Справа № 22-2264-2006                                       Головуючий в 1 інстанції Брежнєв О.А.

Категорія - 23                                                                         Доповідач Азевич В.Б.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2006 року                                     Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ювченко Л.П. суддів - Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу" ' ОСОБА_1на рішення Київського районного суду м. Донецька від 5 грудня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, і за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 5 грудня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволений частково. З ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 стягнуто 4 094-72 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 259.5 грн. судових витрат.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд з тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Окрім того, суд не задовольнив його клопотання про проведення авто-технічної експертизи та не допитав свідка, клопотання про допит якого заявив його представник .

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги. ОСОБА_2просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухав суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов суд обґрунтовано виходив з того, що вина ОСОБА_1 у даної ДТП підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме схемою, де зафіксований гальмовий шлях автомобіля Mersedes-Benz. На думку суду, даний факт свідчить про те, що ОСОБА_1 приймав міри до гальмування, але внаслідок того, що він у даній дорожній обстановці не вибрав безпечну швидкість, та не витримав дистанцію до стоячого попереду автомобіля належного ОСОБА_2, то це привело до зіткнення та ушкодження автомобілів.

На підставі даних адміністративної справи, наявних механічних пошкоджень на автомобілях, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху і його противоправні винні дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з заподіянням майнової шкоди ОСОБА_2. Оскільки ОСОБА_1 не довів суду протилежного, то суд задовольнив позов ОСОБА_2 і відмовив у задоволені позову ОСОБА_1.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 березня 2005 року приблизно в 10 годин біля дому АДРЕСА_1, ОСОБА_2, керував належним йому на праві власності автомобілем Subaru-Impreza, державний номерНОМЕР_1. ОСОБА_1, який слідував за ним у попутному напрямку на автомобілі Mersedes-Benz C 180 державний номер НОМЕР_2, в порушення Правил дорожнього руху не вибрав належної швидкості, та безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем ОСОБА_2. При цьому обом автомобілям заподіяно механічні пошкодження.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У зв'язку з даною ДТП, відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол за порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, та він був підданий штрафу за ст. 124 КпАП згідно з постановою суду від 1 квітня 2005 року.

Дана постанова суду 21 квітня 2005 року скасована головою Апеляційного  суду Донецької області і справа направлена на новий судовий розгляд. Постановою судді Київського районного суду м. Донецька від 3 червня 2005 року у зв'язку з спливом строку накладення адміністративного стягнення провадження у справі закрито. Закриття провадження з цієї підстави не свідчить про відсутність вини у діях ОСОБА_1.

За клопотанням апелянта апеляційним судом була призначена судова авто-технічна та судова транспортно-трасологічна експертиза. Згідно з висновками даної експертизи №1396\18-1397\19 від 1 червня 2006 року експерти не змогли відповісти на усі питання, пов'язані з транспортно-трасологічним дослідженням, внаслідок того, що володілець автомобілю Subaru-Impreza не надав його експертам для дослідження. Таким чином, встановити механізм контактування транспортних засобів, взаємне розташування автомобілів у в момент зіткнення і перевірити, чи відповідають дійсності з технічної точки зору пояснення сторін, згідно з дослідженням зазначеної експертизи, не уявляється можливим.

У зв'язку з чим авто-технічне дослідження проводилося по двом варіантам, виходячи з пояснень учасників ДТП.

Відповідно до першого варіанту ( з пояснень ОСОБА_2 ) водій ОСОБА_1 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху ( надалі Правила ) і мав технічну можливість уникнути ДТП.

Другий варіант експертизи ( з пояснень ОСОБА_1) містить протилежний висновок, а саме дії водія ОСОБА_2 регламентувалися у даній дорожній обстановці вимогами п. п. 10.1, 10.3 Правил, і він мав технічну можливість при виконанні вимог зазначених пунктів Правил уникнути ДТП.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася ДТП, відповідає обставинам справи і наданим сторонами доказам. У зв'язку з цим апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги.

Стягуючи матеріальну та моральну шкоду суд обгрунтовано виходив з вимог ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст.   304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний

суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 5 грудня 2005 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.