Справа № 22-1371 2006 р.                          Головуючий у 1-й інстанції - Соп'яненко О.В.

Категорія 41                                                  Суддя-доповідач Ільченко О.Ю.

РІШЕННЯ іменем України

2006 року вересня 19 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                          Смирнової Т.В.

суддів                                     Хвостика С.Г.

Ільченко О.Ю. з участю секретаря судового засідання       Пархоменко А.П.

та осіб, які приймають участь у справі - позивача та представника відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ "ПриватБанк" на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 04 серпня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановила:

20.03.2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеними вимогами, які обґрунтовував тим, що він працював на посаді керуючого Білопільським відділенням "Приватбанку", а 30.09.2005 року він звільнився з роботи за власним бажанням. Проте в день звільнення йому не була виплачена компенсація за невикористану відпустку в сумі 314 грн. 36 коп. На його звернення від 15.11.2005 року вказану суму компенсації він отримав на початку грудня 2005 року.

Вважає, що відповідач порушив строки виплати належних йому грошових сум, тому на підставі ст. 117 КЗпП України просив стягнути за час затримки розрахунку, що складає 70 днів, кошти в сумі 2912 грн., виходячи з його заробітку в сумі 998 грн.

Рішенням суду позов було задоволено.

Стягнуто з ЗАТ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2912 грн. та 30 грн. сплачених за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 51 грн..

2

В апеляційній скарзі на зазначене рішення суду ЗАТ "ПриватБанк" посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, тому просило рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким в позові відмовити.

Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, яку підтримав представник апелянта, заслухавши заперечення позивача, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в позові.

Задовольняючи позов суд 1-ї інстанції виходив з тих обставин, що відповідач вчасно не провів повного розрахунку з позивачем, що затримка розрахунку складає 70 днів.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення грошових сум відповідно до вимог ст. 117 КЗпП, суд не врахував положень діючого законодавства щодо застосування строків звернення до суду.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений з роботи 30.09.2005 року, на його звернення 15.11.2005 року кошти в сумі 314 грн. 36 коп. були 09.12.2005 року перераховані на рахунок позивача (а.с.4,6). Ці обставини підтверджує і сам позивач.

Таким чином, відповідач розрахувався з позивачем до його звернення до суду.

Відповідно до ч.І ст.233 КЗпП працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.

Позивач про порушення свого права дізнався 30.09.2005 року і це порушення мало місце до 09.12.2005 року. Проте, в суд позивач звернувся тільки 20.03.2006 року, тобто з пропуском тримісячного строку, що передбачений ст.233 ч.І КЗпП. Відповідно до ст.234 КЗпП цей строк він не просив поновити.

Суд 1-ї інстанції зазначених вимог закону не врахував, причин пропуску позивачем строку на звернення до суду не з'ясував.

В суді апеляційної інстанції позивач не надав доказів, що свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

За таких умов в позові слід відмовити, а рішення суду скасувати.

з

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.307 ч.І п.2, 309 ч.І п.4, 313-314 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ЗАТ комерційний банк "Приватбанк" задоволити.

Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 04 серпня 2006 року в даній справі.

В позові ОСОБА_1 в стягненні грошових сум - відмовити.

Рішення   набрало   законної   сили,   проте   може   бути   оскаржено   до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.