив зазначену норму Конституції України та норми Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Крім того, незважаючи на те, що строк дії Договору встановлений сторонами з 15.01.2003 р. по 15.01.2008 р., конкурс, внаслідок якого спірне приміщення було передано в оренду іншій особі, відповідач 1 провів 11.01.2008 р., коли позивач на законних підставах володів цим приміщенням, чим порушив законні права останнього як орендаря.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі не вчиняли встановлених ст. 181 ГК України дій, спрямованих на досягнення домовленості щодо умов договору оренди на новий строк.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно не прийняв посилань відповідача 2 на те, що переважне право позивача на продовження дії договору на новий строк не порушене в зв’язку з недосягненням згоди щодо умов договору.

Будь-які докази неналежного виконання позивачем своїх обов’язків за Договором в матеріалах справи також відсутні, що свідчить про те що позивач має переважне право на продовження договору оренди на новий строк.

Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/237 від 25.05.2000 “Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, належне виконання орендарем договору оренди презюмується, якщо орендодавцем не буде доведено інше.

За обставин, що склалися, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку щодо задоволення вимог позивача про визнання недійсними результатів конкурсу, що відбувся 11.01.2008 р., на право оренди нежилого приміщення площею 247,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 35/37, та про визнання Договору продовженим на тих же умовах на строк з 15.01.2008 р. по 15.01.2010 р., що його зазначив позивач у позовній заяві.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2008 р. у справі № 2/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 80, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації на рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2008 року у справі № 2/24 залишити без задоволення.

          2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2008 року у справі № 2/24 залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду господарського суду міста Києва від 07.02.2008 року у справі № 2/24 залишити без змін.

4. Повернути до господарського суду міста Києва  матеріали справи № 2/24.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 17.02.08 (відправлено)