ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 р. | № 13/90-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Коланд і С”, м. Суми, на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006 року у справі № 13/90-05 Господарського суду Сумської області за позовом Закритого акціонерного товариства “Коланд і С”, м. Суми, до 1) Приватного підприємства “Укрінсервіс”, м. Суми, 2) Колективного малого підприємства “Здоров’є”, м. Суми, за участю третіх осіб: 1) Комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”; 2) Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” в особі Сумської обласної дирекції; 3) Відділу державної виконавчої служби Ковпаківського районного управління юстиції, м. Суми, про визнання договору недійсним та зобов’язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Приватного підприємства “Укрінсервіс”, м. Суми, до Закритого акціонерного товариства “Коланд і С”, м. Суми, за участю третіх осіб: 1) Колективного малого підприємства “Здоров’є”, м. Суми; 2) Комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”, м. Суми; 3) Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” в особі Сумської обласної дирекції про визнання договору недійсним та усунення перешкод,
за участю представників сторін:
третьої особи –Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” – Поляков Г.А. (дов. від 03.12.2003 р.); Гриценко Б.М. (дов. від 14.01.2005 р.);
встановив:
У лютому 2005 року позивач –ЗАТ “Коланд і С” пред’явив у господарському суді позов до відповідачів –ПП “Укрінсервіс” та КМП “Здоров’є” про визнання договору недійсним та зобов’язання вчинити певні дії.
Вказував, що 18 січня 1996 року між ЗАТ “Коланд і С” та КМП “Здоров’є” було укладено договір купівлі-продажу № б/н частини нежитлового приміщення загальною площею 568,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, буд. 28. Згідно з цим договором ЗАТ “Коланд і С” придбало у КМП “Здоров’є” частину зазначеного вище нежитлового приміщення площею 284,15 кв.м.
Проте реєстрацію права власності на вказане майно не було проведено Комунальним підприємством “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”, у зв’язку з тим, що право власності на зазначене нежитлове приміщення вже зареєстровано за ПП “Укрінсервіс” на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.2003 р., укладеного між відповідачами.
Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу від 12.06.2003 р. є недійсним, так як на момент його підписання зазначене нежитлове приміщення неналежало КМП “Здоров’є”, позивач просить визнати вказаний договір недійсним оскільки згідно договору купівлі-продажу від 18 січня 1996 року право власності на зазначене приміщення належить ЗАТ “Коланд і С” та зобов’язати Комунальне підприємство “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” провести реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення площею 284,15 кв.м. за ЗАТ “Коланд і С”.
Перший відповідач –ПП “Укрінсервіс” подав зустрічну позовну заяву від 18.03.2005р. в якій просить визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежилого приміщення площею 284,15 кв.м. (загальна площа 586,3 кв.м.) укладеного між ЗАТ “Коланд і С” та КМП “Здоров’є” від 18.01.1996 р., що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 28 та зобов’язати позивача не чинити ПП “Укрінсервіс” перешкод в користуванні зазначеним приміщенням.
11 квітня 2005 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просить визнати договір купівлі-продажу від 12 червня 2003 року укладений між ПП “Укрінсервіс” та КМП “Здоров’є”, недійсним в частині купівлі-продажу частини нежитлового приміщення площею 284,15 кв.м., розташованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 28, що належить ЗАТ “Коланд і С”.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.12.2005 р. (суддя Лиховид Б.І.) первинний позов задоволено.
Постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12.06.03 р., укладений між КМП “Здоров’я” та ПП “Укрінсервіс”, в частині купівлі-продажу частини нежитлового приміщення площею 284,15 кв.м., розташованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 28.
Зобов’язано Ковпаківський відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції звільнити з-під арешту частину нежитлового приміщення площею 284,15 кв.м., розташованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 28, що належить закритому акціонерному товариству “Коланд і С”.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що КМП “Здоров’я” не мало права укладати договір купівлі-продажу від 12.06.2003 р., оскільки на момент укладення цього договору нежитлове приміщення площею 284,15 кв.м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 28, вже перебувало у власності позивача, що підтверджується договором від 18.01.1996 р. та актом приймання-передачі від 18.01.1996 р.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 р. (колегія суддів у складі: Слюсарева Л.В., –головуючого, Білоконь Н.Д., Філатов Ю.М.) рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2005 р. в частині задоволення первісного позову скасовано. В частині зустрічного позову рішення залишено без змін.
Постанова обґрунтована тим, що укладений між відповідачами договір купівлі-продажу від 12 червня 2003 року не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки останній не є стороною цього договору, а наявність договору купівлі-продажу від 18 січня 1996 року на те саме майно, що є предметом спірного договору не є фактом, який підтверджує право власності позивача.
У касаційній скарзі ЗАТ “Коланд і С” просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 р. з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, в якому визнати договір купівлі-продажу від 12 червня 2003 року, укладений між ПП “Укрінсервіс” та КМП “Здоров’є” недійсним, а зустрічний позов ПП “Укрінсервіс” залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, представників третьої особи –АППБ “Аваль”, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено судами КМП “Здоров’я” передало у власність ПП “Укрінсервіс”, за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2003 р., частину нежитлового приміщення площею 600,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Суми вул. Тополянська, 28.
В частині продажу нежитлового приміщення площею 284,15 кв.м. договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2003 р., оскаржено позивачем за первісним позовом.
Приймаючи рішення у даній справі про задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що частина нежитлового приміщення площею 284,15 кв.м. на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2003 р., вже перебувало у власності позивача, що підтверджується рішенням господарського суду Сумської області від 26.08.2004 р. по справі № 9/304-04.
Проте, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, в частині задоволення первісного позову, внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.
Так судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що рішенням Господарського суду Сумської області від 27.04.2006 р. у справі № 9/304-04, ЗАТ “Коланд і С” відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на не житлове приміщення площею 284,25 кв.м., що розташоване за адресою: м. Суми вул. Тополянська, 28. Зазначене рішення набрало законної сили.
Вказаним рішенням встановлено, що на момент продажу спірного приміщення по договору купівлі-продажу від 12.06.2003 р. його власником, згідно свідоцтва про право власності № 57 від 15.12.1995 р., виданого Представництвом Фонду державного майна України в м. Суми, було КМП “Здоров’я”.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що укладений між відповідачами договір купівлі-продажу від 12.06.2003 р. не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки останній не є стороною цього договору та не є власником нежитлового приміщення, яке є предметом договору.
З даними висновками апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.
Твердження касаційної скарги про те, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 р. у справі № 13/90-05 необгрунтована та прийнята при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, не заслуговують на увагу як такі, що не відповідають змісту ст. 35 ГПК України та не спростовують правильні висновки викладені у постанові апеляційного суду.
З зазначених підстав слід вважати необґрунтованими і посилання скаржника на неправильне застосування судом вимог норм матеріального права.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Коланд і С” залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006 року у справі № 13/90-05 залишити без змін.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська