ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216
РІШЕННЯ
Іменем України
05.01.2012Справа №5002-25/3448-2011
за позовом - Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95034, в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ПАТ «Крименерго», м. Євпаторія, вул. Л.Українки, 4
до відповідача - Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Мойнаки», м. Євпаторія, Міськпитомник, 15, ая 69, 97403
про стягнення 91 345,04 грн.
Суддя Копилова О.Ю.
представники:
від позивача – ОСОБА_1, дов. №034-Д від 03.01.2012, ю/к
від відповідача - ОСОБА_2, дов. №б/н, представник
Обставини справи:
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Мойнаки» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 91 345,04 грн., з яких: заборгованість за активну електричну енергію - 72 632, 49 грн.; 3% річних – 954,01 грн.; пені – 6 454,62 грн.; інфляційні нарахування – 11 303, 92 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача як умов укладеного між сторонами договору № 405 від 15.10.2004, так й Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).
Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов, що надійшов до суду 01 вересня 2011 року, відповідач послався на постанову Вищого господарського суду України від 20 липня 2011 року у справі №5002-33/3430-2010 якою касаційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Мойнаки» задоволено частково; постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2010 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2010 року у справі №5002-33/3430-2010 про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Мойнаки» суми заборгованості скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Таким чином, відповідач вважає, що позивач ставить за мету введення суду в оману з ціллю незаконного стягнення з відповідача грошових коштів.
01 вересня 2011 від позивача до суду надійшли письмові пояснення з яких вбачається, що позивач наполягає на задоволені позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 вересня 2011 року строку розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
20 вересня 2011 року від позивача до суду надійшли заперечення на відзив на позовну заяву у яких позивач зазначив, що посилання відповідача на постанову Вищого господарського суду України від 20 липня 2011 року у справі №5002-33/3430-2010 є безпідставне, оскільки це зовсім інша справа з іншим предметом спору. Так, предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію, а предметом справи №5002-33/3430-2010 є стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
04 жовтня 2011 року від відповідача до суду надійшов ще один відзив на позов у якому відповідач зазначив, що реальна заборгованість Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Мойнаки» перед Публічним акціонерним товариством «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» складає 20 908,50 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2011 року, з урахуванням виправлень, внесених ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2011 року провадження по справі №5002-25/3448-2011 було зупинено до набрання законної сили рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №5002-32/3643.1-2011 (попередній №5002-33/3430-2010).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2011 року провадження по справі було поновлено, призначено дату розгляду справи.
19 грудня 2011 року від сторін до суду надійшло клопотання, відповідно до якого сторони, усвідомлюючи, що максимальний строк розгляду справи згідно статті 69 Господарського процесуального кодексу України складає 2 місяці 15 днів без можливості його продовження, просять суд під час розгляду справи, у зв'язку з її складністю та необхідністю витребування доказів, вийти за межи вказаного строку з метою забезпечення повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, що мають значення для розгляду справи та недопущення формального розгляду справи за наявними у неї матеріалами виключно з метою дотримання строку розгляду справи встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач, 05 січня 2012 року представив суду письмові пояснення по справі та розрахунок заборгованості відповідно до яких, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 31 003,32 грн., у тому числі 26 207,28 грн. сума основного боргу, 1764,56 грн. пені, 2 762,06 грн. інфляційних втрат, 269,42 грн. – 3% річних.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Отже, оскільки фактично позивач заявою від 05 січня 2012 року зменшив розмір позовних вимог з 91 345,04 грн. до 31 003,32 грн. суд розцінює письмові пояснення позивача від 05 січня 2012 року як заяву про зменшення розміру позовних вимог, та вважає за необхідним прийняти її до розгляду.
Відповідач, в свою чергу, у відзиві на позов від 05 січня 2012 року зазначив, що позивачем невірно прийнятий розрахунковий період з 22 вересня 2009 року по 22 жовтня 2009 року для визначення середньодобового споживання електричної енергії, спожитої відповідачем за період з 26 червня 2009 року по 11 вересня 2009 року.
Відповідач представив суду свій розрахунок заборгованості, відповідно до якого стягненню підлягає заборгованість за період з 12 вересня 2009 року по 18 квітня 2011 року, в сумі 18 107,40 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
встановив:
15 жовтня 2004 року між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (зараз Приватне акціонерне товариство «Крименерго») в особі Євпаторійського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (постачальник) та колективним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Мойнаки" (споживач) укладено договір на поставку електричної енергії № 405, за яким постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а останній оплачує її вартість та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору та додатків до нього.
