ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 р. | № 40/135 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн”, м. Київ, на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 липня 2006 року у справі № 40/135 Господарського суду м. Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн”, м. Київ, до Відкритого акціонерного товариства “Більшовик”, м. Київ, про спонукання укласти договір,
за участю представників сторін:
позивача –ТОВ “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн” –Грабежов А.Є. (дов. від 01.06.2005 р.);
відповідача –ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” – Михалюк К.О. (дов. від 25.09.2006 р.); Коцюба О.М. (дов. від 26.09.2006 р.);
встановив:
У лютому 2006 року позивач –ТОВ “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн” пред’явив у господарському суді позов до відповідача –ВАТ “Більшовик” про спонукання укласти договір.
Вказував, що між ТОВ “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн” та ВАТ “Більшовик” 22 грудня 2004 року укладено попередній договір, відповідно до якого, сторони взяли на себе зобов’язання в строк до 28 лютого 2005 року укласти в нотаріальній формі договір купівлі-продажу нежилої будівлі –ремонтно-механічного цеху № 13, що розташований за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 49/2, та належить ВАТ “Більшовик”.
Посилаючись на неналежне виконання умов попереднього договору відповідачем та обов’язок відповідача укласти основний договір, позивач просить спонукати ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” підписати основний договір –договір купівлі-продажу нежитлової будівлі між позивачем та відповідачем на умовах попереднього договору від 22.12.2004 р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2006 р. (суддя Смірнова Л.Г.) в задоволені позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р. (колегія суддів у складі: Григоровича О.М. –головуючого, Гольцової Л.А., Рябухи В.І.) рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що зобов’язання сторін щодо укладення основного договору припинилися, оскільки сторонами не вчинено дій спрямованих на укладення основного договору у строк до 28.02.2005 р.
У касаційній скарзі ТОВ “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн” просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р. з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Як вбачається з отриманого 16 жовтня 2006 року від скаржника клопотання та з’ясовано в судовому засіданні, під час розгляду справи, відповідач ВАТ “Більшовик” змінило свою назву на ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Більшовик”.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 22 грудня 2004 року між ВАТ „Більшовик” та ТОВ „Науково-виробнича фірма „Пластмодерн” було укладено попередній договір та додаткову угоду до нього.
Відповідно до п. 1 попереднього договору сторони зобов’язалися у майбутньому в строк до 28.02.2005 р. включно укласти у нотаріальній формі договір купівлі-продажу (основний договір) нежилої будівлі: ремонтно-механічного цеху № 13 в цілому, що розташований за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 49/2 та належить ВАТ „Більшовик” на праві власності.
Пунктом 12 попереднього договору передбачено, що зобов'язання сторін по укладенню основного договору, встановлені цим договором припиняються, якщо основний договір не укладений сторонами у термін до 22.12.2005 р. включно, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (проект договору купівлі-продажу) в строк до 28.02.2005 р.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання умов попереднього договору позивачем було проведено експертну оцінку об’єкту продажу та перераховано на рахунок відповідача аванс на суму 400 000 грн., проте надані матеріали не підтверджують факт звернення однієї із сторін до другої сторони з пропозицією щодо укладення основного договору.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку, що оскільки жодна із сторін не направляла другій стороні пропозицію щодо укладення договору в строк до 28.02.2005, зобов'язання сторін по укладенню основного договору припинились.
При цьому суди виходили з того, що відповідно до ч.1 ст. 182 ГПК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Згідно з частиною 4 вказаної статті зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.
Посилання скаржника на лист ТОВ “Київська консалтингова група” від 10.07.2006 р. № 62/06, що підтверджує виготовлення документації (висновок про вартість об’єкту та акт прийому-передачі робіт з незалежної оцінки об’єкту) в строк до 28.02.2005 р. та довідку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П. від 02.03.2005 р. № 5/2-25/05, як на підтвердження волевиявлення позивача укласти основний договір купівлі-продажу не спростовують правильних висновків суду про те, що у передбачений договором строк пропозиція про укладення договору позивачем відповідачу не направлена.
Твердження про неможливість відправити пропозиції на укладення основного договору у зв’язку з тим, що 28.02.2005 р. поштове відділення Коцюбинське було вихідним днем, також не заслуговують на увагу як надумані та правильно не прийняті судом до уваги.
Доводи касаційної скарги про те, що судом не була застосована норма матеріального права, а саме: ч. 3 ст. 212 ЦК України в якій зазначено про те, що якщо настанню обставин недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала слід вважати безпідставними, оскільки вчинення перешкод під час розгляду судом не встановлено, а твердження позивача про те, що відповідач ухилявся від укладення договору не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, підстав до скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 12 липня 2006 року у справі № 40/135 та до задоволення вимог касаційної скарги –відсутні.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 липня 2006 року у справі № 40/135 залишити без змін.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська