Справа № 33-86

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                      28 вересня 2006 р.

Голова Апеляційного суду Волинської області Філюк П.Т., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Іваничівського районного суду від 14 серпня 2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 (два) роки з оплатним вилученням транспортного засобу.

Оскаржуючи постанову ОСОБА_1 просить її скасувати і закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення у зв'язку з тим, що не він, а інша особа (ОСОБА_2) замість нього та на його прохання керувала транспортним засобом і це було підтверджено під час розгляду адміністративної справи.

Перевіривши доводи скарги та ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, приходжу до висновку про необхідність скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково із зміною постанови в частині заходу стягнення.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що постановою Іваничівського районного суду від 29 травня 2006 року ОСОБА_1 за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 260 гривень.

26 липня 2006 року він повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем та був затриманий інспектором патрульної служби РВ УМВС в смт. Іваничі при скоєнні цього правопорушення.

Факт затримання і факт перебування у стані сп'яніння ОСОБА_1 не заперечує.

Про те, що саме ОСОБА_1, а не інша особа, перебував за кермом автомобіля при його зупинці ствердили ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Пояснення цих працівників РВВС узгоджуються з поясненнями інших осіб (ОСОБА_5, ОСОБА_6) в частині послідовності подій при затриманні ОСОБА_1, доставки його для медичного огляду.

Тому суддя підставно визнав неправдивими пояснення ОСОБА_2 і врахував ті докази, які узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1.

Оскільки він повторно протягом року керував транспортними засобами в стані сп'яніння, його підставно визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

З врахуванням того, що між першим та другим адміністративним правопорушенням пройшов невеликий проміжок часу застосоване щодо ОСОБА_1 адмінстягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 2 роки є правильним.

Застосований щодо нього раніше штраф виявився нерезультатним.

2

Проте, при   застосуванні додаткового стягнення у виді оплатного

вилучення транспортного засобу, яке не є обов'язковим, суддя не врахував дані про особу правопорушника, його сімейний стан та майновий стан, наявність у нього похилого віку хворої матері, двох дітей та необхідність транспортного засобу як джерела існування сім'ї.

Крім цього, в постанові взагалі не зазначено який саме транспортний засіб підлягає оплатному вилученню.

Тому постанова в частині застосування щодо ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу підлягає скасуванню, а в решті залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Іваничівського районного суду від 14 серпня 2006 року щодо нього в частині накладення адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу скасувати, а в решті постанову залишити без зміни.

Голова апеляційного суду                               

Волинської області              П.Т.Філюк