Пунктом 2.2 договору споживач взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору; дотримуватись режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно додатків № 4.2 або п. 4.2 договору "порядок розрахунків".
Граничний строк оплати за договором (пункт 2 додатку № 4.2 до договору) є 18 число кожного місяця.
Відповідно до пункту 9 додатку № 4.2 до спірного договору рахунки повинні бути оплачені протягом 5 днів із дня їх отримання.
Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог зазначив, що відповідач умови договору виконує не в повному обсязі, у зв’язку із чим за період з липня 2009 року по квітень 2009 року за ним сформувалась заборгованість за спожиту але несплачену електричну енергію в сумі 26 207,28 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що 11 вересня 2009 року проведена заміна приладу обліку електричної енергії.
Відповідно до пункту 6.20 Правил користування електричною енергією У разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.
Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку).
За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку.
Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.
У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.
Нарахування позивачем проведене за період з 22.09.2009 по 22.10.2009, а саме за 31 календарний день. Позивач зазначив, що вказаний період нарахування є наступним після відновлення розрахункового обліку. Жовтень 2009 року прийнятий основою для розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, спожитої Колективного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Мойнаки" в липні-вересні 2009 року.
Однак, суд вважає що позивачем помилково обраний розрахунковий період.
Оскільки заміна приладу обліку електричної енергії проведена 11 вересня 2009 року, для розрахунку об’єму та вартості електричної енергії, спожитої колективним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Мойнаки" за період з 26 червня 2009 року по 11 вересня 2009 року необхідно прийняти дані, що зазначені в рахунку № 0405/058/0609А від 25 червня 2009 року за період з 22 травня 2009 року по 25 червня 2009 року.
Таким чином, в результаті проведення судом власного розрахунку суми заборгованості колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Мойнаки" перед Публічним акціонерним товариством «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» виявлена заборгованість в сумі 18 107,40 грн.
Таким чином, суд вважає що стягненню з колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Мойнаки" підлягає сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 18 107,40 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 18 107,40 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або
законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від
зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди
(стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення,
в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)
певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або
утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його
обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1764,56 грн. пені, 2 762,06 грн. інфляційних втрат, 269,42 грн. – 3% річних.
Пунктом 8 додатку №4.2. до договору №405 встановлено, що на випадок несвоєчасної оплати обумовлених порядком розрахунків, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної оплати: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діяла в період, за який нараховуються нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому, сума боргу за спожиту електричну енергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відповідно до частин 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, судом визнана к стягненню з відповідача заборгованість в сумі 18 107,40 грн., сума пені, 3% річних та інфляційних витрат, також, підлягає перерахунку.
Так, відповідно до розрахунку зробленого судом, сума пені за період, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з 18 квітня 2011 року по 16 жовтня 2011 року (182 дня) складає 1399,48 грн., сума 3 % річних в розмірі 186,50 грн., сума інфляційних втрат – 1908,34 грн.
Таким чином, суд вважає, що задоволенню підлягає сума пені в розмірі 1399,48 грн., сума 3 % річних в розмірі 186,50 грн., сума інфляційних втрат – 1908,34 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від
відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в редакції що діяла на момент звернення позивача з позовом до суду, оплата державного мито та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 10 січня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського Кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Мойнаки» (м.Євпаторія, Міськпитомник, 15, ая 69, 97403, ідентифікаційний код 05399142, р/р 2600432049001 Євпаторійська філія АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324076) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400, р/р 260363451142 в ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805) заборгованість у сумі 21601,72 грн., у тому числі: заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 18 107,40 грн., сума пені в розмірі 1399,48 грн., сума 3 % річних в розмірі 186,50 грн., сума інфляційних втрат – 1908,34 грн.
3. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Мойнаки» (м.Євпаторія, Міськпитомник, 15, ая 69, 97403, ідентифікаційний код 05399142, р/р 2600432049001 Євпаторійська філія АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324076) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400, р/р 260363451142 в ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805) 636,45 грн. державного мита.
4. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Мойнаки» (м.Євпаторія, Міськпитомник, 15, ая 69, 97403, ідентифікаційний код 05399142, р/р 2600432049001 Євпаторійська філія АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324076) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400, р/р 260363451142 в ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805) 164,43 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Мойнаки» (м.Євпаторія, Міськпитомник, 15, ая 69, 97403, ідентифікаційний код 05399142, р/р 2600432049001 Євпаторійська філія АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324076) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400, р/р 260363451142 в ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805) 9401,60 грн. відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.