Судове рішення #20271501

      

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем       України

20 грудня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія  суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення   Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого  -   Полюховича О.І.

суддів – Матюхи Ю.В., Збитковської Т.І.

з участю : прокурора – Іванціва М.Р.

захисника –ОСОБА_1

засудженого –ОСОБА_2

розглянула  у відкритому судовому  засіданні  кримінальну справу   за апеляціями прокурора Ралдугіна О.О., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2  на вирок Рівненського міського суду від  29 вересня 2011 року.

Цим вироком,

ОСОБА_2, який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Валіще Пінського району Брестської області РБ,  громадянин Республіки Білорусь,  з середньою спеціальною освітою, одружений, на утриманні  має малолітню дитину,  працюючий директором  ПП «Євростар», раніше не судимий, проживаючий в АДРЕСА_1,

-          засуджений за ч.2 ст.366 КК України  на два роки позбавлення волі  з позбавленням права  обіймати   посади пов’язані з  організаційно-розпорядчими  та адміністративно-господарськими  функціями строком на один рік. На підставі ст..75 КК України  ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк –один рік. На ОСОБА_2 покладено обов”язки, передбачені  п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі, знято арешт з автомобіля ОСОБА_2 і повернуто останньому грошові кошти в сумі 600 000 грн..

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він , працюючи директором ПП «Євростар»,  в період з 1 травня  по 30 вересня 2007 року , в порушення вимог п.2 ст.3, ст..9 Закону України «Про  бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст..5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»в бухгалтерському обліку 1111 «Євростар»відобразив фінансово-господарські операції  з ТзОВ «Рівне-Метал»щодо придбавання у останнього  брухту чорних металів, надання послуг  по ремонту  механізмів та обладнання, які  зазначеним  товариством  не надавались. Накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі продукції та послуг не виписувались.

У зв’язку  з цим ОСОБА_2  занизив об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємства  на  606 088 грн, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет суми  податку на прибуток  в розмірі 151 522 грн.


__________________________________________________________________________________

Справа №11-743/2011р                                                                                                                                       головуюча в 1-й інстанції – Кучина Н.Г.

Категорія:  ч.2  ст.366  КК України                                                                                                                         доповідач                    -    Полюхович О.І.

ОСОБА_2 вніс  завідомо неправдиві   відомості  до декларації  з податку на прибуток  ПП «Євростар» за І-е півріччя 2007 року, за три квартали 2007р, 2008 р, до податкової декларації  з податку  на додану вартість 1111 «Євростар» за червень, вересень 2007 року, які є офіційними документами , що призвело до тяжких наслідків.

В поданих на вирок суду  апеляціях:

- прокурор Ралдугін О.О., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції  просить  вирок  щодо ОСОБА_2  скасувати, а справу повернути до місцевого суду на новий судовий розгляд. В обґрунтування апеляції прокурор зазначив, що  покарання, яке призначене засудженому є явно не справедливим  внаслідок м’якості, оскільки судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2 не  розкаявся у вчиненому,  вини своєї не визнав, злочин відноситься до категорії середньої тяжкості (т.8  а.с.177,178). В змінах до апеляції прокурор просить вирок  суду скасувати,  постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України   і призначити покарання у вигляді   трьох років позбавлення волі з позбавленням права  обіймати певні посади строком на  два роки. На підставі ст..75 КК України ОСОБА_2 звільнити від покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк -  три роки (т.8 а.с.185);

-          засуджений ОСОБА_2 просить  вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити в зв’язку із відсутністю в його діях складу злочину. В обґрунтування  апеляції ОСОБА_2 вказав, що звітність, яка відображена у деклараціях, готувалась  бухгалтером, він не усвідомлював  неправдивий характер указаних відомостей.  Крім того, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від  22 грудня  2010 року  повідомлення-рішення  ДПІ м.Рівне  скасовані,  дії працівників ДПІ визнані не правомірними (т.8 а.с.170-173).

Заслухавши суддю-доповідача, думку  прокурора про скасування вироку і постановлення нового,  пояснення захисника та засудженого щодо  закриття провадження по справі за відсутністю складу злочину в діях ОСОБА_2,  перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають  задоволенню  частково  з таких підстав.

Статтею 323 КПК України передбачено, що  вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

У відповідності зі ст..334 КПК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України (постанова ПВСУ  «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку») мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання  обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов’язковим  зазначенням  місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. В цій частині вироку потрібно  викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного  доведеним, а також  обставини, які визначають ступінь винності кожного  з підсудних, їх роль у вчиненні злочину, а після цього –докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.

За змістом  ст..370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити  законний, обґрунтований, справедливий вирок.

