Справа № 1-633/2011р.

                                                           ВИРОК

                                                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23.12.2011                                                                                             м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

      судді - Беспрозванного О.В.

      при секретарях –Онищенко М.В., Дубової К.В.,

      за участю прокурора –Кошурко Р.В.,

законного представника –ОСОБА_1,

адвоката –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не засудженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України,

                                               В С Т А Н О В И В:

21.04.2011р., приблизно о 19.00 год., ОСОБА_3, знаходячись біля АДРЕСА_2, маючи намір на заволодіння чужим майном, відкрито викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон «Нокіа Х3»вартістю 1400 грн. з картою пам’яті «SD micro 8 Gb»вартістю 150 грн. та з сим-картою «Лайф», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 1550 грн.

Підсудний ОСОБА_3 у ході судового розгляду вину свою визнав повністю та показав, що дійсно він при вищевикладених обставинах 21.04.2011р., приблизно о 19.00 год., знаходячись біля АДРЕСА_2, відкрито викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон.

Крім визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3, його вина в інкримінованому йому діянні підтверджується наступними зібраними по справі доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- заявою ОСОБА_4 про скоєння злочину /а.с. 3/.

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який у судовому засіданні показав, що в 21.04.2011р., приблизно о 19.00 год., він знаходився у дворі свого АДРЕСА_2, де сидів на лавці та слухав музику по мобільному телефону. На лавці поруч з ним сиділи два хлопця, одним з яких був, як йому стало відомо в подальшому, ОСОБА_3 Останній до нього підійшов та попросив в нього мобільний телефон подзвонити. Він дав ОСОБА_3 телефон, той подзвонив та повернув йому телефон назад. Через деякий час ОСОБА_3 знову попросив в нього мобільний телефон подзвонити. Він йому дав його. ОСОБА_3, роблячи вигляд, що дзвонить, почав уходити з мобільним телефоном. Він крикнув ОСОБА_3, куди він уходе, той відповів, що зараз повернеться. Він зрозумів, що ОСОБА_3 не поверне йому мобільний телефон, однак наздогнати його він не зміг, так як погано ходить. Як пояснив суду, що спричинена йому злочином матеріальна шкода відшкодована.

- протоколом пред’явлення для впізнання, згідно якого ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_3 як особу, яка скоїла відносно нього злочин /а.с. 26, 27/.

- протоколом очної ставки від 12.05.2011р., згідно якого ОСОБА_3 підтвердив скоєння ним злочину /а.с. 28-30/.

Оцінюючи докази, зібрані по справі в їхні сукупності, суд вважає, що органами досудового слідства правильно кваліфіковані дії підсудного ОСОБА_3 за ст. 186 ч.1 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Вивченням особи підсудного ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не засуджувався, не працює, характеризується посередньо, психічно та фізично здоровий.

Призначаючи вид і розмір покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості їм скоєного - скоєння злочину середньої тяжкості, його особу, обставини справи, що пом'якшують відповідальність, - скоєння злочину вперше, визнання вини та каяття у скоєному, відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди, і вважає, що, з урахуванням викладеного, покарання йому необхідно призначити у вигляді громадських робіт.   

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

                                                        ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.  

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу йому залишити попереднім - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: підпис.                                                                             О.В. Беспрозванний