ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103
УХВАЛА
< Список (При необходимости выбрать) >
< Список (При необходимости выбрать) >
27.12.2011Справа №5002-15/5141-2011
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)
До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)
Про стягнення 166 600,00 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
Представники:
Позивач – ОСОБА_3, представник, дов.1100 від 17.10.2011
Відповідач – ОСОБА_4, представник, дов. б.н. від 05.12.2011
Обставини справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просить суд, стягнути 166 600,00 грн. у якості відшкодування шкоди у вигляді доходів, які б я міг реально одержати за звичайних обставин, якби моє право не було порушене відповідачем.
У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання з метою забезпечення позову у частині позовних вимог про відшкодування завданої матеріальної шкоди, накласти арешт на все майно, що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Тобто, вирішення питання щодо доцільності вжиття заходів до забезпечення позову можливе саме у випадку існування припущень щодо того, що у майбутньому можуть виникнути обставини, які значно ускладнять, або навіть унеможливлять його виконання, а також припущення щодо того, що відповідач або інші особи можуть своїми діями привести до таких незворотних наслідків
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 «Про деякі питання практики забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Слід зазначити, що заходи із забезпечення позову є заходами превентивного характеру, тобто вони застосовуються лише у випадку існування загрози, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Представник позивача всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав суду необхідних і достатніх доказів, з яких можна зробити достатньо обґрунтоване припущення, що відповідач має намір вчинити дії щодо свого майна, а також не представив суду обґрунтованих доказів того, що не вживання заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення.
Таким чином, ненадання суду необхідних доказів, з якими закон пов’язує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову є підставою для залишення вказаного клопотання без задоволення.
Керуючись статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.