ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.03.2008

Справа №2-16/16089-2007А

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент»(95017, м. Сімферополь, вул.. Київська, 34/2, р/р 26001301320192  у   філії  Кримське  Центральне  відділення  Промінвестбанку , м. Сімферополь   МФО 324430, ОКПО 14309586  ІНН 143095801091, свідоцтво  платника   ПДВ  № 00396489)

До відповідача  -  Державної податкової інспекції  в м. Сімферополі (95053, м. Сімферополь, вул.. Мате  Залки, 1/9)

Про   визнання  нечинним рішення

                                                                      Суддя В.А.Омельченко

                                                                      Секретар судового засідання  Хлебнікова Н.С.                                                                                                     

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Шевченко А.А., довіреність № 26/246  від 16.01.08,  пров. ю/к;    Бойко С.А., гол. бухгалтер, довіреність № 26/7448  від 07.12.07,  

Від відповідача –  Рибалко Ю.Л. ст. держ. под. інспектор, довіреність № 6515/9/10  від 05.04.06,  

Суть спору – Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Завод «Фіолент» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 15.10.2007р. № 0001562200 про застосування штрафних санкцій у розмірі 8538,78грн. протиправним і нечинним.

          Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно не прийняв до уваги ту обставину, що товар перетнув митний кордон України 24.02.2007р. - без порушення передбаченого ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, що підтверджується датою відбитку Київської регіональної митниці на товаросупровідних документах. У зв’язку з цим, висновки ДПІ про те, що факт не оформлення вантажної митної декларації внаслідок складення протоколу про порушення митних правил та знаходження товару на складі Кримської регіональної митниці станом на 01.07.2007р. свідчить про не перетинання товаром митного кордону України, позивач вважає помилковими.

Доповнивши підстави позовних вимог, позивач вказує, що застосована до нього спірним рішенням пеня не є податковим зобов’язанням, а тому вона не може бути застосована в порядку Закону України «Про порядок  погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р.

          Відповідач  проти позову заперечує. Вважає, що пеня спірним рішенням нарахована позивачу обґрунтовано та на підставі податкового, валютного та митного законодавства. Зокрема вказує, що датою перетину товаром митного кордону України є дата завершення оформлення вантажно-митної декларації, яка в даному випадку станом на 01.07.2007р. не була оформлена, що і призвело до нарахування спірної пені. В своїх запереченнях відповідач посилається також на Узагальнюючий експертний висновок №126/85 від 16.04.2002р., затверджений Головою Ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького від 16.04.2002р., відповідно до якого моментом закінчення імпортної операції варто вважати випуск у вільне використання, тобто закінченням імпортної операції є дата оформлення імпортної вантажної митної декларації на випуск товару у вільне використання, а не дата оформлення ВМД на тимчасовий ввіз або розміщення товару на митному ліцензійному складі.

Після  вияснення  усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 28.03.2008 року.

          Після закінчення дебатів  сторін, суд  віддалявся  для  ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

        Розглянувши  матеріали справи та дослідивши  письмові докази, а також заслухавши  представників сторін, суд, -          

ВСТАНОВИВ:

18.09-01.10.2007р. ДПІ в м. Сімферополі  проведена виїзна планова перевірка  Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2006р. по 30.06.2007р., під час якої встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 від 23.09.1994р. з наступними змінами і доповненнями, що виразилося  у порушенні строків поставки товару за зовнішньоекономічним  контрактом № 0002-2005/R від 21.12.2005р. з фірмою «АТОР SРА» (Італія), з простроченням на 114 днів (з 09.03.2007р. по 30.06.2007р.).

Вказаний висновок відповідача ґрунтується на тому, що 30.03.2007р. Кримською регіональною митницею складено протокол  №46/60000/07 від 30.03.2007р. про порушення митних правил за ст.ст. 340, 355 Митного кодексу України за фактом нез’явлення в митній декларації № 600000001/7/001721 від 27.03.2007р. точних відомостей про товари, що підлягають декларуванню. Внаслідок цього, станом на 01.07.2007р. та на момент проведення перевірки товар знаходився на складі Кримської регіональної митниці, вантажна митна декларація не оформлена, у зв’язку з чим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р.

За наслідками акту перевірки відповідачем складено акт перевірки № 6404/23-7/14309586 від 08.10.2007р., який було покладено в основу рішення № 0001562200 від 15.10.2007р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 8538,78грн. на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Суд вважає, що позовні вимоги ВАТ „Завод «Фіолент» є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2005р. між ВАТ «Завод «Фіолент» (покупець) та фірмою «АТОР SРА» (Італія) (продавець) укладений контракт № 0002-2005/R, відповідно до якого продавець взяв на себе зобов’язання поставити позивачу на умовах СРТ – Сімферополь запасні частини (комутаційна плата (релє нового типу), комплект ЗУ з модифікованою програмою, плата АДС 01 для контролера Нехарrоm ІІ). Загальна сума контракту складає 8240 євро, у тому числі витрати з доставки через ТNТ Експрес становлять 320 євро.

На виконання умов контракту, 08.12.2006р. позивачем здійснено попередню оплату контрагенту за договором в сумі 4944 дол США, у зв’язку з чим граничний строк надходженні імпортного товару становить 08.03.2007р.

Як свідчить відбитки Київської регіональної митниці на товаросупровідних документах „Під митним контролем”, товар перетнув митний кордон України 24.02.2007р.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 05.10.2007р. у справі № 3-5635/07 про порушення митних правил провадження відносно Єрмакова О.В. (декларанта товару ВАТ „Завод „Фіолент”) за ст. 340, 355 Митного кодексу України закрито у зв’язку з відсутністю  в його діях складу адміністративного правопорушення, а частини до контрольного модуля АТS400, що були вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 46/60000/07 від 30.03.2007р. і що зберігалися на складі Кримської митниці, повернені.

ВАТ „Завод „Фіолент” проведено митне оформлення і вантаж випущений у вільний обіг, що підтверджується екземпляром ВМД (16.10.2007р.).

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що датою перетинання товаром митного кордону України слід вважати не дату оформлення ВМД, а дату відбитку митниці на товаросупровідних документах.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94 – ВР від 23.09.94 р. виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Статтею 2 даного Закону встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі якщо таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959 від 16.04.1991р., моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується або імпортується, від продавця до покупця.          

Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України» визначено Митним кодексом України.

Зокрема, п. 2 ст. 1 цього Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України – це сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України «переміщення товарів через митний кордон України» визначається як ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття  «Пропуск товарів через митний кордон України», яке означає дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п. 35 ст. 1 Митного кодексу України).

Ст. 70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів, що переміщуються  через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

При цьому, суд виходить також з того, що вантажна митна декларація, згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою КМУ від 09.06.1997р. № 574, є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів, прийняття якої митницею для оформлення є процедурою попередньої перевірки відомостей, зазначених у ВМД, щодо відповідності до вимог, визначених у цьому Положенні, та наданих документів.

Тобто, оформлена вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України та засвідчує надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) і підтверджує, а не встановлює права та обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відбиток штампа «Під митним контролем» (імпорт), виписується  провізна відомість у митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп «Під митним контролем» (імпорт) і особиста номерна печатка (в’їзд) інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався.

У митницю повного оформлення, в зоні діяльності якої розміщується отримувач вантажу, подаються товаросупровідний документ, провізна відомість з відповідними відмітками пропускної митниці і ВМД на вантаж.

У графі "Д" ВМД проставляється відбиток штампа "Під митним контролем" (імпорт), дата якого фіксує момент прийняття вантажу, товаросупровідних документів і ВМД на нього до повного митного оформлення, після закінчення якого в графі "Д" ВМД і на товаросупровідних документах проставляється відтиск його особистої номерної печатки (в'їзд).

Наявність відбитків штампа "Під митним контролем" (імпорт) і особистої номерної печатки митниці повного митного оформлення на товаросупровідних документах і ВМД свідчить про випуск вантажу у вільне використання або переведення вантажу під інший митний режим, який дає право власнику вантажу використовувати його з метою, заявленою у ВМД.

Термін "пропуск через митний кордон України" означає дозвіл митниці на використання товарів та інших предметів на митній території України або за межами цієї території з метою, заявленою митниці (п. 4 ст. 15 Кодексу), а вільне використання передбачає розпорядження без митного контролю на митній території України або за її межами товарами та іншими предметами, пропущеними через митний кордон України (п. 5 ст. 15 Кодексу).

Як висновок, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відбитка штампа "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Зважаючи на викладене, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними й обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту.

При цьому, згідно з пп. 3.2 п. 3 Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, затвердженого наказом Держмитслужби від 17.11.98 р. N 723, штамп "Під митним контролем" має застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль, і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження тощо) без дозволу митниці забороняється. Відбиток штампа проставляється на CMR (міжнародна транспортна накладна), товаросупровідних документах, у тому числі тих, що підтверджують вартість та кількість вантажу, перевізних документах, вантажних маніфестах, інвойсах або на документах, що їх заміняють.

Водночас, згідно з пп. 3.6 п. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.99 р. за N 338/3631, уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, оплачених резидентом. У разі пред'явлення резидентом ВМД уповноважений банк знімає імпортну операцію з контролю лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу, згідно з вимогами постанови КМУ і НБУ від 26.12.95 р. N 1044, тобто належним чином оформленої ВМД.

Вказана позиція відображена в Листі Державної податкової адміністрації №2868/7/23-5317 від 28.02.2002р. «Щодо визначення дати імпорту товарів, що застосовується при проведенні перевірок дотримання вимог валютного законодавства», а також обумовлено, що для практичного застосування статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94 – ВР від 23.09.94 р. датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного контролю України, що підтверджується проставленням відбитку штампа на СМR, товаросупровідних документах, що означає початок перебування товару під митним контролем, але при обов’язковій наявності СМД, оформленої відповідно до вимог п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, яка засвідчує завершення митного контролю і надання митницею дозволу на розпорядження без митного контролю на митній території України або за її межами товарами, пропущеними через митний кордон України.

Вказаний лист є офіційним роз’ясненням ДПА України положень законодавства з цього приводу, що відповідно до абз. „г, д” п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р. виключає відповідальність платника податків.

Так, в силу абз. „д” даного пункту не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Як свідчать матеріали справи, фактичний перетин митного кордону України відбувся 24.02.2007р., що підтверджується відбитком Київської митниці на ТNТ –«Під митним контролем», у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено прострочення надходження імпортного товару на 114 днів, за що йому спірним рішенням нараховані штрафні санкції.

Висновок № 126/85 від 16.04.2002р., затверджений Головою Ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького від 16.04.2002р., на який посилається відповідач по справі, суд до уваги не приймає, оскільки даний висновок – це висновок науково-правової експертизи щодо моменту закінчення імпортної операції по договорах, які передбачають здійснення розрахунків в іноземній валюті, виконаної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на замовлення ДПА у м. Києві, що не стосується предмету спору. Крім того, спірним питанням по даній справі є не момент закінчення імпортної операції, а момент перетину товару через митний кордон України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів того, що  нарахування позивачу пені спірними рішеннями здійснено правильно та правомірно, ДПІ в м. Сімферополі суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ „Завод «Фіолент» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача про те, що штрафні санкції за порушення Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” не можуть бути застосовані відповідно до положень Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р., оскільки у преамбулі вказаного Закону зазначено, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Положення вказаного закону не розповсюджується лише на порядок нарахування та сплати штрафних санкцій і пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, як адміністративно-господарських санкцій, в частині застосування строку давності, встановленого п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000р., оскільки початок перебігу такого строку не пов’язаний з граничним строком подання податкової декларації або днем її фактичного подання.

Судові витрати,  понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступна та резолютивна частина постанови оголошені в судовому засіданні – 28.03.2008 р.

           Постанова оформлена  та підписана відповідно до ст. 160 КАС України –03.04.2008 р.

На підставі викладеного, та керуючись ч.1 ст.94,  ч.ч 1-3 ст. ст.160,162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                           П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 15.10.2007р. № 0001562200 про застосування штрафних санкцій у розмірі 8538,78грн. протиправним і нечинним.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31111095500002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент»  (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 34/2; банківські реквізити: р/р 26001301320192 у філії Кримське Центральне відділення Промінвестбанку м. Сімферополь, МФО 324430) витрати по сплаті держмита у розмірі 03,40грн.

          Постанова  може бути оскаржена  до Севастопольського апеляційного господарського суду через  господарський суд АР Крим шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження постанови в  десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з  подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

          Постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Омельченко В.А.