^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-854/2006 р.                   Головуючий

у 1 інстанції Ліморенко І.І.

Категорія  39                             Доповідач апеляційної

інстанції  Колбіна Т.П.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 вересня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя  в складі:

головуючого                                   - Куцеконя І.П.

суддів                                              - Колбіної Т.П., Коваленко О.Ю.,

при секретарі                               - Федоніні Є.О.

за участю - представника в/ч А-0225 Ковтуна В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А-3835 про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по сплаті допомоги за час перебування у відпустці по догляду за дитиною та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою військової частині А 0225 на рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 16 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Військовий прокурор Севастопольського гарнізону у січні 2006 року звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до командування ВМС ЗС України (в/частини А-0225) і військової частини А-3835 про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги по догляду за дитиною в розмірі 2160 грн.

Вимоги мотивовані тим, що наказом командира в/ч А237 9 №НОМЕР_1 від 28 січня 2005 року ОСОБА_1, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, була звільнена з в/ч А2379 з переводом у військову частину А-3835 у зв'язку з ліквідацією в/ч 2379.

У військовій частині А3835 ОСОБА_1 було відмовлено в прийнятті на роботу, внаслідок чого вона не була працевлаштована та не отримувала грошову допомогу по догляду за дитиною у 2005-2006 роках, заборгованість по якій склала 2160 грн.

В судовому засіданні прокурор відмовився від вимог про поновлення ОСОБА_1 на роботі, оскільки в ході судового розгляду позивач працевлаштована в військову частину А-3319.

Позивач ОСОБА_1 в ході розгляду справи звернулася з вимогами до командування ВМС ЗС України (в\ч А-0225) про відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. з тих підстав, що внаслідок неотримання нею грошової допомоги за час перебування у відпустці по догляду за дитиною, вона переживала фінансові утруднення, внаслідок яких дитина не одержувала життєво необхідні продукти харчування, що призвело до ослаблення імунітету і наступної хвороби. Вказує, що відчула моральні страждання, порушився її звичний уклад життя.

Рішенням місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 16 червня 2006 року позовні вимоги військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Ухвалено: стягнути з військової частини А-3835 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості по виплаті допомоги за час перебування у відпустці по догляду за дитиною 2160 грн.; стягнути з військової частини А-0225 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі військова частина А-0225 просить рішення суду в частині стягнення моральної шкоди скасувати, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на те, що судом при ухваленні рішення в цій частині неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно визначені правовідносини сторін, порушені норми матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника в/ч А-0225, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з* того, що позивачка була звільнена з займаної нею посади в в/ч А-2379 з порушенням вимог діючого законодавства, що спричинило неотримання нею виплат по догляду за дитиною. Дані обставини стали причиною для задоволення позову та стягнення з правонаступника військової частини - в/ч А-3835 на користь ОСОБА_1 певних грошових сум в рахунок погашення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Рішення суду в цій частині ніким не оскаржується.

Разом з тим, висновок суду про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди з в/ч А-0225 зроблено судом без достатнього дослідження доказів по справі та з порушенням вимог матеріального права.

Згідно з ч.І ст.50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації) , виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника -виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем реєстрації ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала у в/ч 2379, яка була згодом ліквідована, що спричинило переведення ОСОБА_1 до в/ч 3835.

З заяви в/ч А-0225 вбачається, що дорученням командування ВМС ЗС України від 26 січня 2005 року №НОМЕР_2 правонаступником в/ч А-2379,  в якій працювала ОСОБА_1,  визначена в/ч А-3835 (а.с.34).

За таких обставин, саме в/ч А-3835 має нести всю відповідальність за непрацевлаштування позивачки та неотримання матеріальної допомоги на дитину, в тому числі за завдану такими

діями моральну шкоду. Військова частина А-0225 не правонаступник в/ч А-237 9, а є лише вищестоячою організацією, яка не несе відповідальності за зобов'язаннями А-2379.

Дані вимоги закону судом першої інстанції дотримані не були, що спричинило винесення незаконного рішення та тягне його скасування в цій частині з відмовою в позові ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з військової частини А-0225.

При цьому ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутись до суду з вищевказаним позовом до належного відповідача.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу військової частині А-0225 задовольнити.

Рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 16 червня 2006 року в частині стягнення моральної шкоди з в/ч А-0225 на користь ОСОБА_1 скасувати, постановити в цій частині нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до в/ч А-0225 про стягнення моральної шкоди - відмовити.

В іншій частині рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 16 червня 2006 року залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.