УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року вересня 26 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Ященка В.А.
суддів Рунова В.Ю. Пархоменко О.М.
з участю прокурора Ворфоломеєвої Н.П.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Більченка О.А. та захисника ОСОБА_2 на вирок Охтирського міськрайонного суду, Сумської області від 10 липня 2006 року, яким,
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше не засуджувався,
засуджений за ст.122 ч.І КК України на 2 роки обмеження волі.
Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 95 грн. 40 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 304 грн. 22 коп. в доход місцевого бюджету на відшкодування витрат понесених на лікування потерпілого ОСОБА_3 у лікарні.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 2 серпня 2005 року близько 15 години, прийшовши на подвір'я ОСОБА_3 у АДРЕСА_1, Охтирського району, Сумської області, затіяв сварку з ОСОБА_3 з приводу того, що хто є господарем драбини, яка знаходиться у господарстві ОСОБА_3. В процесі сварки ОСОБА_1 умисно штовхнув драбиною ОСОБА_3 від чого той впав
Справа №11-730 Категорія: ст.122 ч.І ККУ
Головуючий у першій інстанції: Фурдилов В.М. Доповідач: Ященко В.А.
2
спиною на землю та від удару об землю отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер з права та ряд інших тілесних ушкоджень, які відносяться до середньої тяжкості.
В поданих апеляціях:
Прокурор який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції вказує, що суд не вірно виклав у мотивувальній частині вироку фактичні обставини справи, які по своєму змісту відповідають кваліфікації за ст.128 КК України, а не ст.122 ч.І КК України, як вказав про це суд. Окрім цього, на думку прокурора, суд призначив засудженому занадто м'яку міру покарання, а також стягнув дуже малу суму грошей на відшкодування моральної шкоди потерпілому. Виходячи з цього, прокурор просить вирок суду скасувати;
Захисник ОСОБА_2 зазначає, що припустився помилки кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ст.122 ч.І КК України, захисник вважає, що засуджений заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження з необережності, а тому він просить перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ст.128 КК України та призначити засудженому покарання не пов'язане з обмеженням чи позбавленням волі.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора яка просила задовольнити апеляцію прокурора який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого який просив задовольнити апеляцію його захисника перекваліфікувати його дії на ст.128 КК України та пом'якшити йому покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи викладені у апеляціях, колегія приходить до висновку, що апеляція прокурора який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції є обґрунтована і підлягає частковому задоволенню, а апеляція захисника засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст.334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази;
При постановленні вироку, суд порушив вимоги вказаного закону, які полягають у тому, що суд формулюючи обвинувачення відносно ОСОБА_1 у мотивувальній частині вироку зазначив, що ОСОБА_1 штовхнув потерпілого драбиною від чого той впав вдарився об землю і отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто суд сформулював обвинувачення яке охоплюється диспозицією ст.128 КК України, але сформулювавши таким чином обвинувачення, суд робить висновки, що середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 заподіяв умисно і кваліфікує ці дії за ст.122 ч.І КК України.
Таким чином, суд допустив невідповідність свої висновків, фактичним обставинам справи і ця невідповідність полягає у тому, що висновки суду, викладені
з
у вироку містять істотні суперечності, відповідно до вимог ст.367 КПК України зазначене порушення закону є підставою для скасування вироку.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню. При новому розгляді справи суду необхідно дати детальний аналіз всіх доказів по справі у їх сукупності та зробити висновки, щодо способу вчинення та наслідків злочину і форми вини підсудного.
Таким чином, апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, щодо незаконності вироку суду, підлягає задоволенню, в той же час апеляція прокурора яка стосується міри покарання, яке призначено засудженому, а також апеляція захисника, щодо неправильності кваліфікацій дій засудженого та суворості призначеного засудженому покарання, задоволенню не підлягають. При цьому колегія суддів виходить з того, що кримінальна справа направляється на новий судовий розгляд і колегія суддів не може заздалегідь вирішувати зазначені питання, а тому вказані у апеляціях обставини повинні бути вивчені та вирішені судом першої інстанції відповідно до вимог закону.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково, а апеляцію захисника залишити без задоволення.
Вирок Охтирського міськрайонного суду від 10 липня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суд фактичним обставинам справи, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд іншому судді.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити обрану судом - утримання під вартою.