У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          23 грудня 2011 року                                                                                           м. Рівне

        Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

                    головуючого-судді                        Мельника Ю.М.

                         суддів                                             Боймиструка С.В., Рожина Ю.М.,

                         секретар судового засідання       Приходько Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду від 16 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов”язання вчинити певні дії,                                                            

                                                           ВСТАНОВИЛА :

          В травні 2009 року  позивачка звернулася в суд із позовом в якому  зазначала, що з 19 жовтня 2004 року вона , як науковий працівник, отримає пенсію призначену відповідно до ст. 24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність”. Вказувала, що відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” від 22.09.2006 року, який набрав чинності з 01 січня 2007 року, статтю 24 було викладено в новій редакції. Частиною 24 цієї статті визначено, що право на призначення пенсії поширюється на всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом та мають стаж наукової роботи, передбачений ч. 2 цієї статті. Призначення пенсій науковим (науково-педагогічним) працівникам здійснюється відповідно до ч. 3-7 цієї статті з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника. Зазначала, що 03.01.2008 року вона зверталася до відповідача із заявою про призначення їй наукової пенсії у відповідності із змінами внесеними до ст.. 24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність”, які набули чинності з 01 січня 2007 року, проте їй було відмовлено. Вважала цю відмову неправомірною та просила суд зобов”язати відповідача призначити (перерахувати) їй наукову пенсію з 03 січня 2008 року (з дати звернення) .

          Постановою Рівненського міського суду від 16 квітня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов”язання повторно призначити наукову пенсію  було відмовлено.

           Не погодившись із постановою суду, позивачка в апеляційній скарзі вказувала на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду  обставинам справи.  Зазначала, що відповідач протиправно відмовив їй у призначенні наукової пенсії з 03 січня 2008 року . Вважає, що вона має право на призначення цієї пенсії , а  суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову.

Із цих підстав просила скасувати оскаржувану постанову та  ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.

          Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

          Судом першої інстанцій встановлено, що позивачці , як науковому працівнику,  з 19 жовтня 2004 року призначено пенсію відповідно до ст. 24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність”. При призначенні пенсії було враховано стаж наукової діяльності позивачки, середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України  за 2003 рік, тобто за календарний рік, що передує року звернення  за призначенням пенсії, а також заробітна плата позивачки за 60 календарних місяців.

          З 31 липня 2007 року позивачці було проведено перерахунок пенсії, як науковому працівнику з більш високого заробітку, на підставі заяви позивачки від 31.07.2007 року та наданих нею довідок про заробітну плату за періоди з 01.01.1966 року по 31.12.1970 року, з 01.01.1976 року по  31.12.1980 року, з 01.03.1971 року по 28.02.1976 року, виданих ВАТ Рівненський завод „Газотрон”.

          Посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що у зв”язку із внесеними змінами до  Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” від 22.09.2006 року, який набрав чинності з 01 січня

          справа № 22-а-2538-11                                                       Головуючий в суді 1 інст. Діонісьєва Н.М.

                                                                                Суддя- доповідач Мельник Ю.М.            

2007 року їй повинна бути повторно призначена  пенсія, як науковому працівнику, з часу звернення до відповідача із заявою ( 03 січня 2008 року) не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством повторне призначення пенсіонерам пенсій того ж самого виду, яку вони отримують, не передбачено.

Окрім того, посилання позивачки на ч. 24 ст. 24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” (в редакції від 22.09.2006 року), як на підставу для перерахунку пенсії не заслуговують на увагу, оскільки вказана норма права регулює питання призначення пенсії, а не її перерахунок.

 Право на перерахунок пенсії регулюється  ч. 17  ст. 24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” (в редакції від 22.09.2006 року)  , якою передбачено право на перерахунок пенсії лише при умові   коли пенсіонери, які після призначення пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” продовжували працювати за строковим трудовим договором  (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників не менше як два роки, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії.

Оскільки позивачка після призначення їй пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” не працювала, то підстав для перерахунку пенсії відповідно до ст. 24 ЗУ „Про наукову і науково-технічну діяльність” (в редакції від 22.09.2006 року) немає  і суд І інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.

          Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання дій неправомірними та зобов”язання повторно призначити наукову пенсію, з чим і погоджується колегія суддів.

Враховуючи те, що постанова місцевого суду була ухвалена з дотриманням  норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду,  колегія  суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

          Керуючись   п.1 ч.1 ст. 198,   ст. 200 , ст. 206 КАС України, колегія суддів

                                                          УХВАЛИЛА :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а постанову Рівненського міського суду від 16 квітня 2010 року - залишити без зміни.

          Ухвала  суду апеляційної інстанції  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання  нею законної сили .

Головуючий

          Судді: