УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/5662/11
Категорія 100
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Рафальської І.М..
суддів Зарицької ОГ.В., Талько О.Б.,
при секретарі Ходаківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирській області, Державного казначейства України про визнання дій протиправними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за апеляційною скаргою відповідача на постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 1 березня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
11.06.2009р. ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирській області, Державного казначейства України, у якому просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з нього на свою користь 37549,50грн. недоплаченого підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ч.2 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1.01.06р. по 31.05.09р./у мотивувальній частині позовної заяви позивачка помилково зазначила «за ч.1 ст.39 – доплата до зарплати».
Постановою Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 1 березня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано дії відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області - щодо ненарахування та невиплати позивачці підвищення до пенсії у повному розмірі неправомірними.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області перерахувати та виплатити позивачці доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 11.06.2008р. по 31.05.2009 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за пропуском строку звернення до суду, а в позові до Державного казначейства України відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову в частині задоволених вимог до нього, оскільки вважає її незаконною, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до нього, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає, що постановою КМ України № 836 від 26.07.1996р. встановлено розміри доплати до пенсії і вона є обов’язковою для виконання Пенсійним фондом, та що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється з Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України. Крім того, вказує на те, що дане управління не є належним відповідачем по справі.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, доплата до пенсії провадиться у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2, 1948р.н., є пенсіонером /посвідчення НОМЕР_1 /а.с.9/, потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії /посвідчення серія НОМЕР_2/ та проживає у АДРЕСА_1 яке за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р.та за розпорядження Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01.1993р., відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
У спірний період відповідач виплачував позивачці доплату до пенсії у розмірі 10,50 грн., визначену постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", про що свідчить відповідна довідка/а.с.10/.
Вирішуючи спір, суд, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої доплати до пенсії застосуванню підлягає саме Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів № 836 від 26.07.1996р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивачки, і правильно задовольнив частково позов, застосувавши визначений ст.99 КАС України річний строк звернення до суду.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то згідно Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 та з врахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 /зі змінами/, саме управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, а отже, є відповідачами у спорах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій.
Доводи апелянта про те, що його дії є правомірними, оскільки відсутнє належне фінансування на вказані виплати, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Постанова райсуду в частині визнання дій відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області - щодо ненарахування та невиплати позивачці підвищення до пенсії у повному розмірі неправомірними та зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області перерахувати та виплатити позивачці доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок
-2-
Чорнобильської катастрофи” за період з 11.06.2008р. по 31.05.2009 року відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для її скасування в цій частині немає.
В іншій частині постанова райсуду не оскаржується, а тому й не переглядається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області відхилити.
Постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 1 березня 2010 року в частині визнання дій відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області - щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії у повному розмірі неправомірними та зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 11.06.2008р. по 31.05.2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: