Судове рішення #2031221
2191-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103



ПОСТАНОВА


Іменем України

17.04.2008

Справа №2-15/2191-2008А


За позовом Прокурора Київського району м. Сімферополя ( 95000 АР Крим м. Сімферополь, вул. Сергеєва Ценського,26)

в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 25) в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні» (95034, АР Крим м. Сімферополь, вул. Набережна, 69)

До відповідача  Комунального підприємства «Житлово – експлуатаційна контора  № 3», (98112 АР Крим, м. Феодосія, вул. Чкалова, 179) ідентифікаційний код 05450825

Про стягнення  340,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Іщенко І.А.

При секретарі судового засідання Г.В. Скляренко

                                        

представники:


Від позивача – Задорожний Р.С., довіреність № 468 від 27.02.2008 р. у справі

Від відповідача –  не з’явився

За участю Прокуратури АР Крим – Кулібаба С.Є., посвідчення


Обставини справи: Прокурор Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось  до Господарського суду Автономної Республіки Крим в особі відособленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні» з позовною заявою, в якій просить стягнути з Комунального підприємства «Житлово – експлуатаційна контора  № 3»  340,00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про електроенергетику.

Представник позивача, прокурор позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у запереченнях на позов від 20.03.2008 р. проти позову заперечує.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тим, що позивач не є суб’єктом владних повноважень у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також відповідач вважає, що постанова по накладення штрафу не відповідає встановленій формі оформлення таких документів, а також прийнято не уповноваженим органом.

Зазначені пункти припису № 43/14 від 26.04.2007 р., а саме надання протоколів випробувань та вимірювання електрообладнання КП «ЖЕК № 3» не входить у перелік порушень, передбачених статтею 27 закону України «Про електроенергетику», також відповідач стверджує, що не отримував постанову № 148кр від 12.09.2007 р.

У відзиві на позов відповідач, з посиланням на статтю 250 Господарського кодексу України, наполягає на тому, що позивачем пропущений строк для звернення з позовом до суду про стягнення штрафних санкцій, так як вже актом обстеження № 43/57 від 17.10.2006 р. було виявлено теж саме порушення.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, прокурора та дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру” підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, та і нормами інших правових актів.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовні заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з преамбулою Закону України «Про електроенергетику» №575/97-ВР від 16.10.1997 р. цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до статті  9 Закону України “Про електроенергетику” від  16.10.1997 р. №575/97-вр  державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція по експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного  нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України,  державні  інспектори з енергетичного   нагляду  за режимами    споживання  електричної  та  теплової  енергії  мають   право  застосовувати   в установленому     законодавством  України  порядку  санкції  до суб’єктів господарської  діяльності за порушення  нормативно-правових  актів.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. № 929 (у редакції  постанови  КМ України від 13.02.2006р. №131) затверджено “Положення про державний нагляд за режимами споживання електричної й теплової енергії”.

          Пунктом 1 вказаного Положення встановлено, що державний  енергетичний    нагляд  за режимами   споживання  електричної   і теплової  енергії,   технічним    станом  та   організацією  експлуатації електричних,  теплових,  тепловикористовуючих  установок  та мереж суб’єктів електроенергетики, суб’єктів відносин у сфері теплопостачання  і споживачів  електричної енергії   здійснює  Державна  інспекція  з енергетичного  нагляду  за режимами   споживання  електричної   і теплової   енергії (Держенергонагляд),  у своїй   діяльності Держенергонагляд  керується Конституцією і законами України, актами  Президента України,  Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами  Мінпаливоенерго.

          Держенергонагляд  підлеглий безпосередньо Міністерству палива й енергетики України, зокрема виконання функцій, покладених на Держенергонагляд цим Положенням, і діє в складі державного підприємства, що здійснює централізоване диспетчерське керування об'єднаною енергетичною системою України.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України ДП «НЕК «Укренерго» № 63 від 26.02.2006 р. з метою забезпечення ефективності діяльності державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами поживання електричної і теплової енергії створено на базі енергетичного нагляду, служби режимів споживання  енергії, служби організації роботи з суб’єктами електрон енергетики та споживачами – відокремлений підрозділ «Головдерженергонагляд» ДП «НЕК «Укренерго».

На базі регіональної державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні, державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в АР Крим та м. Севастополі – відокремлений підрозділ «Держенергонагляд у Кримському регіоні» ДП «НЕК «Укренерго».

          Таким чином, Держенергонагляд є суб'єктом владних повноважень у понятті, викладеному в статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, а також те що стягувана сума зараховується до Державного бюджету України, суд вважає правомірним звернення Прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відособленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні» з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Житлово – експлуатаційна контора  № 3» 340,00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про електроенергетику.

Відповідно до Інструкції з організації проведення  обстежень електричних, тепловикористовуючих, установок, теплових мереж та оформлення їх результатів, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України 24.12.2004 р. № 817 (далі – Інструкція) у разі виявлення під час обстеження підприємства порушень вимог чинного законодавства інспектор зобов'язаний на підставі Акта обстеження підготувати та видати керівнику підприємства Припис.

26.04.2007 р. державним інспектором з енергетичного нагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Кримському регіоні східне відділення відносно Комунального підприємства «Житлово – експлуатаційна контора  № 3» був винесений припис № 43/14 на підставі акту обстеження № 43/12 від 12.02.2007 р.  із вказівкою необхідності проведення заходів для усунення виявлених порушень.(а.с.8)

Так приписом № 43/14 від 26.04.2007 р. відповідач зобов’язаний у строк до 26.06.2007 р. виконати та надати протоколи випробування та вимірювання електрообладнання по всім об’єктам КП «ЖЕК №3», з посиланням на параграф відповідного нормативного документа - Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей, 1984 г., утвержденные Главным управлением государственного энергетического надзора Министерства энергетики и электрификации СССР, издание четвертое, переработанное и дополненное"; Правила устройства электроустановок, 1985 г., утвержденные Главным техническим управлением по эксплуатации энергосистем Министерства энергетики и электрификации СССР, шестое издание, переработанное и дополненное".

Вказаним приписом відповідач був зобов’язаний в строк до 26.06.2007 р. повідомити про виконання припису.

Частина 4 статті 26 Закону України №575/97-ВР встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до Інструкції, при перевірки   виконання   Припису безпосередньо   на   підприємстві   вона,   як   правило,  повинна проводитись не пізніше одного календарного місяця після закінчення терміну  виконання  найбільш  тривалого заходу Припису.  

При цьому перевірка виконання вимог Припису здійснюється інспектором  шляхом особистого   огляду   енергоустановок   та   перевіркою  технічної документації. На  момент  закінчення  терміну  виконання  Припису він повинен бути виконаний в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що пункти припису  № 43/14 від 26.04.2007 р. відповідачем виконані не були, про що позивачем в присутності директора КП «ЖЕК № 3»  був складений відповідний акт перевірки  № 43/05 від 19.07.2007 р., тобто в термін визначений законодавством (протягом одного календарного місяця з дати визначеною для виконання припису в цілому)(а.с.7)

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб’єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

На підставі Акта перевірки, відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.991312, приймається рішення про накладення штрафу. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою регіональної інспекції або інспекції Держенергонагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за встановленою формою.

За таких обставин, на підставі акту перевірки №43/05 від 19.07.2007 р. старшим державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії ВП «Держенергонагляд в Кримському регіоні» була винесена постанова №148-кр від 12.09.2007 р. про накладення на КП «ЖЕК № 3» штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн.(а.с.6).                                     

Постанова № 148-кр від 12.09.2007 р. була спрямована на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 13.09.2007 р. була отримане уповноваженою особою відповідача згідно поштового повідомлення у матеріалах справи 18.09.2007 р.(а.с.81).

Відповідно до п. 10 Положення про порядок накладення на суб’єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1312 від 21.07.1999 р. суб’єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України (ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»).

Рішення про накладення на суб’єктів господарської діяльності штрафів може бути оскаржене в установленому законом порядку (п. 11 Положення).

Постанова № 148-кр від 12.09.2007 р. відповідачем у встановлені строки не оскаржена до суду.

У зв’язку з несплатою відповідачем вказаної суми штрафу, Прокурор Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі ДП «НЕК «Укренерго» в особі ВП «Держенергонагляд у Кримському регіоні» звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу до державного бюджету в примусовому порядку.

Правовий аналіз санкції у вигляді штрафу за порушення законодавства про електроенергетику, застосованої постановою № 148-кр від 12.09.2007 р. до відповідача дозволяє зробити висновок щодо належності зазначеного штрафу до адміністративно – господарської санкції.

Стаття 217 Господарського кодексу України(далі – ГК України) встановлює, що господарські  санкції   застосовуються   у   встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції  -  уповноваженими  органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Строки застосування адміністративно-господарських  санкцій до суб'єктів господарювання встановлюються Господарським кодексом України (стаття 231 ГК України).

Відповідно до статті 250 ГК України адміністративно-господарські     санкції    можуть    бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом  шести  місяців  з дня  виявлення  порушення,  але  не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими  актами  правил здійснення господарської діяльності,  крім випадків,  передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що факт виявлення порушення позивачем припису № 43/14 від 26.04.2007 р.  державної інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії встановлений актом перевірки № 43/05 від 19.07.2007 р. щодо дотримання законодавства по електроенергетику та встановив невиконання у повному обсязі вищезазначеного припису, днем порушення припису слід вважати наступний день за встановленим днем  для повного виконання припису, тобто 27.06.2007 р.

  Таким чином, перебіг строків для застосування адміністративно-господарських  санкцій   до відповідача повинен обчислюватися з 20.07.2007 р., тобто на наступний день після виявлення  порушення і повинен бути застосований не пізніше 21.01.2008 р.

Адміністративно-господарські  санкції   до відповідача були застосовані постановою № 148-кр 12.09.2007р., тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення та не пізніше року з дня порушення відповідачем вимог припису.

Стосовно твердження відповідача щодо виявлення правопорушення актом обстеження № від 17.10.2006 р. суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до Інструкції обстеження - комплекс робіт з контролю технічного стану енергетичного устаткування та мереж, що здійснюється переважно з використанням органолептичних методів з метою визначення відповідності умов їх експлуатації вимогам організаційно-методичних документів (стандартів, норм, правил, методик, інструкцій, програм тощо), відповідності проектної, експлуатаційної, технічної, оперативної, договірної документації, режимів виробництва, постачання та споживання енергії вимогам законодавства, а також виконання в установлені терміни вимог приписів. Результати обстеження оформлюються актом обстеження.

У разі виявлення під час обстеження підприємства порушень вимог чинного законодавства інспектор зобов'язаний на підставі Акта обстеження підготувати та видати керівнику підприємства Припис.

За результатами перевірки виконання вимог Припису складається Акт перевірки виконання Припису за встановленою формою та Акт обстеження.

На підставі Акта перевірки, відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.991312, приймається рішення про накладення штрафу.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що приймання рішення щодо застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення законодавства у сфері електроенергетики робиться на підставі акта перевірки, який виявляє це порушення, акт обстеження є документом, який також виявляє порушення, але не тягне за собою застосування штрафних санкції , а є підставою для підготовки та видання керівнику підприємства Припису.

Отже, дії державного інспектора з енергетичного нагляду ВП «Держенергонагляд в Кримському регіоні» відповідають вимогам чинного законодавства про електроенергетику України і здійснені в рамках посадових повноважень та строків, встановлених законодавством.

Вищенаведене спростовують твердження та заперечення  відповідача, викладених у запереченнях на позов від 20.03.2008 р., а тому не можуть бути прийняті судом.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги прокурора обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами  справи, та відповідають чинному законодавству України.

Згідно пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у  справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись частиною 1 статті 71, статтями 94, 100, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -


         


ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.


2.          Стягнути з Комунального підприємства «Житлово – експлуатаційна контора  № 3», (98112 АР Крим, м. Феодосія, вул. Чкалова, 179; ідентифікаційний код 05450825) на користь Державного бюджету України ( код платежу: 21081100, р/р 31112106700024, МФО 824026, Код ЗКПО 34740709, одержувач коштів: Держаний бюджет м. Феодосії, банк одержувач: Управління Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь) 340,00 грн. заборгованості.



Судом роз’яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Дійсну Постанову направити на адресу сторін та прокуратури АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21) рекомендованою кореспонденцією.


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація