^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-8 69/2006г.                                       Головуючий у першій

інстанції Балюкова К.Г.

Категорія ЗО                                                               Доповідач у апеляційної

інстанції Симоненко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

„14" вересня  2006 року  колегія судової палати у цивільних

справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого    - Симоненко В.М.

суддів                             - Кобіна Т.П., Зотова B.C.,

при секретарі - Матковій С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням та виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, ДКП РЕП №1 м. Севастополя про визнання недійсним та скасування договору оренди, за апеляційною ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 05 травня 2006р.,

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2004р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням по АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивувала тим, що зазначене приміщення згідно з договором оренди від О6.11.2003р. було надано її в користування, однак знаходження там сім'ї відповідача перешкоджає її в використуванні зазначеного приміщення.

При розгляді справи свої вимоги змінила, просила усунути перешкоди в користуванні приміщенням з боку ОСОБА_2 та висилити його з зазначеного приміщення.

У жовтні 2004р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1, ДКП «Аррікон» про визнання недійсним договору оренди приміщення площею 21,3 кв. м. у АДРЕСА_2. Свої вимоги мотивував тим, що за договором оренди передано у користування ОСОБА_1, як не жиле приміщення частину жилого приміщення в зазначеній квартирі, яку він займає з сім'єю.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 05 травня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Ухвалено усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні приміщенням площею 21,3 кв. м. у АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_2

У зустрічному позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що відповідачем по справі є управляння з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації.

Однак, як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з ліквідацією управляння всі справи щодо майна, яке знаходиться у комунальної власності передано до Фонду комунального майна Севастопольської міської державної адміністрації, яку належним чином до участі у справі притягнуто не було.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи у спірному приміщенні проживає також ОСОБА_4, яка до участі у справі також не притягувалась.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що приміщення АДРЕСА_2 є не жилим.

Однак з такими висновками суду судова колегія погодитись не може, тому що вони зроблені при неповному з'ясуванні обставин справи.

Суд у своїх висновках послався на акт обстеження будинку АДРЕСА_1 від 03.О6.1986р., згідно з яким його визнано неприродним для проживання и зробив висновок, що зазначений будинок виключно зі складу жилих приміщень, однак цей висновок протиречіть самому акту та матеріалам справи (а.с. 64), наданих у судовому засіданні.

При цьому суду слід більш детальніше встановити юридичний статус спірного приміщення і в залежності від цього притягнути до участі у справі усіх заінтерісованних  осіб.

При таких обставинах, рішення суду протиречіть нормам матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст.  303-315  ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну ОСОБА_2 та ОСОБА_4  задовольнити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 05 травня 2006р. скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею .

Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня вступу в законну силу ухвали апеляційного суду.