Проте як видно з матеріалів кримінальної справи , суд, визнавши  ОСОБА_2  винним  у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, допустив порушення  зазначених вище норм  кримінально-процесуального закону. Суд  першої інстанції  у своєму вироку  не вказав чіткого формулювання обвинувачення засудженому, визнаного судом доведеним, з обов’язковим  зазначенням  місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

Судом не мотивовано, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, зокрема, суд  покликається на акт  №26\35\34 580769 від 8 травня 2009 року «Про результати позапланової  виїзної перевірки ПП «Євростар»з питань  дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2008 року», повідомлення-рішення від  25 травня 2009 року , показання свідка ОСОБА_4, однак не  вмотивував, чому  відхиляє  показання свідка ОСОБА_5, рішення Рівненського окружного адміністративного суду  від 22 грудня 2010 року (окрім того, що воно не набрало чинності).

Суд першої інстанції у своєму вироку  зазначив, що висновком судово-бухгалтерської експертизи  №2442 від 31 січня 2011 року  підтверджено  висновки , викладені в акті  перевірки від 8 травня 2009 року  (т.8 а.с.161). Однак   зазначене твердження не відповідає  дійсності, оскільки  у висновку  №2442 від 31 січня 2011 року вказано, що  «…в результаті проведення експертних досліджень  не надалось можливим  документально підтвердити як висновки податкової перевірки ПП «Євростар»(акт від 8 травня 2009 року) щодо заниження належних до сплати в бюджет сум податків, так і відповідні висновки спеціаліста №579 від 28 травня 2009 року та судово-бухгалтерської експертизи №609 від 18 серпня 2009 року (т.8 а.с.66 зв.).

Крім того, ОСОБА_2  органом досудового слідства інкримінувалось вчинення злочину, передбаченого  ч.3 ст.212  КК України (т.7 а.с. 409, 417-427). В судовому засіданні  державний обвинувач Ралдугін О.О.  змінив обвинувачення, вказавши у своїй постанові , що в діях ОСОБА_2  відсутні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (т.8 а.с.112).  Фактично державний обвинувач  відмовився від частини обвинувачення і не підтримував державне обвинувачення в цій частині. Суд першої інстанції, всупереч вимогам ст..282 КПК України,  не виніс ніякого судового рішення за ч.3 ст.212 КК України, внаслідок чого обвинувачення ОСОБА_2  за даний злочин залишилось не завершеним.

Судом першої інстанції повернуто ОСОБА_2 шістсот тисяч гривень, які 7 лютого 2009 року  передані  філії м.Рівне ВАТ «Державний експортно-імпортний  банк України» (т.1 а.с.183).

Із матеріалів справи  слідує, що вказані кошти були вилучені  31 січня 2009 року  у ОСОБА_2 із автомобіля марки «Нісан Максіма», д.н. НОМЕР_1 (т.1 а.с.145) і  визнані слідчим  Шиманським В.М.  речовими доказами по справі (т.1 а.с.181).

У відповідності до ст..78 КПК України речовими доказами  є предмети , які були  знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину  або були об’єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші  речі , нажиті  злочинним шляхом, і всі  інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення  винних або для спростування обвинувачення чи пом’якшення відповідальності.

Свідок  ОСОБА_6  вказав на те, що  зазначені грошові кошти він повернув  ОСОБА_2  в кінці січня 2009 року, повернув борг,  оскільки  дані кошти  позичав у  ОСОБА_2 на купівлю квартири  (т.8 а.с.57).

Цивільний позов  до ОСОБА_2  не  поданий (т.8 а.с.429), судові витрати по справі становлять 2 401 грн 44 коп (т.8 а.с.430).

Враховуючи наведене,  судова колегія вважає за можливе  повернути  зазначені кошти  ОСОБА_2

За наведених обставин вирок суду першої інстанції не може залишатися чинним, підлягає  скасуванню, крім рішення щодо повернення   коштів,  з направленням справи на новий судовий  розгляд зі стадії попереднього розгляду справи.

При новому  судовому розгляді  справи  суду першої інстанції необхідно повно, всебічно і об’єктивно  дослідити  і оцінити докази, надані сторонами, усунути порушення зазначені в описовій частині  ухвали і вирішити справу у відповідності до вимог  закону.




На підставі наведеного та керуючись ст..ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-


                                                У Х В А Л И Л А:


Апеляцію засудженого ОСОБА_2,  прокурора Ралдугіна О.О. задовольнити частково.

Вирок Рівненського міського суду  від 29 вересня 2011 року відносно ОСОБА_2, крім  вказівки суду щодо повернення грошових коштів, які  зберігаються на  рахунку  Рівненської філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»-   скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд   в той же суд  під головуванням іншого судді зі стадії попереднього розгляду.

Запобіжний захід  стосовно ОСОБА_2   залишити попередній – підписку про невиїзд.


                                                   Судді:

Полюхович О.І___________Матюха Ю.В._________________Збитковська Т.І.___________




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація