Справа №2-324/11

рішення

Іменем України

17 жовтня 2011 року                                                                                                        м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого                                                                                    судді       Іваніної Ю.В.,

при секретарі                                                                                                    Ємець А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №2-324/11 за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 498965,49 гривень та судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «ОТП Банк»звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 498965,49 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 кредитного договору №МL-205/017/2007 від 20.12.2007 року та укладеного 20.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 55000 доларів  США, строком погашення не пізніше 20.12.2037 року зі сплатою відповідної платні за користування кредитом. В якості забезпечення наданого кредитного договору 20.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були укладені договори поруки №SRCNL-205/017/2007 та №SRCNL-205/017/2007/1, на підставі яких поручителі взяли на себе зобов’язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов’язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання ним умов кредитного договору. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов’язання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.  

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч.2 ст.158 ЦПК України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу слухати без його участі, позов визнав повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явилася без поважних причин, про час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, повторно надала суду заяву про відкладення слухання справи, однак доказів про поважність причини неявки в судове засідання суду не надала, тому суд вважає, що вона повторно не з’явилася в судове засідання без поважних причин.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

17.10.2011 року до суду надійшла заява від ОСОБА_4 про відкладення слухання справи, так як вона бажає подати позов чи отримати копію рішення апеляційного суду про оскарження договору поруки.

Особисто відповідач ОСОБА_3 не повідомив суд про причини своєї неявки, суд вважає, що він повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

20.12.2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №МL-205/017/2007, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит з цільовим використанням його на купівлю квартири на загальну суму 55000 доларів США, що підтверджується відповідним меморіальним валютним ордером №1 від 20.12.2007 року (а.с.16). ОСОБА_1, в свою чергу, зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 20.12.2037 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с.7-11).

Згідно з п.1.5.1 кредитного договору сума кредиту та процентів щомісяця погашається у размірі та строках, визначених графіком платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Відповідно до п.3 частини №1 кредитного договору фіксована процентна ставка становить 3,99% річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів).

У зв’язку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, позивачем на підставі п.1.9 кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобов’язань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач направив ОСОБА_1 вимогу №22-2/71029 від 28.11.2008 року про погашення заборгованості за кредитним договором, яку було отримано 08.12.2008 року. Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дня її одержання, але до моменту подання позову до суду вона не виконана і відповідні суми позивачу на даний час не сплачені (а.с.20, 22).

На підставі п.4.1.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів у визначені кредитним договором строки позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожний день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

20.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №SRCNL-205/017/2007/1, на підставі якого поручитель взяла на себе зобов’язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 її зобов’язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору (а.с.17).

Відповідно до п.1.2 договору поруки ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідають як солідарні боржники і банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителів, чи до всіх одночасно.

Згідно з п.п.3.1, 3.2 договору поруки у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором, поручитель зобов’язаний здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому банком, протягом трьох банківських днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Вимога №22-2/71030/1 від 28.11.2008 року була надіслана позивачем та отримана ОСОБА_2, однак у зазначений строк не виконана (а.с.23, 24).

20.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №SRCNL-205/017/2007, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов’язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов’язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору (а.с.18).

Відповідно до п.1.2 договору поруки ОСОБА_1, ОСОБА_3 відповідають як солідарні боржники і банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителів, чи до всіх одночасно.

Згідно з п.п.3.1, 3.2 договору поруки у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором, поручитель зобов’язаний здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому банком, протягом трьох банківських днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Вимога №22-2/71030/2 від 28.11.2008 року була надіслана позивачем та отримана ОСОБА_3, однак у зазначений строк не виконана (а.с.20, 22).

Таким чином, ОСОБА_1 вимоги кредитного договору не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому не сплачує. Позивач звертався до відповідачів з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останні заходів до погашення заборгованості не вжили.

Станом на 29.10.2009 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором від 20.12.2007 року в сумі 60968,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2009 року складає 53472,20 доларів США (428184 гривень) –сума заборгованості по тілу кредиту, 7495,86 доларів США (60023,84 гривень) –проценти за період з 23.02.2009 року по 28.10.2009 року, 10757,65 гривень –сума пені, нарахована за період з 20.11.2008 року по 27.05.2009 року (а.с.19).   

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.    

Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.     

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст.543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

На підставі ст.544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов’язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є поручителями перед позивачем за виконання умов кредитного договору від 20.12.2007 року та солідарними боржниками. У зв’язку з невиконанням позичальником вимог зазначеного кредитного договору у позивача виникло право вимагати від ОСОБА_5 виконання зобов’язань по кредитному договору, які останній ігнорує. Тому є підстави для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми основного боргу по несплаченому кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.  

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.543, 544, 553, 554, 611, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.16, ч.4 ст.169, ст.ст.209, 214-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 498965,49 гривень та судових витрат –задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(р/р 29098002900205 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) 498965 (чотириста дев’яносто вісім тисяч дев’ятсот шістдесят п’ять) гривень 49 копійок заборгованості по несплаченому кредиту.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(р/р 29098002900205 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) 1700 (одна тисяча сімсот) гривень витрат по сплаті позивачем судового збору і 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя                                                                                                                                Ю.В. Іваніна