Справа № 2-826/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді                                        Кудрявцевої Т.О.

               при секретарі                                        Балковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового акціонерного товариства «Укрінтерполіс», третя особа –Публічне акціонерне товариство «РайффайзенБанкАваль»,  про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, -

                      ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 23.06.2006 року між ним та відповідачем  в офісі АДРЕСА_1 був укладений договір № МНТ-0226 страхування транспортного засобу, об»єктом страхування якого є автомобіль Шевроле-Лацетті, 2005 року випуску, держномер НОМЕР_1, ним були внесені необхідні страхові платежі та виконані всі вимоги договору.  13.01.2007 року в 23 год. в  наслідок ДТП його автомобіль отримав механічні ушкодження, і відповідно до експертного висновку вартість поновлювальних робіт склала 35065 грн. 06 коп. На виконання умов договору ним були надані відповідачу необхідні документи, проте йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що зазначене  ДТП не є страховим випадком в зв»язку з допущенням грубого порушення  Правил дорожнього руху і  страхове відшкодування йому виплачене не було. Він вважає відмову у виплаті страхового відшкодування незаконною та вважає, що діями відповідача йому заподіяна  моральна шкода, яку він оцінює в  15 000 грн.  Позивач просить стягнути з  відповідача на його користь страхове відшкодування у розмірі 35065 грн. 06 коп. та  заподіяну моральну шкоду  в сумі 15 000,00 грн., а також понесені витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені в позові, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

В судове засідання представник третьої особи не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є власником автомобіля Шевроле-Лацетті, 2005 року випуску, держномер НОМЕР_1.

23.06.2006 року між позивачем та Страховим акціонерним товариством «Укрінтерполіс»був укладений Договір № МНТ-0226 страхування наземного транспорту, об»єктом страхування є майновий інтерес страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов»язаний з володінням, користуванням,  розпорядженням засобом наземного транспорту, його обладнанням та устаткуванням - автомобілем Шевроле Лацеті, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, блакитного кольору. Договір діє один календарний рік, Вигодонабувачем за договором зазначено ДОД АППБ «Аваль».  

Загальна страхова сума визначена у розмірі 63 125,00 грн., річний страховий тариф становить 4,4%, безумовна франшиза по страховому випадку, передбаченому п. 2.1.1. договору, складає 1,5% від страхової суми незалежно від вини водія.

Відповідно до п.5.2. договору страхувальник має право за згодою страховика при укладання договору страхування встановлювати страхові суми по кожному страховому випадку та транспортному засобу в межах його дійсної вартості.

Встановлено, що 13.01.2007 року біля  23:00 год. в районі вул.. Набережної Перемоги в м.Дніпропетровська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача, який керував вказаним автомобілем Шевроле Лацетті, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під час якого автомобіль  було пошкоджено.  

Відповідно до Висновку експерта № 245/07 від 18.05.2007 року, складеного судовим експертом Пилипенко А.І.,  вартість ремонтно-поновлювальних робіт з урахуванням заміни частин та їх установки на автомобіль складає 35065 грн. 06 коп.

У відповідності до умов договору страхування позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій повідомив про настання страхового випадку.

Листом відповідача від 09.06.2008 року позивача було повідомлено про те, що на підставі п.п.2.2, 2.2.7, 5.3.9., 6.2.   Договору страхування даний випадок не може бути визнаний страховим і відсутні підстави для проведення будь-яких виплат страхового відшкодування. У вказаному листі відповідач посилався на те, що позивач несвоєчасно повідомив страхову компанію про дорожньо-транспортну пригоду, а також про те, що під час ДТП ним були грубо порушені правила дорожнього руху України, що відповідно до п.2.2.7. є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Суд вважає,що відповідачем було необґрунтовано відмовлено у виплаті страхового відшкодування, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язаннч має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за вісутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов”язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов”язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно  до ст.985 ЦК України  страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховий зобов”язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Згідно до ст.988 цього Кодексу  страховик зобовязаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки тане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Підстави для відмови від здійснення страхової виплати передбачені ст. 991 ЦК України.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно умов п. 2.1., п.2.1.1. договору страховими випадками згідно з цим договором є настання збитків страхувальника в результаті наступних подій: пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.2.2., п.2.2.7. договору до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не провадяться: під час  грубого порушення водієм або власником транспортного засобу встановлених правил дорожнього руху –правил переїзду через залізничні переїзди; проїзду перехресть на червоне світло світлофору або проїзд у будь-якому місці на заборонений сигнал регулювальника; перевищення швидкості руху більш ніж на 40 км. За годину у населених пунктах та 60 км. на годину за межами населених пунктів; виїзд на зустрічну смугу руху з перетином подвійної осьової лінії для обгону або розвороту.

У відповідності до п.5.3.9. договору страхувальник зобов»язаний з моменту, як йому  стане відомо про настання події, що може бути визнана страховим випадком, - протягом двох діб (без урахування вихідних або святкових діб) повідомити про це страховика і протягом п»яти робочих діб підтвердити це повідомлення в письмовій формі.

Пунктом 6.1. договору передбачений перелік документів, подати які необхідно  страховику для підтвердження настання страхового випадку та одержання страхового відшкодування, які відповідно до п.6.2. договору необхідно подати в термін не більше 15 робочих днів  з дня настання страхового випадку..

Згідно до п. 6.15 договору сума збитку визначається при пошкоджені транспортного засобу чи його додаткового обладнання та приладдя –у розмірі витрат на його відновлення (з урахуванням зносу на день настання страхового випадку) згідно з складеним експертом і погодженим сторонами кошторисом-розрахунком.

Відповідно до п.6.22. у випадку, якщо страхова сума, яка встановлена в цьому договорі, виявиться менше дійсної вартості застрахованого об»єкта на дату страхового випадку, сума збитку відшкодовується пропорційно співвідношенню страхової суми і такої дійсної вартості.  

В судовому засіданні встановлено, що під час ДТП, яка сталася 13.01.2007 року позивач отримав тілесні ушкодження, в зв»язку з чим в період з 16.01.2007 по 06.02.2007 року знаходився на стаціонарному лікуванні в СМСЧ-6 м. Дніпропетровська з діагнозом «Сочетанна полі травма, З/розрив лівого ключично-акроміального сочленіння, ушиб грудної клітини та шейного відділу хребта», після чого перебував на амбулаторному лікуванні до 05.03.2007 р.

Про дорожньо-транспортну пригоду позивач повідомив відповідача після її настання по телефону, на що отримав згоду страховика про надання письмової заяви  про ДТП після одужання, що ним було і зроблено 05.03.2007 року. Будь-яких доказів в спростування викладеного відповідачем суду не надано.

Вироком  Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 08.10.2007 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст..286 ч.1 КК України, з призначенням покарання у вигляді 6 місяців арешту з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки.

Як вбачається з вироку суду, порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що він, керуючи   автомобілем Шевроле Лацетті, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 10.4 Правил дорожнього руху України, невиконання яких знаходиться в прямому причинному зв»язку з настанням події ДТП.

Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов»язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.          

Згідно до п.1.5. Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пунктом 10.4. Правил дорожнього руху передбачено, що перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю.

Суд вважає, що позивачем при скоєнні вказаної ДТП не було допущено саме того порушення Правил дорожнього руху,  скоєння якого відповідно до змісту пункту 2.2.7  Договору страхування наземного транспорту є підставою для виплати страхового відшкодування. Будь-яких доказів в спростування викладеного відповідачем суду не надано.

Згідно до п. 6.15 Договору страхування сума збитку визначається при пошкоджені транспортного засобу чи його додаткового обладнання та приладдя –у розмірі витрат на його відновлення (з урахуванням зносу на день настання страхового випадку) згідно з складеним експертом і погодженим сторонами кошторисом-розрахунком.

Відповідно до листа, який знаходиться в матеріалах справи, вигодо набувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»не заперечує проти виплати страхового відшкодування позивачу.  

Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до вищевказаного Висновку експерта № 245/07 від 18.05.2007 року вартість ремонтно-поновлювальних робіт належного позивачу автомобіля з урахуванням заміни частин та їх установки на автомобіль складає 35065 грн. 06 коп., з урахуванням  передбаченого п. 2.1.1. договору розміру франшизи по страховому випадку, який складає 1,5% та становить 525 грн. 97 коп.,  стягненню з відповідача на користь позивача підлягає страхове відшкодування в сумі 34 539 грн. 09 коп. (35 065 грн. 06 коп. – 525 грн. 97 коп. = 34 539 грн. 09 коп.).   

           Разом з цим, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов»язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів»чи інших законів, що регулюють такі зобов»язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від  12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»  відносини, що виникли із даного договору страхування, регулюються Законом України  «Про захист прав споживачів».

П. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоров»я продукцією.

Будь-яких доказів того, що невиплата відповідачем позивачу страхового відшкодування створила  ситуацію, яка могла стати небезпечною для його для життя і здоров»я, суду не надано, крім того, зазначеним договором страхування виплата моральної шкоди за невиконання його умов не передбачена, тому вимоги позивача  про стягнення  моральної шкоди з відповідача у розмірі 15 000 грн.  задоволенню не підлягають.

          У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 345 грн. 39 коп.  та на користь позивача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.  

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, -

                                                     В  И  Р  І  Ш  И  В:

               Позовні вимоги  ОСОБА_1  –задовольнити частково.

            Стягнути з Страхового акціонерного товариства «Укрінтерполіс»на користь ОСОБА_1   страхове відшкодування у розмірі  34539 грн. 09 коп., понесені  витрати по справі –сплачені судовий збір в сумі 345 грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 34 914 грн. 48 коп.

         В задоволенні позовних вимог про стягнення  моральної шкоди ОСОБА_1 -  відмовити.

              Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                         (підпис)                                        Т.О. Кудрявцева

З оригіналом згідно:

Суддя                                                                                                          Т.О. Кудрявцева