Староміський районний суд м.Вінниці

Справа №  1-236/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28.12.2011  року                             Староміський  районний суд міста Вінниці

         в складі :

             головуючого судді                                              Шидловського О.В.,

             при секретарі                                                         Антоновій К.Є.,

             з участю прокурорів                                   Соловйова О.В.,

                                                                                    Семенюка В.А.,

                     захисника                                                       ОСОБА_2,           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в приміщенні суду кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не  судимого,  

у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

02 квітня 2011 року в період часу з 07 год. 00 хв. по 08 год. 37 хв., ОСОБА_3, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 у кімнаті своєї матері ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на побутовому ґрунті розпочав суперечку з останньою.

Під час суперечки ОСОБА_3, будучи розгніваним на ОСОБА_4, вирішив позбавити її життя. З цією метою ОСОБА_4 наніс потерпілій удар долонею правої руки в область нижньої-задньої частини тулубу та удар кулаком правої руки в область грудей.

Після цього задля реалізації свого наміру, ОСОБА_3 відчинив вікно кімнати, в якій вони знаходились, та підвівши ОСОБА_4 до нього, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та незворотність їхніх наслідків у вигляді смерті потерпілої, виштовхнув її з вікна четвертого поверху вказаного будинку.

Внаслідок падіння на тротуарну доріжку вулиці ОСОБА_4 отримала несумісні з життям тяжкі тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, відкритої черепно-мозкової травми, крововиливів у м’які тканини голови справа, множинних переломів кісток склепіння черепа справа з переходом на основу, крововиливів у шлуночки мозку, часткового травматичного руйнування речовини правих скроневої та тім’яної долей головного мозку, закритої тупої травми грудей та живота, крововиливів у м’які тканини грудей справа, переломів правих ключиці та лопатки, множинних переломів ребер справа по кількох анатомічних лініях з пошкодженням плеври та розривами лівої легені, двостороннього гемотораксу, крововиливів у заднє середостіння, розривів обох передсердь серця та крововиливів під його зовнішню оболонку, розривів печінки, гемоперітонеуму, розриву лобкового симфізу, відриву здухвиних кісток від крижі, ран у проекції крила здухвинної кістки справа та на правому коліні, переломів обох кісток правої гомілки (висновок судово-медичної експертизи №209/в від 12.05.2011), від яких померла на місці події.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст. 115 ч. 1 КК України не визнав, суду пояснив, що ніяких фізичних дій до матері він не вчиняв. Мати була психічно не здоровою людиною, перебувала на обліку в лікарні ім. «Ющенка». Тоді, 02.04.2011року він в проміжок часу з 07.00 год. до 09.00год. сходив в магазин та придбав 200 грам горілки. Після чого разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 сів за столик в кімнаті, де є балкон, і почав вживати спиртне та снідати. Мати в той час знаходилась в іншій кімнаті. Згодом, зайшовши до неї в кімнату побачив вирвані з вазонів квіти, за це насварився на неї та вдарив рукою по сідницях. Після  чого пішов до іншої кімнати. Сидячі у кімнаті почув по спині холод, виглянувши у вікно  побачив, що матір лежить мертвою на тротуарній доріжці. Від показів даних на досудовому слідстві, відмовився, посилаючись на те, що на нього здійснювали фізичний та психологічний тиск слідчий та о/у Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області. Явку з повинною він підписав не читаючи, оскільки у нього не було окулярів.  

Не дивлячись на не визнання підсудним своєї винуватості у вчиненні злочину, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 КК України, повністю підтверджується показами потерпілого та свідків:

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що підсудний є його  рідним батьком. До 1992 року проживав разом з ним та матір’ю. В подальшому після розлучення переїхав жити до своєї матері ОСОБА_4, яка проживала в АДРЕСА_1. Батько зловживав спиртними напоями, систематично знущався над бабусею, бив її, забирав в неї гроші. Бабуся скаржилась на нього, мати зверталась у міліцію, однак міліція не реагувала. З 08.10.2010 року по 14.01.2011 року бабуся лежала на стаціонарному лікуванні в 13 відділені лікарні ім.Ющенка. Після того проживала у них вдома. А з лютого 2011 року за власним бажанням почала знову проживати разом із батьком та його співмешканкою, по АДРЕСА_1. Коли він разом із матір’ю пішов до неї, щоб забрати її до себе, то батько заборонив це робити, через те, що ніде не працював, і жив за рахунок бабусиної пенсії.  Речі які мали якусь цінність і були у них вдома він продав, а гроші пропив.  Про те що бабуся померла йому стало відомо від сусідки ОСОБА_7.

           Свідок ОСОБА_7, суду показала, що з ОСОБА_4 підтримувала дружні відносини, часто зустрічались, спілкувались,  раніше сім’ями відпочивали.  ОСОБА_4 постійно  приходила до неї додому, просилась  жити, бо її син ОСОБА_3 постійно її бив, забирав всі гроші. ОСОБА_4 розповідала, що підсудний хотів, щоб вона написала довіреність на розпорядження будинком в с.Стидниця Вінницького району та  заощадженнями. Також, зі слів ОСОБА_4 їй відомо, що підсудний неодноразово бив  її чоловіка, а після смерті останнього став ще агресивніший, оскільки батька він трішки боявся, почав частіше простягати до неї руки та бив  в основному в голову. В жовтні-листопаді 2010 року вона дізналась що ОСОБА_4 знайшли сильно побитою на Тяжинові і що вона лежить в лікарні ім.Ющенка. Почала двічі на тиждень її відвідувати. На її запитання лікар казав, що син приходив до неї лише один раз. В лікарні вона пролежала приблизно 3 місяці.

Також, зазначила, що ОСОБА_4 любила життя, хотіла жити і не могла вистрибнути з вікна.

Свідок ОСОБА_8, суду показала, що підсудний є її бувшим зятем. На початку 1990-х років її дочка ОСОБА_9 розлучилась із ОСОБА_3, оскільки останній зловживав алкогольними напоями та постійно бив її. Після розлучення ОСОБА_3 переїхав проживати до своїх батьків - ОСОБА_4 та ОСОБА_10, які проживали в АДРЕСА_1.

Із ОСОБА_3 підтримувала нормальні відносини, тому що має двох онуків.  Однак, характеризує його з негативної сторони через те, що він постійно зловживав алкогольними напоями, жив за рахунок своїх батьків, яких до всього ще й бив, ніде не працював. Коли він ще проживав із її дочкою то тверезим був адекватною людиною, але в подальшому зловживання алкоголем псувало його дедалі сильніше, він ставав агресивним, запальним, а останнім часом взагалі деградував як особистість. Зі слів покійної знає, що ОСОБА_3 неодноразово бив її та чоловіка, після смерті ОСОБА_10 ОСОБА_3 став ще агресивніший, почав частіше простягати до матері руки та бив в основному в голову. Коли він її бив вона приходила до них, деякий час жила в них, а потім верталась до сина. ОСОБА_4 казала, що син її бандит і він її колись уб’є. В тому, що ОСОБА_11 не могла вистрибнути сама вона впевнена на сто відсотків. При спілкуванні з лікарем з приводу психічного захворювання ОСОБА_4, остання повідомила, що з таким діагнозом люди життя самогубством не покінчують.

Свідки ОСОБА_12, (колишня дружина), ОСОБА_3, (син підсудного),  ОСОБА_13, (сусідка), кожний окремо суду показали, що підсудний ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями, ніде не працював, постійно бив  свою матір, забирав в неї пенсію.

Свідок ОСОБА_14, суду показала, що вона є сусідкою підсудного. Із ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_3, які проживають в квартирі над ними вона не знайома, про них їй відомо зі слів ОСОБА_15. ОСОБА_3 неодноразово бачила в дворі їх будинку і на східцях під’їзду, при чому останній постійно перебував в стані алкогольного сп’яніння. Які були відносини в сім’ї ОСОБА_3 вона не знає, однак може зауважити, що неодноразово чула шум, сварки та бійки з квартири №35.  В той день, 02.04.2011 року о 08 год. 00 хв. вона почула, як з кв.35 доносяться голоси на підвищених тонах, вказана сварка тривала на протязі 15-20 хвилин, після чого особа жіночої статі кричала: «О-йо-йой, а-я-я-й». В подальшому, близько 08 год. 30 хв. та жінка перестала кричати і вона почула, як щось ніби переміщають по кімнаті (швидше всього меблі), а тоді вона почула як пролунав стукіт по їхньому підвіконні. Виглянувши  у вікно вона побачила на тротуарній доріжці АДРЕСА_1 тіло жінки, яке лежало під вікном. Після того все затихло і будь-яких шумів вона не чула. Сварка відбувалась між особами чоловічої і жіночої статі.

Показами свідка ОСОБА_5, які були оголошені в судовому засіданні на підставі       ст. 306 КПК України, з яких вбачається, що ОСОБА_5 з 2007 року проживала у цивільному шлюбі із ОСОБА_3, у квартирі АДРЕСА_1. Разом із ними проживала його мати, ОСОБА_4.

02.04.2011 року приблизно о 06 год. 20 хв. її син, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, зібрався та пішов на роботу. В квартирі залишилась вона, ОСОБА_4 та ОСОБА_3. В  проміжок часу з 07 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв. ОСОБА_4 пішов в магазин «Харчі», який знаходиться по вул. Папаніна, де купив 200 грам горілки, пачку цигарок «Пріма-Срібна». Тоді вона та ОСОБА_3 сіли за столик в кімнаті, де є балкон, і почали вживати спиртне і снідати. ОСОБА_4 в той час знаходилась в іншій кімнаті, де вона і проживала, та дивилась телевізор. Двері до неї з ОСОБА_3 в кімнату були відчинені, і згодом вони побачили, що мати пішла до вхідних дверей в квартиру і мала на меті вийти на вулицю. Побачивши це, ОСОБА_3 почав силою забирати її від дверей і завів у  кімнату, де вона проживала. Потім сидячи на своєму місці ОСОБА_5 почула, що з кімнати куди зайшов ОСОБА_3 та ОСОБА_11 доносяться крики матері: «Больно, не бей», і після того ОСОБА_3 почав їй погрожувати, що викине її, й виражався нецензурною лайкою. Тоді вона почула як відчинилось вікно і коли зайшла в кімнату, то біля шафи, приблизно в трьох метрах від вікна,  побачила ОСОБА_3 який стояв тримаючись за голову й казав: «Що я дурень наробив». Після того вона помітила відчинене вікно, підійшовши до якого й подивившись донизу побачила на тротуарній доріжці тіло ОСОБА_4.                                                                     (а.с.66-68)

           Також винуватість підсудного ОСОБА_3 доводиться матеріалами кримінальної справи, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

          - протоколом огляду місця події від 02.04.2011 року, згідно якого на тротуарній доріжці біля АДРЕСА_1, виявлено труп ОСОБА_4, 1936 року народження, з тілесними ушкодженнями.                                     (а.с. 7)

- протоколом огляду місця події від 02.04.2011 року, згідно якого в АДРЕСА_1, виявлено та вилучено: змиви речовини бурого кольору з горщика для вазонів, з дверей туалету змив речовини бурого кольору, з покривала коричневого кольору дві вирізки з плямами речовини бурого кольору.                     (а.с. 11-12)

- протоколом огляду трупа ОСОБА_4 від 02.04.2011 року, згідно якого в приміщенні Вінницького обласного бюро СМЕ у останньої виявлено тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, вилучено одяг.                                                               (а.с. 19-20)

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02.04.2011 року за участю підозрюваного ОСОБА_3 в ході чого останній показав обставини виникнення конфлікту між ним та ОСОБА_4 та спосіб викидання останньої з вікна власної кімнати, що мало місце в ранковий час того ж дня.                                                       (а.с. 57-59)

- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 №209/в від 12.05.2011 року, згідно якої встановлено:

1) при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 виявлено: сполучну травму тіла, відкриту черепно-мозкову травму, крововиливи в м’які тканини голови справа, множинні переломи кісток склепіння черепа справа з переходом на основу, крововиливи в шлуночки мозку, часткове травматичне руйнування речовини правих скроневої та тім’яної долей головного мозку, закрита тупа травма грудей та живота, крововиливи в м’які тканини грудей справа, переломи правих ключиці та лопатки, множинні переломи ребер справа по кількох анатомічних лініях з пошкодженням плеври та розривами лівої легені, двосторонній гемоторакс, крововиливи в заднє середостіння, розриви обох передсердь серця та крововиливи під його зовнішню оболонку, розриви печінки, гемоперітонеум, розрив лобкового симфізу, відрив здухвиних кісток від крижі, рани в проекції крила здухвинної кістки справа та на правому коліні, переломи обох кісток правої гомілки. Також виявлені синці на обличчі, крововилив на верхній губі, синці на лівій руці, в проекції реберної дуги справа. Сполучна травма тіла, виявлена на трупі ОСОБА_3, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя в момент спричинення та стоїть в причинному зв’язку зі смертю. Синці на обличчі, на лівій руці, в проекції реберної дуги справа, крововиливи на верхній губі мають ознаки легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупих твердих предметів в межах кількох діб до настання смерті та в причинному зв’язку з нею не стоять;

2) причиною смерті ОСОБА_4 стала сполучна травма тіла. Смерть настала одразу після отримання ОСОБА_4 сполучної травми тіла, можливо 02.04.2011 року біля 09 год. як про це вказано в матеріалах справи;

          3) враховуючи важкість сполучної травми тіла та несумісність комплексу її ушкоджень з життям, після її отримання ОСОБА_4 не могла здійснювати будь-які цілеспрямовані дії;  

4) при дослідженні трупа ОСОБА_4 не виявлено ознак, характерних за локалізацією для слідів боротьби та оборони;  

5) під час випадіння з вікна тіло ОСОБА_4 могло знаходитись у будь-якому положенні, в тому числі і вертикальному;

6) комплекс ушкоджень сполучної травми тіла у ОСОБА_4 виник одночасно від співударяння об тверде покриття тротуару;

7) при судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_4 алкоголю не виявлено, що свідчить про її тверезий стан на момент настання смерті. (а.с.173-175)

- висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи №127 від 04.04.2011 року, згідно якої кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В.                                                                                                                                    (а.с.178)

          - висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи №134 від 15.04.2011 року (змиви, вирізки з ОМП), згідно якої:

1) кров потерпілої ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В;

2) в плямах на тампоні з речовиною, вилученої з дверей, вирізці, вилучених під час огляду місця події, встановлено наявність крові людини групи А з ізогемаглютинином анти-В, що не виключає походження її від ОСОБА_4;

3) в плямах на тампоні з речовиною, вилученої з вазона та вирізці, вилучених під час огляду місця події, встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген А.

Таким чином, кров у вказаних об’єктах може відноситись до групи А з ізогемаглютинином анти-В, що не виключає походження її від ОСОБА_4;                                   (а.с. 181-183)

          - висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи №136 від 15.04.2011 року (одяг ОСОБА_4), згідно якої:

1) кров потерпілої ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В;

2) в плямах на одязі ОСОБА_4 (футболці, кофті, штанах, панталонах, шкарпетці) встановлено наявність крові людини групи А з ізогемаглютинином анти-В, що не виключає походження її від ОСОБА_4;                                                            (а.с. 189-191)

          - Висновком судово-медичної наркологічної експертизи №245 від 26.04.2011 року, згідно якої ОСОБА_3 виявляє ознаки зловживання алкоголем. Примусового лікування не потребує.                                                                                                                      (а.с. 214)

          - Висновком стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи №175 від 16.05.2011 року, згідно якої:

1. в період вчинення злочину ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності;

2. в період вчинення злочину ОСОБА_3 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;

3. в теперішній час ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності;

4. в теперішній час ОСОБА_3 може усвідомлювати свої дії та керувати ними;

5. застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує;

6. до індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_3 належать –збереженість пізнавальної функції психічної діяльності (пам'ять, увага, мислення). В сфері особистості –на перший план виступають зміни особистості по алкогольному типу у вигляді особистісної спрощеності, емоційної нестійкості, егоцентрованості, впертості, образливості, демонстративності поведінки, зниження морально-етичних якостей, легковажності, безвідповідальності. Відмічені індивідуально-психологічні особливості могли оформити його поведінку в інкримінованому йому діянні.                                                         (а.с.216-219)

          - Протоколами оглядів предметів від 09 червня 2011 року, згідно якого було оглянуто одяг ОСОБА_4, ОСОБА_3                                                               (а.с.245-246)

          Вислухавши показання підсудного, свідків, дослідивши висновки експертиз та матеріали справи суд, вважає, що дії ОСОБА_3  вірно кваліфіковано за ст.115 ч. 1 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

          Суд критично ставиться до показів ОСОБА_3 щодо невизнання своєї винуватості у вчиненому і розцінює невизнання винуватості як спосіб уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки показання ОСОБА_3 повністю спростовуються  описаними вище доказами, його явкою з каяттям (а.с.5), зізнавальними поясненнями, які він підтвердив під час  проведення відтворення обстановки та обставин  події  (а.с. 57-59),  відтвореним в судовому засіданні від 03.11.2011 року відеозаписом слідчої дії –допиту свідка ОСОБА_5, з якого вбачається, що даний свідок чула як підсудний погрожував ОСОБА_4, що викине її, і чула як відчинилось вікно, а коли зайшла в кімнату, побачила ОСОБА_3, який стояв в трьох метрах від вікна тримаючись за голову й казав «Що я дурень наробив». З відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_5 надавала пояснення без будь-якого тиску з боку працівників міліції.

          Посилання підсудного на те, що до нього здійснювали фізичний та психологічний тиск спростовується матеріалами перевірки прокуратури Староміського району м.Вінниці від 17.10.2011року.   

          Наведені факти є безперечними доказами винуватості ОСОБА_3 в умисному вбивстві матері ОСОБА_4

Обставини, які пом‘якшують покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання  відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

          Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (особливо тяжкий злочин ), особу підсудного ОСОБА_3, який тривалий час ніде не працював, жив за рахунок коштів матері, систематично застосовував до неї фізичний вплив, постійно зловживав алкоголем, обставини справи, що обтяжують покарання, його відношення до вчиненого злочину, суд прийшов до висновку, що для виправлення підсудного необхідним і достатнім буде покарання у виді позбавлення волі.

          Речові докази: одяг ОСОБА_3 (спортивні штани, футболка); одяг ОСОБА_4 (футболка сіро-блакитного кольору, футболка темно-синього кольору, пару шкарпеток); 2  змиви та 2 вирізки з речовиною бурого кольору вилучені з огляду місця події; зразки волосся, крові, змиви та піднігтьовий вміст обох рук ОСОБА_3, а також волосся з голови та піднігтьовий вміст з обох рук ОСОБА_4, які упаковані в два  окремі полімерні пакети та один паперовий конверт,  необхідно знищити.

Цивільний позов у справі не заявлявся, оскільки потерпілий ОСОБА_6 будь –яких претензій до підсудного не має (а.с.69)

          Судових витрат у справі немає.

           Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

           Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1  КК України, та призначити йому покарання у виді 12 (дванадцяти) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

           Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання - з 02.04.2011 року.

          В строк відбуття покарання зарахувати строк перебування ОСОБА_3 під вартою з 02 квітня 2011року.

          Речові докази в справі, а саме: - одяг ОСОБА_3 (спортивні штани, футболка); одяг ОСОБА_4 (футболка сіро-блакитного кольору, футболка темно-синього кольору, пару шкарпеток); 2  змиви та 2 вирізки з речовиною бурого кольору вилучені з огляду місця події; зразки волосся, крові, змиви та піднігтьовий вміст обох рук ОСОБА_3, а також волосся з голови та піднігтьовий вміст з обох рук ОСОБА_4, які упаковані в два  окремі полімерні пакети та один паперовий конверт - знищити.  

          Запобіжний захід відносно ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили,  залишити  попередній –«тримання під вартою».

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Суддя: