У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.04.08 Справа №11/566/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Кричмаржевський В.А. , Мірошниченко М.В.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників сторін:
позивача: Чернявський К.А., Світонько С.В., довіреність б/н від 20.08.2007р.;
відповідача: Нужних В.О., довіреність № 221 від 28.03.2008р., юрист;
відповідача: Нєговєлов Ю.О., паспорт серія СВ № 380680 від 18.12.2001р., директор;
розглянувши без виклику сторін матеріали справи № 11/566/07 та апеляційну скаргу Преславського психоневрологічного інтернату, с.Преслав Приморський район Запорізька область
на рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. у справі № 11/566/07
за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Спецавтоцентр», м.Кременчук Полтавська область
до відповідача: Преславського психоневрологічного інтернату, с.Преслав Приморський район Запорізька область
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. у справі № 11/566/07 (суддя Гончаренко С.А.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Преславського психоневрологічного інтернату на користь Акціонерного товариства закритого типу «Спецавтоцентр» 15 722 грн. - основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 435 грн. річних. Судові витрати покладено на відповідача.
Рішення суду прийнято с посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що ч.5 ст. 680 ЦК України встановлює, якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту. Відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання за договором, та не довів, що недоліки товару виникли до передання йому трактору або з причин, які існували до моменту передання. Таким чином, господарський суд визнав вимоги про стягнення з Преславського психоневрологічного інтернату 15 722 грн. - основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляцій, 435 грн. річних обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. у справі № 11/566/07 та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушив норми матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом не було надано належної правової оцінки довідці, виданої начальником інспекції Приморського держтехнагляду, яка свідчить про те, що двигун, який був встановлений на придбаному відповідачем згідно договору № 2/11 від 13.12.2005р. тракторі ХТЗ-150К-09, не є новим та не відповідає вимогам, зазначеним у даному договорі. Також суд першої інстанції не надав належної правової оцінки документу, який встановлює право власності на спірний двигун. Відповідач в своїй апеляційній скарзі також зазначає, що суд першої інстанції порушив ст. 678 ЦК України, яка дає право покупцю при передачі товару неналежної якості вимагати пропорційного зменшення ціни.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що трактор ХТЗ-150К-09 був переданий відповідачеві у технічно справному стані. При прийманні-передачі трактору відповідач ніяких претензій до якості товару не мав, у встановлений договором гарантійний строк стосовно недоліків товару не звертався. Відповідачем не надано доказів, які підтверджують недоліки товару до його передачі. Крім того, відповідач від придбаного трактору не відмовлявся, експлуатував його, тим самим погодився з умовами договору. Позивач вважає, рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. по справі № 11/566/07 законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25 лютого 2008р. у справі № 11/566/07 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 03.04.2008р.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 641 від 03.04.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В., даною колегією прийнято постанову.
За згодою представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та за їх згодою в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами по справі 13.12.2005р. укладено договір № 2/11, відповідно до умов якого Продавець (позивач по справі) продає, а Покупець (відповідач по справі) купує сільськогосподарську техніку (надалі - Товар) у відповідності з характеристиками та властивостям, які притаманні для даного виду Товару.
Відповідно до п. 1.2. Договору, Товар – трактор ХТЗ-150К-09, 1998р. в., після капітального ремонту. Встановлено нове обладнання: двигун ЯМЗ-236Д, гідромеханічна коробка переключення передач, шини - 4 шт., акумуляторна батарея АКБ-190А-2шт., електрообладнання та прибори. Трактор укомплектований гідронавесною системою.
Ціна Товару узгоджена сторонами у п. 2 Договору і складає 94 000,00грн. Оплата Товару проводиться частинами: 1-й етап передплата – 50 000,00грн., 2-й етап -13 000,00грн (строк виконання – до 20 березня 2006р.), 3-й етап – 31 000,00грн (строк виконання – 30 липня 2006р.)
Відповідно до вимог договору, продавець зобов’язаний передати покупцеві Товар протягом 5 днів після отримання передплати у розмірі – 50 000,00грн. Покупець, в свою чергу зобов’язаний прийняти товар у відповідності до умов договору та оплатити його на умовах, передбачених у розділі 2 договору.
Як свідчать матеріли справи (а. с. 13), 15.12.2005р. відповідач (покупець) перерахував на банківський рахунок позивача (продавця) передплату в обумовленому договором розмірі - 50 000,00грн.
20.12.2005р. продавець передав, а покупець прийняв трактор ХТЗ-150К-09, 1998р.в., що підтверджується актом приймання передачі № 1-2/11 від 20.12.2005р.(а.с.12). У даному акті зазначено, що трактор переданий у технічно справному стані на гарантійних умовах, вказаних у розділі 4 договору. Акт приймання-передачі відповідач підписав, претензій щодо якості Товару на момент його передачі не пред’являв.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив свої зобов’язання зі сплати товару, не сплативши 13 000,00грн. у встановлений п.2.2 договору строк – до 20.03.2006р.
02.06.2006р. позивач направив на адресу відповідача претензію (а.с. 15) з вимогою погасити борг у розмірі 13 507,53грн. (з урахуванням штрафу за затримку оплати на 75 днів), в якій також просив провести остаточний розрахунок по третьому етапу у розмірі 31 000,00грн. (строк – до 30.07.2006р.).
07.09.2006р. відповідач перерахував на банківський рахунок позивача суму 30 000 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 14).
Заборгованість зі сплати отриманого трактору у сумі 14 000,00грн. відповідач не сплатив до теперішнього часу.
25.10.2006р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату непогашеного боргу по третьому етапу у розмірі 14 000,00 грн. та пені у сумі 1 904,93грн. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до статті 193 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 ЦК України.
Доказів сплати суми боргу за отриманий трактор відповідач не надав, тому висновок суду щодо стягнення суми основного боргу є законним та обґрунтованим.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції і річних законними, обґрунтованими і такими, що підтверджуються зібраними по справі доказами.
Разом з тим, проаналізувавши матеріали справи та врахувавши пояснення позивача від 03.04.2008р. щодо періоду розрахунку штрафних санкцій, апеляційний господарський суд не погоджується з розрахунками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Стягуючи інфляційні втрати та 3% річних за період з липня 2006р. по червень 2007р. за прострочення виконання зобов’язання за договором № 2/11 від 13.12.2005р., господарський суд Запорізької області виходив з розрахунку, який зроблений позивачем, визнавши його обґрунтованим. Однак, суд першої інстанції не перевірив правильності здійснених позивачем розрахунків, а саме: правильність встановлення періоду, за який необхідно нараховувати штрафні санкції.
Строк виконання зобов’язання закінчився 30.07.2006р., позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовними вимогами 26.07.2007р. Таким чином, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за прострочення зобов’язання необхідно нараховувати у період з 31.07.2006р. по 25.07.2007р.
Виходячи з вищевикладеного, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за прострочення зобов’язання за період з 31.07.2006р. по 25.07.2007р., колегія суддів встановила, що з відповідача підлягає стягненню 414грн. 25коп. (14000х3%/365дн х360дн) - 3% річних і 1596 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2006р. по червень 2007р.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 666 ЦК України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Частина 1 статті 679 ЦК України передбачає, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. А частиною другою цієї статті передбачено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Як свідчать матеріали справи, при прийманні-передачі трактору відповідач ніяких претензій щодо якості товару позивачу не пред’являв, згідно підписаному представником відповідача акту трактор переданий у технічно справному стані. Крім того, відповідач від договору не відмовлявся, доказів повернення або намірів повернення трактора позивачу до матеріалів справи не надано.
Також, не надано відповідачем доказів направлення покупцю відповідно до ст. 678 ЦК України вимоги про пропорційне зменшення ціни трактору та необґрунтовано, яка сума в даному випадку є пропорційною.
Відповідно до ст. 680 ЦК України, покупець має право пред’явити вимогу у зв’язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що протягом обумовлено договором гарантійного строку – 6 місяців відповідач ніяких претензій щодо якості товару позивачу не пред’являв. Доказів направлення позивачу та отримання ним претензій щодо якості трактору відповідач не надав.
Частина 5 статті 680 ЦК України передбачає, що якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.
До матеріалів справи не додано належних доказів, які підтверджують наявність недоліків товару до передачі його покупцеві.
Відповідач в підтвердження поставки товару неналежної якості надав акт виконаних робіт по поточному ремонту двигуна ЯМЗ 236 від 20.04.2007р., а також дефектну відомість ТОВ «Приморський Агротехсервіс» на ремонт двигуна ЯМЗ-236Д трактора Т-150К-09. Крім того, відповідач в обґрунтування поставки товару неналежної якості надав довідку (без дати), видану начальником інспекції Приморського держтехнагляду, яка, на думку відповідача, свідчить про те, що двигун, який був встановлений на придбаному відповідачем згідно договору № 2/11 від 13.12.2005р. тракторі ХТЗ-150-09, не є новим та не відповідає вимогам, зазначеним у даному договорі.
Проаналізувавши зазначені документи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Запорізької області і вважає, що останні не є доказами того, що недоліки двигуна виникли до передачі його покупцеві. Крім того, згідно із вказаними документами, ремонт здійснений більше ніж через рік після отримання трактора і відсутні докази того, що трактор не експлуатувався протягом цього часу. Так трактор був переданий згідно акту приймання – передачі 20.12.2005р., а ремонт здійснений 20.04.2007р. До того ж, в цих документах не вказано з якої саме причини здійснювався поточний ремонт двигуна. Довідка, що видана ТОВ “Приморський агротехсервіс” не містить взагалі дати її видачі. Двигун з моменту придбання експлуатувався відповідачем, двигун також експлуатувався, тому дана довідка про те, що двигун був у використанні, та довідка (без дати), видана начальником інспекції Приморського держтехнагляду не підтверджує доводів апеляційної скарги, що двигун не є новим.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи та пояснення сторін, колегія суддів встановила, що посилання відповідача в обґрунтування своїх доводів на договір купівлі-продажу №ДКр-2 від 15.08.2006р. про купівлю-продаж двигуна ЯМЗ-236Д № 06950 між Шапочкіним М.Ф. та АТЗТ «Спецавтоцентр», що укладений на Українській товарній біржі, є безпідставним. Оскільки цей договір не можна приймати до уваги, бо у договорі купівлі-продажу трактора зазначено, що трактор обладнаний двигуном ЯМЗ-236Д, а у договорі купівлі-продажу двигуна зазначений інший двигун № 06950 (МАЗ 54323032, 1992р).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що отримавши вказаний договір, відповідач не відмовився від придбаного трактору, а експлуатував його, тим самим погодився з умовами договору.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не довів факт поставки позивачем товару неналежної якості, зобов’язання за договором № 2/11 від 13.12.2005р. не виконав у повному обсязі. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що господарський суд Запорізької області не повністю з’ясував усі обставини справи, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі, яке враховуючи наведені обставини слід змінити.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести відповідача.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Преславського психоневрологічного інтернату, с.Преслав Приморський район Запорізька область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.20087р. у справі №11/566/07 слід змінити.
Резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. у справі № 11/566/07 викласти у наступній редакції:
Позов задовольнити.
Стягнути з Преславського психоневрологічного інтернату, с.Преслав Приморський район Запорізька область на користь Акціонерного товариства закритого типу «Спецавтоцентр», м.Кременчук Полтавська область 14 000 грн.00 коп.- основного боргу, 1596грн. 00 коп.- втрат від інфляції, 414 грн.25коп. - 3 % річних, 160грн.10коп.- витрат по сплаті державного мита та 116,93грн.- витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Кричмаржевський В.А. Мірошниченко М.В.