Судове рішення #2031279
17183-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319



ПОСТАНОВА


Іменем України

24.01.2008

Справа №2-23/17183-2007А


за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром», (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул.Північна,1),

до відповідача Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул.Північна,2),

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

                                                                                                         Суддя Г.М.Іщенко

                                                                 при секретарі Лауман Ю.С.


представники:

від позивача – Дерев’янко О.М.- начальник юридичного відділу, дов. від  10.09.2007р.,

від відповідача – Заболотний З.В.-  старший державний податковий інспектор юридичного відділу, дов. від 08.10.2007р. №6200/10/10-0,


Суть спору: Красноперекопське відкрите акціонерне товариство «Бром» звернулось до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об’єднаної  державної податкової інспекції в АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000018234/0 від  20.11.2007р. про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі  509555,00грн., (аркуш справи 9).

Відповідач з позовними вимогами не згоден за мотивами, викладеними у запереченнях на позов, (аркуш справи 86).

Згідно пункту 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на  обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної  дії, розгляду справи.

Розглянув матеріали справи, заслухав представників сторін, дослідив надані сторонами докази, суд


встановив:


19.11.2007р. відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2007р., про що складений акт  від 19.11.2007р. №843/23-4/05444552/160, (аркуш справи 11).

В акті перевірки вказано, що у порушення абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2007р. на суму 509555,00грн. Перевіркою встановленою що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2007р. складатиме   645295,00грн., (аркуш справи 54).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем відносно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення №000018234/0 від 20.11.2007р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 509555,00грн., (аркуш справи 10).

Суд вважає, що позов Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» підлягає задоволенню через наступне.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення( вчинення дії).

Згідно до пункту 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він  заперечує проти позову.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, у якому  згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами  підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації  України від 10.08.2005р. №327, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів  та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень.

Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту  виявлених порушень є підстави  для визначення платнику податкових зобов’язань.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою встановлено порушення порядку заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2007р. в частині визначення  суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 509555,00грн. За даними позивача сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) склала по декларації 1154849,91грн., за даними перевірки – 645593,04грн., різниця склала 509555,20грн.

Відповідач вважає, що в порушення вимог підпункту 7.7.2 абзацу «а» пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач безпідставно включив до суми бюджетного відшкодування податок на додану вартість в розмірі 509555,20грн.

Для обрахування розміру бюджетного відшкодування необхідно, щоб було визначене від’ємне значення між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом  та сума податку, була фактично сплачена у попередньому податковому  періоді постачальникам товарів (послуг). І тільки після порівняння цих складових менша сума і становить розмір бюджетного відшкодування.

Як вбачається із акту перевірки порушенням визначено  рядок 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, який є додатком 3 до декларації з податку на додану вартість, в якому  передбачено відображення суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Однак, дана обставина не може бути підтвердженням правомірності винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки у спірному податковому повідомленні-рішенні  порушеною нормою права зазначений підпункт 7.7.2 «а» пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а не рядок 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до декларації  з податку на додану вартість за серпень 2007р. в рядку 24  залишок від’ємного значення становить 2951688,00грн. Бюджетному відшкодуванню підлягає не все від’ємне  значення, а тільки його частина, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Красноперекопське відкрите акціонерне товариство «Бром» у серпні 2007р. до відшкодування включив суму податку фактично сплачену у попередньому податковому періоді ( у липні) постачальникам товарів (послуг) у розмірі 1154850,00грн.

У липні 2007р. від’ємне значення  відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» становить 2951688,00грн. Сума податку, фактично сплачена у попередньому податковому періоді (липні) постачальникам товарів (послуг), становить 1154850,00грн., що  є частиною від’ємного значення і саме ця частина підлягає бюджетному відшкодуванню.

Помилковими вважаються посилання відповідача на необхідність визначення бюджетного відшкодування як суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів(послуг), оскільки такий термін застосований в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного  відшкодування, який є додатком 3 до декларації з податку на додану вартість, форма якої затверджена пунктом 1 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 (в редакції наказу №213 від 15.06.2005р.)

Згідно  підпункту 7.7.2 «а» Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, а не податкового кредиту.

Наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. (в редакції наказу №213 від 15.06.2005р.) затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, пунктом 5.12 якого підлягаючою бюджетному відшкодуванню встановлює також частину від’ємного значення, а не податкового кредиту.

Судом не приймаються до уваги посилання Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим  при проведенні розрахунків щодо визначення суми бюджетного відшкодування  на листи Державної податкової адміністрації України від 14.02.2006р. №2741/7/16-1517 «Про податок на додану вартість» та від 11.05.2006р. №8880/7/16-1517, оскільки  листи не відносяться до нормативно-правових актів в розумінні статті 7 пункту 1 підпункту 2 та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, які може застосовувати суд при розгляді справи. Крім того, вказані листи стосуються відповідей на специфічні питання, а саме: сплата податку на додану вартість митним органам при імпорті товарів, використання податкових векселів, що фактично відсутнє в обставинах даної справи.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №000018234/0 від 20.11.2007р.

За таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром»  підлягають задоволенню.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 24 січня 2008року.

У повному обсязі постанову складено 28 січня 2008року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7,8,9,11,12,70,79, 86, 94, 98, 122, 158–163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,


ПОСТАНОВИВ:


1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від  20.11.2007р. №000018234/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  в сумі 509555,00грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром», (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул.Північна,1, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 05444552) 3,40грн. судового збору.

   


Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.       

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко Г.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація