Справа №  1-272/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            05.10.2011  року                         Здолбунівський районний суд

                                                                                Рівненської області

в особі   судді            Мички І.М.

при секретарі            Сімонович С.О.

з участю прокурора  Незнамова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Заруддя Дубенського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, судимості немає, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

                                               в с т а н о в и в  :

19 червня 2011 року біля 18 годин 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на території Південного парку ст. Здолбунів Львівської залізниці, таємно викрав за допомогою молотка із 19 залізничної колії сім протиугонів вартістю 18 гривень 96 коп. кожний з урахуванням ПДВ, а всього майна на загальну суму 132 гривні 72 коп. з урахуванням ПДВ, чим завдав матеріальної шкоди Рівненській дистанції колії Львівської залізниці.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і дав суду показання про обставини його вчинення.

Суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. У суду немає сумніву у добровільності та істинності учасників судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені даним вироком, а саме: місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форма вини і мотиви злочину ніким із учасників судового розгляду, в тому числі і самим підсудним ОСОБА_1 не оспорюються. Підсудному було роз’яснено, що у такому випадку у нього відсутнє право подальшого оспорювання цих фактичних обставин справи в апеляційному порядку.

Судом з’ясовано, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та наслідки їх не оспорювання. Сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду не виникає. За таких обставин, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно вказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд приходить до висновку, що вина підсудного доведена, його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

При призначенні підсудному покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує сукупність обставин, при яких скоєно злочин, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире розкаяння, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

По місцю проживання підсудний характеризується посередньо.

За таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

                                               з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання –штраф в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  в сумі 850 гривень.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.

С у д д я :