ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2008 р. Справа №20/350
за позовом Закритого акціонерного товариства “Линовицький цукрокомбінат “Красний”
до Приватно-пайового підприємства “Зоря”
про стягнення 47558,42 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача: Литвиненко О.М., дов. № 01 від 19.09.07р.
від відповідача: не з”явився
Розглядається позовна заява про стягнення 47558,42 грн. за Договором № 5/3 від 23.03.2005р., з яких 31791,85 грн. основний борг, 5086,70 грн. штрафні санкції, 1983,29 грн. три відсотки річних та 8696,58 грн. інфляційні нарахування.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов чи будь-які заперечення по суті заявлених позовних вимог не надав, повторно не направив свого представника в судове засідання.
Справа згідно ст. 75 ГПК України розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
23 березня 2005 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу за №5/3. Згідно п1.1 даного Договору позивач зобов’язався продати, а відповідач прийняти матеріально-технічні ресурси (Товар) і сплатити кошти за нього на розрахунковий рахунок Позивача.
Позивач свої зобов’язання виконав належним чином –надавши товар належної якості та у встановлені строки на суму 31791,85 грн., а саме:
Надали на підставі | Дата, № | Назва | Всього сума з ПДВ |
накладна | № 15 від 12.04.05р | Іван. Веселопод. | 8500,00 |
накладна | №9 від 18.04.05р. | Фронт’єр | 7827,30 |
накладна | № 26 від 20.05.05р. | Бетанал, центуріон | 15464,55 |
Всього | 31791,85 |
Згідно з п. 2.5 Договору №5/3 від 23 березня 2005 р. розрахунки за поставлену продукцію повинні були бути проведені відповідачем у строк до 15 жовтня 2005 року.
Доказів погашення заборгованості в сумі 31791,85 грн. відповідачем не надано.
Таким чином, станом на 19.11.2007 р. заборгованість відповідача перед позивачем за відпущені матеріально-технічні ресурси складає 31791,85 грн.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма щодо обов’язковості належного виконання зобов’язання міститься у ст. 526 ЦК України. Також згідно ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач правомірно нарахував відповідачу три відсотки річних у сумі 1983,29 грн. за період з 15.10.2005р. по 13.11.2007р., та інфляційні нарахування у сумі 8696,58 грн. за період з 15.10.2005р. по 13.11.2007р.
Таким чином, вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 31 791,85 грн., 3% річних у сумі 1983,29 грн. та 8696,58 інфляційних витрат обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Посилаючись на п. 3.2 Договору №5/3 від 23 березня 2005 р. та керуючись статтями 549-552 Цивільного кодексу України позивач нарахував штрафні санкції - пеню у розмірі 5086,70 коп. за період з 14.11.2006р. по 13.11.2007р.
Вимоги в частині стягнення пені є необгрунтованими та не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 223 ГК України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
Статтею 258 ЦК України передбачений спеціальний річний строк позовної давності для стягнення пені, який, відповідно до ст.261 ЦК України, обчислюється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Розрахунки за поставлену продукцію повинні були бути проведені відповідачем у строк до 15 жовтня 2005 року. Таким чином, позивач 16.10.2007р. довідався або міг довідатися про порушення свого права і саме з цього починається перебіг строку позовної давності.
Таким чином, за вимогою про стягнення пені за період з 14.11.2006 по 13.11.2007р. позивачем пропущено строк позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44,49, 82-84 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватно-Пайового Підприємства “Зоря“ (37021, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Яцини, р/р 26006363585001 в ПРУ КБ “Приватбанк” МФО 331401 ЗКПУ 30786619) на користь Закритого акціонерного товариства “Линовицький цукрокомбінат “Красний”, смт. Линовиця, вул. Заводська, 4, Прилуцький район, Чернігівська обл. ( р/р 26005302716306 у філії “від Промінвестбанку в м. Прилуки”, МФО 353423, ЗКПО 00372629, свідоцтво 33692903) основну заборгованість в сумі 31791,85 грн., 3% річних у сумі 1983,29 грн. та 8696,58 інфляційних витрат, 424,72 грн. витрат по сплаті державного мита та 105,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Киричук О.А.