Справа №22-ц-1359 2006 р. Головуючий у 1 інстанції - Бурда Б.В.
Суддя-доповідач - Батюк А.В.
УХВАЛА
20 вересня 2006 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Батюка А.В., Криворотенка В.І.,
при секретарі - Кияненко Н.М.,
з участю представника Сумської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Сумської міської ради
на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 14 серпня 2006 року про повернення позовної заяви
у справі за позовом Сумської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Зарічник", Сумська обласна клінічна лікарня, Відділ по справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
встановила:
Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 14 серпня 2006 року позовну заяву Сумської міської ради визнано неподаною і повернуто позивачеві.
В апеляційній скарзі Сумська міська рада, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить цю ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Повертаючи заяву позивачеві, суддя виходив з того, що Сумська міська рада не усунула всіх недоліків заяви, перелічених в ухвалі від 24 липня 2006 року, а саме: не зазначила точної адреси відповідачки і конкретного жилого приміщення, яке є предметом договору найму, не навела фактичних даних і не вказала на докази, що стверджують позов.
Втім з такою ухвалою погодитися неможливо, оскільки вона грунтується на невірному застосуванні норм процесуального права.
Зі змісту заяви і доданих до неї документів слідує, що вона містить в собі, зокрема, останнє офіційно відоме місце проживання відповідачки, яким є бувший гуртожиток в АДРЕСА_1 в м. Суми, в якому відповідачка відокремленим приміщенням офіційно не користується, а також виклад обставин на обгрунтування позову.
Поряд з цим позивач надав письмові докази, які на його думку, підтверджують наявність цих обставин.
За таких умов повернення заяви позивачеві слід визнати безпідставним.
2
Керуючись ч. 2 ст. 307, п. З ст. 312, ст. 315 ЦПК України, колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу Сумської міської ради задовольнити.
Ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 14 серпня 2006 року про повернення позовної заяви в даній справі скасувати, а заяву передати до суду першої інстанції для вирішення питання про її прийняття..
Ухвала оскарженню не підлягає.