Справа № 1-210/11

В И Р О К  

іменем України

"12" вересня 2011 р.

в складі:

головуючого судді                      Осаулова А.А.

при секретарі                                Чубар Ю.М.

за участю прокурора                    Юрко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт.Новгородка, Кіровоградської області,  українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_2, одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого:

09.11.2004 року Новгородковським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

24.03.2009 року Голосіївським районним судом м.Києва за  ч.1 ст.309 КК України до 3 місяців арешту;

27.05.2010 року Шевченківським районним судом м.Києва за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, -

в скоєнні злочинів, передбачених ч.3  ст.185 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженки м.Києва,  українки, громадянки України, проживаючої в АДРЕСА_2, заміжньої, не працюючої, з середньою освітою, раніше судимої:

22.09.2003 року Шевченківським районним судом м.

Києва  за  ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

23.05.2008 року Ірпенським міським судом Київської області за  ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, -

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3  ст.185 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м.Ізяслав, Хмельницької області,  українця, громадянина України, зареєстровано та проживаючого в АДРЕСА_3, неодруженого, не працюючого, з середньою освітою, згідно ст..89 КК України раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3  ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

05 березня 2010 року біля 23 години ОСОБА_4 знаходився біля будинку № 20 по вул. Баумана в м. Києві, де  побачив автомобіль Astra»державний номер НОМЕР_3 та вирішив вчинити крадіжку з його салону  чужого майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підняв із землі камінь та  розбив  ним переднє праве скло даного автомобіля і проник до його салону, звідки таємно і повторно викрав майно, що належить Аль-Hyp Бассаму, а саме:

-навігатор 869», вартістю 1000 гривень,

-          Блютуз гарнітуру », вартістю 870 гривень,

-          автомагнітолу CD 30», вартістю 3000 гривень.

Після вчинення злочину, ОСОБА_1  з місця вчинення злочину зник з викраденим майном зник та розпорядився  ним на свій власний розсуд, чим, чим завдав потерпілому  ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 4870 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 14 березня 2010 року біля  23 годині знаходячись біля будинку № 22-Д по вул. Туполева в м. Києві, де  побачив автомобіль марки Aimera», державний номер НОМЕР_2 та вирішив таємно викрасти чуже майно із нього.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підняв із землі камінь та розбив  ним переднє праве скло даного автомобіля та  проник до його салону, звідки таємно та  повторно викрав майно, що належить ОСОБА_5, а саме:

-навігатор »в корпусі чорного кольору, серійний номер А080931002, вартістю 700 гривень,

-          зарядний пристрій до GPS навігатора », вартістю 80 гривень,

-          підставку до GPS навігатора », вартістю 20 гривень.

Після вчинення злочину, ОСОБА_1  з місця вчинення злочину зник з викраденим майном зник та розпорядився  ним на свій власний розсуд, чим, чим завдав потерпілому  ОСОБА_5 матеріальної шкоди  на загальну суму 800 гривень.

Також, продовжуючи свою злочинну діяльність, 22 березня 2010 року біля  03 години ОСОБА_4 знаходився біля будинку № 7-9 по провулку Артилерійському в м. Києві, де побачив автомобіль TUCSON»державний номер НОМЕР_1 та вирішив таємно викрасти чуже майно із нього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підняв із землі камінь та розбив  ним переднє праве скло даного автомобіля, проник до його салону, звідки таємно і повторно викрав GPS навігатор », вартістю 2000 гривень, що належить ОСОБА_6.  Після чого, ОСОБА_1  з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму –2000 грн.

Крім того, ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 21 березня 2010 року вступили між собою у злочинну змову направлену на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось в квартирі АДРЕСА_1.

Реалізуючи свій злочинний  умисел,  діючи  умисно з корисливих мотивів за раніше узгодженим планом ОСОБА_2 21 березня 2010 року  біля  20 годині 30 хвилин знаходячись в приміщенні ксвоєї вартири АДРЕСА_2, де таємно викрала у ОСОБА_8, яка проживає в квартирі АДРЕСА_1, ключі від цієї квартири. ОСОБА_8 перебувала у гостях у ОСОБА_2 в цей час.

Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу ОСОБА_2 через вікно квартири передала викрадені ключі від чужої квартири ОСОБА_4

Після цього, реалізуючи спільний умисел на викрадення чужого майна  біля  21 години цього ж дня, ОСОБА_4 за поепердньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 за допомогою вищевказаних ключів відкрили вхідні двері та проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрали гроші в сумі 1200 гривень, що належать ОСОБА_9 Після вчинення злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися викраденими грошима на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму –1200 грн.

Підсудні  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у  вчиненні інкримінуємих їм  досудовим слідством злочинах визнали повністю, щиро розкаялись  та  суду пояснили, що він –ОСОБА_1 крадіжки майна автомобілів потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчиняв сам, розбиваючи скло їх автомобілів каменем і проникав у салон та викрадав звідти усе цінне мано, яке потім продавав на ринку невідомому, а гроші привласнював.  

По епізоду крадіжки ключів від квартири ОСОБА_8 та грошей з квартири, то ОСОБА_2 пояснила, що вона викрала ключі у потерпілої, коли та прийшла до неї додому робити зачіску і передала ключі ОСОБА_1, що викрав щось з квартири.  ОСОБА_1 пояснив, що ключі йому передала дружина і він з ОСОБА_3 відкрили ними  квартиру і викрали звідти гроші та розділи між собою утрьох. Просили суд  їх  суворо не карати та призначити умовне покарання в зв»язку з з їх хворобами.  

Суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає, що  дії  підсудного ОСОБА_1 по всім епізодам його злочинної діяльності у цій справі в зв»язку з повним визнанням ним своєї винуватості необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло.

Дії  підсудної ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних та обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема, при обранні покарання підсудному ОСОБА_1 судом враховано, що він був раніше судимий (т.2  а.с.164-167),  вчинив нові умисні тяжкі  злочини, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.с.168-169), посередньо характеризується за місцем проживання (т.2 а.с. 170).

Обставинами, які пом‘якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд вважає:

-щире каяття, оскільки він вину визнав по епізодам вчинення злочинів;

- з’явлення із зізнанням, оскільки відповідно до ст. 96 КПК України ним було написано явки з повинною (т. 1 а.с.49,75, 100) про вчинені злочини до винесення постанов про притягнення його в якості обвинуваченого;

- активне сприяння розкриттю злочинів, оскільки сприяв на слідстві розкриттю злочинів (протоколи відтворення обстановки та обставин події т. 1 а.с.116-119, 185-187).

          Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є рецидив злочинів.  

З врахуванням наведених обставин та особи підсудного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1  та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без ізоляції його  від суспільства, а тому доцільно буде призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк із застосуванням вимог  ч.4 ст.70 КК України при призначенні покарання.

При обранні покарання підсудній ОСОБА_2 судом враховано, що вона  була раніше судима (т.2  а.с.33-35),  вчинила новий злочин під час відбування покарання за вчинення іншого злочину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.с.36-37), посередньо характеризується за місцем проживання (т.2 а.с. 39).

Обставинами, які пом‘якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд вважає:  -щире каяття, оскільки вона  вину визнала о епізодам вчинення злочинів; - з’явлення із зізнанням, оскільки відповідно до ст. 96 КПК України ним було написано явки з повинною (т. 1 а.с.39) про вчинені злочини до винесення постанов про притягнення його в якості обвинуваченого;

- активне сприяння розкриттю злочинів, оскільки сприяв на слідстві розкриттю злочинів (протоколи відтворення обстановки та обставин події т. 1 а.с.173-175).

          Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 є рецидив злочинів.  

З врахуванням наведених обставин та особи підсудного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2  та попередження вчинення нею нових злочинів не можливе без ізоляції його  від суспільства, а тому доцільно буде призначити їй покарання у виді позбавлення волі на певний строк із застосуванням вимог   ст.71 КК України при призначенні покарання.

З врахуванням думки учасників процесу суд вважає, що вказані цивільні  позови потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9  підлягають до задоволення в повному об’ємі, оскільки їх розмір повністю підтверджений матеріалами справи.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді –чотирьох років позбавлення волі.

На підставі  ч.4 ст.70 КК України призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва  від 27.05.2010 року та призначити йому остаточне покарання у виді – чотирьох   років і чотирьох місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін – утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1  рахувати з моменту його затримання, тобто з  29.03.2010 року.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді –трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України визначити ОСОБА_2  покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком  Ірпінського міського суду Київської області  від 23.05.2008 року та остаточно призначити  їй  покарання у виді – трьох років і  двох  місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2  рахувати з  моменту її затримання, тобто з 29.03.2010 року.

Відносно ОСОБА_3 кримінальну справу провадженням закрити в зв»язку з смертю останнього на підставі  п.8 ст.6 КПК України.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9  - задовільнити повністю.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10  -  6 000 гривень, на користь ОСОБА_5 –3306 гривень, на користь  ОСОБА_6 –7 837,28 гривень кошти  матеріальної шкоди у відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1  та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9  матеріальну шкоду в сумі - 1200 гривень у відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду  м.Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: підпис