Судове рішення #2033407
6/2-08 (02-2А)

               

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "17" квітня 2008 р.                                                           Справа № 6/2-08 (02-2А)

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   


при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

  

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест", м.Київ

на ухвалу Господарського суду Вінницької області

від "21" січня 2008 р.  у справі № 6/2-08 (02-2А) (суддя Говор Н.Д.)

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скат", м.Козятин

про стягнення 60983,20грн. заборгованості,  

ВСТАНОВИВ:

  

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.01.2008р. у справі №6/2-08(02-2а) позовну заяву (з доданими до неї документами) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скат" про стягнення 60983,20грн. заборгованості повернуто позивачу.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ "Інтерагроінвест" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 21.01.2008р., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме:

- в ухвалі суду не зазначено суму державного мита, яка мала бути сплачена позивачем. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93, державне мито із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, повинно сплачуватись в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ціна позову складає 60983,20грн., тобто 1% від суми позову становить 601,00грн., яка була сплачена згідно з платіжним дорученням №5356 від 29.10.2007р.;

- судом невірно застосовано норму п. 1 ст. 63 ГПК України. В ухвалі вказано, що позовна заява підписана особою, яка не має повноважень. Дана мотивація суперечить ст. 28 ГПК України, де зазначено, що представником від юридичної особи можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю. В додатку до позовної заяви міститься довіреність, яка надає представнику Якименку І.В. право підписувати позовні заяви від імені ТОВ "Інтерагроінвест".

В засідання апеляційного господарського суду представники сторін не з'явились.

14.04.2008р. від позивача надійшла телеграма з клопотанням про розгляд апеляційної скарги без участі представника ТОВ "Інтерагроінвест".

Зважаючи на викладене та враховуючи приписи ст. 101 ГПК України, колегія суддів розглядає справу за наявними у справі матеріалами без участі представників сторін.   

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

17.01.2008р. до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скат" 60983,20грн.

Ухвалою від 21.01.2008р. господарський суд повернув позовну заяву (з доданими до неї документами) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" з посиланням на п.п. 1,4 ст. 63 ГПК України.

Стаття 63 ГПК України передбачає підстави повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду. Зокрема, пункт 1 ст. 63 ГПК України передбачає, що суддя повертає позовну заяву, якщо її підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою посадове становище якої не вказано. Пункт 4 цієї статті передбачає повернення позовної заяви якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Розглядаючи питання про правомірність повернення позовної заяви без розгляду, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує таке.

Частиною 1 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Отже, виходячи із змісту наведеної норми процесуального права, позовна заява має бути підписана керівником підприємства, установи, організації, або особою, право підпису якої делеговано визначеними законодавством документами.

Згідно ч.2 ст.28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Як вбачається із позовної заяви, вона від імені ТОВ "Інтерагроінвест" підписана представником Якименко І.В.

В додатку до позовної заяви (пункт 16) зазначено про подачу довіреності на представника.

Наявна в матеріалах справи довіреність від 01.12.2007р., видана ТОВ "Інтерагроінвест" представнику Якименку І.В., містить повноваження, у тому числі, щодо подачі позовних заяв та інших заяв з правом підпису (а.с. 20).

Таким чином, позовну заяву від імені ТОВ "Інтерагроінвест" підписано представником Якименко І.В., повноваження якого підтверджені належними доказами.

За таких обставин, місцевий господарський суд не мав достатніх правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ст. 63 ГПК України.

В зв'язку з цим, із резолютивної частини ухвали господарського суду від 21.01.2008р. необхідно виключити п. 1 ст. 63 ГПК України, як підставу повернення позовної заяви ТОВ "Інтерагроінвест".

Іншою підставою для повернення позовної заяви без розгляду стало те, що позивач не подав доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно  з  частиною  першою  статті  46  ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход  державного  бюджету  України  в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Як зазначено в п.2 Роз'ясненнь Вищого господарського суду України №02-5/78 від 04.03.1998р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", господарським судам у вирішенні згаданих питань слід керуватись, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" зі змінами і доповненнями та Інструкцією про порядок обчислення та справляння  державного  мита, затвердженою наказом  Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р.№15.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів встановлено ставку державного мита 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням суми позову в розмірі 60983,20грн., позивач мав сплатити  державне мито в сумі 609,83грн.

Проте, з доданого до позовної заяви платіжного доручення №5356 від 29.10.2007р. вбачається, що за подачу позовної заяви сплачено державне мито лише в сумі  601,00грн.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку про те, що позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до абз.2 п.5.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/78 від 04.03.1998р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу", якщо стороною не подано доказів сплати державного  мита  у встановленому  порядку та розмірі або документів,  що свідчать про звільнення від його сплати,  заява до розгляду не  приймається,  і господарський суд з посиланням на пункт 4 частини першої статті 63 ГПК України зобов'язаний  повернути  її заявникові без розгляду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано  повернув без розгляду позовну заяву ТОВ  "Інтерагроінвест" на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.

Колегія суддів, також, звертає увагу та те, що згідно з ч.3 ст.63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест"  не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 21.01.2008р. має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.  101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              

                                          ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21 січня 2008 року у справі №6/2-08(02-2А) залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест", м.Київ  - без задоволення.

Із резолютивної частини ухвали господарського суду від 21.01.2008р.  виключити пункт 1  статті 63 ГПК України, як підставу повернення позовної заяви ТОВ "Інтерагроінвест".

2. Справу №6/2-08(02-2А) повернути до Господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація