Справа № 1-581/2011р.

                                                      ВИРОК

                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30.11.2011                                                                                     м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

      судді - Беспрозванного О.В.,

      при секретарях - Онищенко М.В., Дубової К.В.,

      за участю прокурорів –Касьяненко Т.М., Кошурко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, українки, з середньою освітою, одруженої, не працюючої, раніше  засудженої:

27.11.2006г. Центральним районним судом м. Миколаєва до штрафу у сумі 510 грн., який постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.06.2011р. був замінений на покарання у вигляді 240 год. громадських робіт,

проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

                                                В С Т А Н О В И В:

05.04.2011р., приблизно о 15.00 год., ОСОБА_1, знаходячись на рику «Торг-Сервис», який розташований по вул. Космонавтів 154 в м. Миколаєві, зустріла ОСОБА_2, в якої попросила мобільний телефон для здійснення дзвінка. ОСОБА_2 передала ОСОБА_1, з якою була знайома тривалий час, свій мобільний телефон «Самсунг»вартістю 700 грн. з сим-картою, що знаходилася в ньому, вартістю 10 грн. На рахунку сим-картки були грошові кошти у сумі 35 грн.

Після отримання телефону та здійснення необхідних дзвінків у ОСОБА_1 раптово виник намір на таємне викрадення даного мобільного телефону.

Скориставшись відсутністю уваги зі сторони ОСОБА_2, ОСОБА_1 зникла з вказаним мобільним телефоном, розпорядившись ним за власним наміром, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 745 грн.

У середині квітня 2011 року, точну дату слідством встановити не представилося можливим, у період часу з 13.00 год. до 14.00 год. ОСОБА_1 знаходилась у кафе «Танаіс», розташованого на ринку «Торг-Сервіс»по вул. Космонавтів 154 в м. Миколаєві разом зі своєю знайомою ОСОБА_3, в якої взяла мобільний телефон «Самсунг С 260»вартістю 400 грн. для здійснення дзвінка. Здійснюючи телефонний дзвінок, ОСОБА_1 з даним телефоном з сим-картою, що знаходилася в ньому, вартістю 25 грн., вийшла на вулицю, де продовжувала телефонну розмову. Після телефонної розмови у ОСОБА_1 раптово виник намір на повторне викрадення даного мобільного телефону.

Скориставшись відсутністю уваги зі сторони ОСОБА_3, ОСОБА_1 зникла з даним мобільним телефоном, розпорядившись їм за власним наміром, спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 425 грн.

06.05.2011р., приблизно о 14.00 год., ОСОБА_1, повторно, знаходячись в обласній інфекційній лікарні по вул. Космонавтів 43 в м. Миколаєві, зустрілася з гр. ОСОБА_4, з якою була знайома тривалий час, та попросила мобільний телефон для здійснення дзвінка. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 вийшли на територію лікарні, де ОСОБА_4 передала ОСОБА_1 свій мобільний телефон «Самсунг»вартістю 400 грн. з картою пам’яті, що знаходилася у телефоні вартістю 25 грн. Після отримання телефону та здійснення необхідних дзвінків у ОСОБА_1 раптово виник намір на таємне повторне викрадення даного мобільного телефон.

Скориставшись відсутністю уваги зі сторони потерпілої ОСОБА_4, ОСОБА_1 зникла з вказаним мобільним телефоном, розпорядившись ним за власним наміром, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 425 грн.

Підсудна ОСОБА_1 у ході судового розгляду вину свою у скоєнні вищевказаного злочину визнала повністю та суду показала, що дійсно вона при вищевикладених обставинах викрала в ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мобільні телефони. Телефони брала в потерпілих подзвонити, після чого з ними зникала.

Крім визнання своєї вини підсудною ОСОБА_1, її вина в інкримінованому їй діянні підтверджується наступними зібраними по справі доказами, дослідженими в судовому засіданні:

-          заявою ОСОБА_2 про скоєння злочину /а.с. 6/.

-          заявою ОСОБА_4 про скоєння злочину /а.с. 23/.

-          протоколом виїмки від 11.05.2011р., згідно якого у ОСОБА_1 вилучено сим-карту мобільного телефону оператора МТС, що належить ОСОБА_4 /а.с. 28/.

-          заявою ОСОБА_3 про скоєння злочину /а.с. 43/.

-          протоколом виїмки від 11.05.2011р., згідно якого у ОСОБА_1 було вилучено сим-карту оператора МТС, що належить ОСОБА_3 /а.с. 51/.

- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 12.05.2011р., в ході якої ОСОБА_1 підтвердила, що вона викрала в ОСОБА_3 мобільний телефон /а.с. 64, 65/.

- речовими доказами: сим-картою мобільного телефону потерпілої ОСОБА_4 /а.с. 39/, сім-картою мобільного телефону, що належить ОСОБА_3 /а.с. 62/.

Оцінюючи докази, зібрані по справі в сукупності, суд вважає, що органами досудового слідства правильно кваліфіковані дії підсудної ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вивченням особи підсудної ОСОБА_1 встановлено, що вона раніше  засуджувалась, не працює, характеризується позитивно, психічно та фізично здорова.

Призначаючи вид і розмір покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості нею скоєного - скоєння злочину середньої тяжкості, її особу, обставини справи, що пом'якшують відповідальність, - визнання вини та каяття у скоєному, наявність на утриманні малолітньої дитини, і вважає, що, з урахуванням викладеного, її виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства, а тому покарання їй необхідно призначити із застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням.

Також на підставі ст. 71 КК України, керуючись при цьому правилами передбаченими ст. 72 КК України, до призначеного покарання суд вважає за необхідне приєднати невідбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.11.2006г.

Суд вважає, що заявлені цивільні позови до підсудної по даній кримінальній справі підлягають повному задоволенню, а саме позов ОСОБА_2 - у сумі 745 грн., ОСОБА_3 - у сумі 400 грн. ( з урахуванням повернутої сим-картки).

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-

                                             ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, керуючись при цьому правилами передбаченими ст. 72 КК України, до призначеного покарання суд вважає за необхідне приєднати невідбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.11.2006г. та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 років 30 днів позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити її від відбуття покарання із випробуванням строком на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати її не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, вчасно повідомляти їм про зміну свого місця проживання, а також періодично реєструватися у кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу їй залишити попереднім - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди - 745 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди - 400 гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: підпис.                                                                                 О.В. Беспрозванний