УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/1113/11
Категорія 10.3.2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Рафальської І.М..
суддів Зарицької Г.В., Кашапової Л.М.,
при секретарі Григорович А.М.,
з участю позивачки,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської райдержадміністрації Житомирської області, управління Пенсійного фонду України у Коростенському районі Житомирської області, Коростенського відділення Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 2 жовтня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
29 травня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила визнати дії відповідачів неправомірними та стягнути на свою користь невиплачені у повному розмірі кошти, передбачені ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1.01.2008р. по 1.01.2009р. в сумі 1897грн.80 коп. /з управління праці та соціального захисту населення Коростенської райдержадміністрації/ та за ч.2 ст.39 цього Закону як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення за цей же період у розмірі 6327,60грн/ з управління Пенсійного фонду України у Коростенському район/ та зобов’язати Державне казначейство перерахувати ці кошти на її ім’я на рахунок Пенсійного фонду України.
В обґрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй раніше у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, що суперечить в частині розміру цих виплат положенням ст.ст. 37, ч.1 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /далі-Закон № 796-ХП/.
Постановою Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 2 жовтня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати позивачці коштів за період з 1.06.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі, визначеному ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Коростенському районі Житомирської області щодо ненарахування та невиплати позивачці коштів за період з 1.06.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі, визначеному ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги позивачці за період з 1.06.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі, визначеному ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Коростенському рвйоні Житомирської області здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги позивачці за період з 1.06.2008р. по 31.12.2008р . в розмірі, визначеному ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Коростенському районі Житомирської області просить постанову райсуду скасувати в частині задоволення вимог до нього, оскільки вважає її в цій частині незаконною; посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не взяв до уваги, що, виходячи з фінансових можливостей, держава гарантувала виплату окремих компенсацій і допомог, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року; зазначає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється з Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України;
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 1956 р.н., про що свідчить копія паспорту/а.с.6/, є пенсіонеркою /пенсійне посвідчення НОМЕР_2/а.с.1/,
є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4 категорії/посвідчення серія НОМЕР_1 а.с.1/, та проживає у АДРЕСА_1, яке за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р. та за розпорядження Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01.1993р., відноситься до зони посиленого радіоекологічного контрою
У спірний період управління Пенсійного фонду України у Коростенському району Житомирської області виплачувало позивачці доплату до пенсії у розмірі 5,20 грн., визначену постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, про що свідчить відповідна довідка/а.с.7/.
Вирішуючи спір, суд, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої доплати до пенсії застосуванню підлягає саме Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів № 836 від 26.07.1996р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача і задовольнив частково цю позовну вимогу.
В частині обрання позивачкою способу захисту прав в цій частині постанова не оскаржується, а тому в цій частині не переглядається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Так, згідно Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 та з врахуванням Положення про
-2-
управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 /зі змінами/, саме управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, а отже, є відповідачами у спорах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій.
У абзаці 2 п.2 постанови КМ України № 936 від 20.09.2005р. вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28,30,32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000р. № 987, тобто п.24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.
Згідно п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00р. № 987, видатки, пов'язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії та допомога/ провадяться органами, які виплачують пенсію.
Доводи апелянта про те, що його дії є правомірними, оскільки відсутнє належне фінансування на вказані виплати, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Постанова райсуду в частині задоволення вимог до управління Пенсійного фонду України у Коростенському районі Житомирської області відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для її скасування в цій частині немає.
В іншій частині постанова райсуду не оскаржується, а тому й не переглядається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Коростенському районі Житомирської області відхилити.
Постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 2 жовтня 2009 року в частині визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України у Коростенському районі Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 коштів за період з 1.06.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі, визначеному ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Коростенському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги ОСОБА_1А за період з 1.06.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі, визначеному ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: