Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22-ц-746/2006р.        Головуючий

в першій інстанції Нестерук В.В.

Категорія  42   Доповідач Птіціна В.І.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«21 вересня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:

головуючого  -  Куцеконя І.П.

суддів       -  Колбіної Т.П., Птіціної В.І.

при секретарі - Федоніні Є.О.

за участю - позивача, його представника ОСОБА_1, представника відповідача Чернявського A.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 0235 про стягнення надбавки за безперервну службу, за апеляційною скаргою військової частини А 0235 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 23 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА :

Позивач у березні 2006 року звернувся до суду з позовом до військової частини А 0235 про стягнення надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 05.05.2003р. №389 „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України..." в розмірі 90 відсотків від його забезпечення.

Вимоги мотивовані тим, що він проходив військову службу у військовій частині А 0235 ВМС ЗС України, стаж його служби в Збройних Силах складає більше ЗО років, у зв'язку з чим йому необхідно виплачувати надбавку у розмірі 90 відсотків від його забезпечення. Заборгованість відповідача по виплаті вказаної надбавки за період з травня 2003 року по жовтень 2004 року складає 14 тисяч 983 гривні 56 копійок.

Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 23 травня 2006 року позов задоволений.

В  апеляційній  скарзі  відповідач  просить  рішення  суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог,  посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з винесенням нового судового рішення з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що відповідач неправомірно не виплачував позивачеві передбачені законодавчими нормативними актами грошові суми, у зв'язку з чим суд постановив рішення про стягнення з військової частини, в якій служив позивач, на його користь суму заборгованості.

Однак, з такими висновками не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Згідно з Указом Президента №389 від 05 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України,  Державного комітету у справах охорони

2

 державного кордону та Управління державної  охорони  України  за безперервну   службу",   Міністр   оборони   України   має   право встановлювати щомісячну надбавку за безперервну службу до 90%. Порядок і умови виплати зазначеної надбавки визначаються Міністром оборони України.

Згідно з п.1.2 „Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України", затвердженої наказом Міністра оборони України від

2    6 травня 2003 року №149, виплата вищевказаної надбавки провадиться

3 розрахунку до 90% до грошового забезпечення при наявності стажу

військової служби понад 25 років.

Пункт 2.4 вищевказаної Інструкції передбачає, що виплата надбавки за безперервну військову службу здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військової частини.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 був військовослужбовцем в/ч А 0235. Згідно з розрахунком, наданим самим позивачем, йому з травня 2003 року по жовтень 2003 року виплачувалась надбавка за безперервну службу по 20%; в листопаді та грудні 2003 року - по 90%; з січня по серпень 2004 року - 20%; з вересня по жовтень - 70% (а.с.29).

Доводи позивача про те, що відповідач повинен виплачувати йому вищевказану надбавку у максимальних розмірах, встановлених Інструкцією..., незалежно від наявного фонду грошового забезпечення, не можуть бути прийняті до уваги через їх суперечність положенням даної Інструкції.

Приймаючи до уваги, що відповідачем приймались всі можливі заходи для виплати позивачеві надбавки у встановленому розмірі в залежності від наявного фонду грошового забезпечення, підстав для задоволення позову та стягнення на користь позивача яких-небудь сум колегія суддів не вбачає.

Крім того, судом першої інстанції помилково було розглянуто дану справу в порядку цивільного судочинства, тоді як спірні правовідносини випливають з публічної служби (військова служба та порядок її проходження), а на них розповсюджує свою дію Кодекс Адміністративного Судочинства України (п.15 ч.І ст.З, п.2 ч.І ст.17 КАС України).

Керуючись ст.198 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини А 0235 - задовольнити.

Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 23 травня 2006 року - скасувати.

Ухвалити постанову, якою в позові ОСОБА_2до військової частини А 0235 в стягненні надбавки за безперервну службу в розмірі 14986 грн 56 коп відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом місяця з дня проголошення.