Справа № 2-449/11

2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24.11.2011  року  Червонозаводського районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Шелест І.М.

при секретарі –Вождаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  «ПОЛІМЕР»до ОСОБА_1, треті особи –Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Приватне підприємство «Ярославна», ОСОБА_2 про визнання права власності та зобов’язання вчинити  дії,

в с т а н о в и в :

          ТОВ «Полімер»звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що є правонаступником  Організації орендарів підприємства «Полімер», яка  на підставі договору купівлі –продажу № 277 від 20.07.1994 року та   Свідоцтва про право власності, виданого Регіональним відділенням фонду державного майна України у Харківській області від 20.09.1995 року № 242 стала власником   цілісного майнового комплексу, в тому числі і  нерухомого майна по АДРЕСА_1 одержала  реєстраційне посвідчення  за реєстровим № 1333 від 24.04.1996 року. При переоформленні позивачем права власності на дане нерухоме майно було виявлено,  що право власності  на приміщення літ. «В-1»,  «Г-1»,  «Ж-1»зареєстровано за ОСОБА_1, відповідно довідки № 23-09216 від 31.03.2009 р.

Тому просив суд  визнати  за  ТОВ «Полімер»право власності на нежитлові будівлі літ. «В-1»пл. 57,8 кв.м., літ. «Г-1»пл. 34,9 кв.м., літ. «Ж-1»пл. 96,0 кв.м., розташовані у м. Харкові по АДРЕСА_1 та зобов’язати Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати право власності на нежитлові будівлі літ. «В-1» пл. 57,8 кв.м., літ. «Г-1»пл. 34,9 кв.м., літ. «Ж-1»пл. 96,0 кв.м., розташовані у м. Харкові по АДРЕСА_1,

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Полімер»позов підтримала і в обґрунтування позову також зазначила, що не оспорює, що першим правонаступником артілі інвалідів «надомник»  у 1960 році  стала фабрики Художнього розпису,  а у 1966 році виробничі приміщення (виробництво дитячих годинників)  фабрики Художнього розпису було передано  Харківській фабриці пластмасових виробів, правонаступником якого у 1988 року стала фабрика «Полімер», яку у 1993 році перетворено в орендне підприємство «Полімер»,  у 1995 році –перетворено у ТОВ «Полімер».

Відповідач ОСОБА_1  проти позову заперечувала, зазначила, що  власником  нежитлових приміщень  літ В-1, Г-1, Ж-1 стала на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі –продажу, укладеному між нею та ПП «Ярославна», який на даний час є дійсним.    Сього числа у судове засідання не з’явилася, просила слухати справу у її відсутності.

Представники  відповідача - приватного підприємства «Ярославна»  -  ОСОБА_3  та ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечували, надали суду пояснення про те, що       спірні нежитлові приміщення були придбані у 1997 року на підставі договору купівлі-продажу та додаткової угоди до нього. Ці договори були укладені на підставі чинного на той час законодавства. Частина ОСОБА_2 та частина під нежитловими будівлями, які належать ПП «Ярославна»та ОСОБА_1, відокремлені одна від одної відповідно до  порядку користування, який давно існує між співвласниками.  Також зазначили, що позивач не надав належних доказів  наявності у нього права власності на спірні приміщення.  

          Представник відповідача - комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_5  проти позову заперечувала, зазначила, що дані  у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»про реєстрацію права власності за ТОВ «Полімер»- відсутні.

Судом встановлено і не заперечувалося сторонами у справі, що з 1927 року власниками домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1  були зареєстровані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.  64), якими 29 грудня  1948 року з   Харківською кооперативно-виробничою артіллю інвалідів «Надомник»було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_7 продали артілі інвалідів 1/3 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с. 65).

Спадкоємцями  ОСОБА_7  стали  ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що підтверджується   даними  свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21 вересня 1983 року 1 ХДНК,   відповідно  до якого  вони отримали право власності на 4/6 частини  житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель  на земельній ділянці площею  1217 кв. м по АДРЕСА_1 в м. Харкові,   на якій  розташовані житловий будинок : літ. «А-1»,  4 сараї літ. З, И, Л, М., льох. П, 6 цехів літ. Б, В, Г, Е, Ж, Д, Л, вбиральня Н, склад літ. «Д».

17 грудня 2002 року ОСОБА_8, ОСОБА_9   та ОСОБА_2   уклали договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продали, а ОСОБА_2 купила 2/3 частини  домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ. «А-1»,  цехів (літ. Б-1, В-1, Г-1, Е-1, Ж-1, Л-1) , складу літ. «Д-1»на надвірних будівель:  вбиральні    літ. «Н», сараїв  літ. З, И, М, О, огорожі 1-2, шо розташовані на земельній ділянці площею  1217 кв. м.   Договір купівлі продажу посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 17.12.2002 року за р. № 2254     ( а. с. 67).  

ОСОБА_2  на даний час є власником 2/3 частин зазначеного домоволодіння і фактично користується  житловим будинком літ. «А-1».    

          Що стосується 1/3 частки, що належала кооперативно-виробничій  артілі  інвалідів  «Надомник», судом,    на підставі   даних інвентаризаційної справи  на домоволодіння по АДРЕСА_1  також вставлено.

  02.12.1960 року на підставі Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів  СРСР  від 20.07.1960 року та на підставі наказу № 15-А артіль інвалідів «Надомник» перейменована у фабрику «Художнього розпису»(а.с.  209-213, 214-215).  Зазначена обставина сторонами у справі не заперечувалася.

28 грудня 1966 року відповідно до наказу Міністерства легкої промисловості УРСР фабрику «Художнього розпису»перейменовано  у Харківську фабрику текстильно –художніх виробів (а.с.  216).  Правонаступником якої, відповідно до даних Розпорядження виконавчого комітету Ленінської районної ради № 298 від  18.12.1991 року є орендне торгово –промислове підприємство «Роксолана», яке в подальшому, 08.06.1992 року,  було перейменовано  орендно – промислове підприємство «Ярославна»,  а 12.05.1997 року перереєстровано в Акціонерне товариство закритого типу «Ярославна»(а.с. 217, 218-219, 222).

17 вересня 1997 року між АТЗТ «Ярославна»та ПП «Ярославна»було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого  АТЗТ «Ярославна»продало  нежитлові приміщення літ. «В-1», «А-1» та «Б-1», 1948 року забудови,  які раніше належані артілі інвалідів «Надомник»та після реорганізацій увійшли до складу АТЗТ,  приватному підприємству «Ярославна»(а. с. 220).

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу, укладеної 18 вересня 1997 року,  АТЗТ «Ярославна»продало ПП «Ярославна» нежитлові приміщення, побудовані у 1948 році, а саме літ. «В-1», площею 132,3 кв. м., літ «А-1»площею 25 кв. м., літ. «Б-1»площею 86,7 кв. м., літ. «Л-1» площею 57,8 кв. м., літ. «Ж-1»площею 96 кв. м., літ. «Г-1»площею 34,9 кв. м. (а.с.  221).

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦК України ( в редакції 1963 року) право власності (право оперативного управління) у особи, яка придбала майно за договором, виникає з моменту передачі майна, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей особі, яка їх придбала, рівно як здача транспортній організації для відправлення придбавачу та здача на пошту для пересилки придбавачу речей, які відчужені без зобов’язання доставки.  

У зв’язку з впорядкуванням літеровки, будівлі складу літ. «В-1» було присвоєно літ «Л-1», а  складу літ. «А-1»присвоєно літ. «Е-1».

16 квітня 2008 року між ПП «Ярославна»та ОСОБА_1 було укладено  договір купівлі-продажу, відповідно до якого підприємство продало ОСОБА_1 нежитлові приміщення літ. «В-1», «Г-1», «Ж-1», розташовані по АДРЕСА_1, який  посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11  (а.с.  33-34).

Таким чином, на час вирішення зазначеного спору, власниками домоволодіння зареєстровані у встановленому законом порядку: ОСОБА_2,  ПП «Ярославна»,  ОСОБА_1 (а.с. 18).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається з підстав, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності  визнається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності  не встановлена судом.

Суд розглядає справи відповідно до положень ст. 10,11 ЦПК України у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Доказів визнання   правочинів  від 17, 18  вересня 1997 року,  16 квітня 2008 року    у встановленому законодавством порядку недійсними  –суду не надано.

Таким чином,   суд вважає,  що  власником нежитлових будівель літ. «В-1» пл. 57,8 кв.м, літ.  «Г-1»пл.. 34,9 кв.м,  літ. «Ж-1» пл. 96,0 кв.м  у встановленому законом порядку зареєстрована відповідач ОСОБА_1  (а.с. 18, 34),   тому  підстави для  визнання права власності на ти ж самі приміщення на іншу особу  відсутні.    

При таких обставинах, суд вважає, що позов ТОВ «Полімер»задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить також з того, що  позивачем не надано суду  доказів належності йому саме нежитлових приміщень літ. «В-1» пл. 57,8 кв.м, літ.  «Г-1»пл.. 34,9 кв.м,  літ. «Ж-1» пл. 96,0 кв.м  по АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що ТОВ «Полімер»є правонаступником  Організації орендарів підприємства «Полімер»(а.с. 16), який  відповідно до Договору купівлі –продажу № 277  від 20.07.1994 року  став власником  державного  майна цілісного майнового комплексу орендного  підприємства «Полімер», в тому числі і на будівлі за адресою АДРЕСА_1 проте, як зазначалось вище власником 2/3 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 є фізична особа ОСОБА_2   

Як вбачається з переліку нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу орендного підприємства  «Полімер»згідно із зазначеним договором купівлі –продажу,  дані   будівлі по вул. Кірова, 16 у переліку -  відсутні (а.с.  87-89).

Надані представником позивача   ТОВ «Полімер»,  в обґрунтування позову,   докази щодо передачі виробництва дитячих ручних годинників Харківської фабрики художнього розпису Харківській фабриці пластмасових виробів, яка, як зазначив позивач, у 1988 році була перейменована у фабрику «Полімер», реєстрація юридичної адреси фірми «Перспектива»ДП ТОВ «Полімер»за адресою АДРЕСА_1, укладання  нею Договору про постачання електричної енергії за вказаною адресою (а.с.  117-124, 231-247)  не містять даних щодо належності на праві власності спірних приміщень літ. «В-1»,  «Г-1»,   «Ж-1»    по АДРЕСА_1 позивачу, як правонаступнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 48,   128    ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 16, 316,  321, 391   ЦК України,   суд  

В И Р І Ш И В :

                    У задоволенні позову  Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер» про визнання права власності на нежитлові будівлі літ. «В-1»пл. 57,8 кв.м., літ. «Г-1»пл. 34,9 кв.м., літ. «Ж-1» пл. 96,0 кв.м., розташовані у м. Харкові по АДРЕСА_1 та покладення обов’язку на   Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати право власності на нежитлові будівлі літ. «В-1»пл. 57,8 кв.м., літ. «Г-1»пл. 34,9 кв.м., літ. «Ж-1»пл. 96,0 кв.м., розташовані у м. Харкові по АДРЕСА_1  -   відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Апеляційна скарга  подається апеляційному суду Харківської області через Черворнозаводський районний суд м. Харкова.

Суддя                                                                                                              І.М. Шелест