Справа №  2-332/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 02 грудня 2011 року             Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

          головуючого –судді  Кутового Ю.С.,

          при секретарі – Грінішиній  О.І.,

          з участю позивачки –  ОСОБА_1,

          відповідача –  ОСОБА_2,

          представника відповідача –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківці у приміщенні суду справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -

в с т а н о в и в :

          Позивачка звернулася до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у шлюбі з 10 грудня 1994 року по 13 вересня 2002 року. Від спільного подружнього життя у них є неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя з відповідачем не склалося, їх шлюб розірвано. Неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини, яких недостатньо для забезпечення її фізичного та духовного розвитку. Після розірвання шлюбу вони з відповідачем проживали разом однією сім’єю, вели спільне господарств, підтримували подружні відносини з вересня 2002 по червень 2010 року. Під час перебування у шлюбі і проживання в фактичних шлюбних відносинах спору про поділ майна не виникало. В серпні 2010 року вона пред’явила вимогу до відповідача про поділ спільного сумісного майна, на що останній відмовив та заборонив їй та доньці проживати їм у новозведеному ними у 2000 році під час перебування у шлюбі будинку № 68а по вул. Дудка в м. Корюківка.  В період сімейного життя сторони придбали рухоме майно, яке являється їхньою сумісною власністю. ОСОБА_3 вартість спільного сумісного рухомого майна становить 16030,00 грн. Все майно знаходиться в будинку –по вул. Дудка, 68-а, Корюківського району Чернігівської області. Факт наявності даного майна підтверджується актом обстеження майна в їхньому господарстві, складеного депутатом міської ради. Сторони добровільно не можуть вирішити питання поділу спільно нажитого майна, тому позивачка змушена звернутися до суду з даною позовною заявою. Позивачка просить встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу з відповідачем за період з вересня по червень 2010 року з метою поділу спільно нажитого майна за зазначений період. Просить провести поділ спільного сумісного рухомого майна та виділити їй в натурі: диван –куточок (700 грн.), стілець комп’ютерний (100 грн.), стіл комп’ютерний (400 грн.) тумба під телевізор (130 грн.),телевізор (600 грн.), пилосос (200 грн.), ДВД-плеєр (300 грн.), диван малютка (1300 грн.), холодильник (1500 грн.), пральна машина (2000 грн.) куточок кухонний (600 грн.), газова плита (400 грн.), два паласа (400 грн.), а всього на загальну суму 8 630 грн. У власність відповідача про сить виділити інше майно: шафу 3-и дверну (200 грн.), телевізор (800 грн.), піч мікрохвильову (500 грн.), кухонний гарнітур (2700 грн.), котел (2300 грн.), водяну станцію (800 грн.), пральну машину (100 грн.) а всього на загальну суму 7400 грн. Визначити за відповідачем право власності на будматеріали із яких збудовано житловий будинок та господарські будівлі (сарай та гараж) за адресою: м. Корюківка, вул. Дудко, 68а на загальну суму 50 744 грн. Відступити від початку рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини та її інтереси, стягнувши з відповідача на її користь компенсацію за її частку у вартості будматеріалів в сумі 33 829 грн. Стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати згідно квитанції.

      У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

       У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову.

       Допитана в судовому засіданні в якості свідка неповнолітня донька сторін ОСОБА_4 пояснила, що її батьки після розірвання шлюбу в період з вересня 2002 року по червень 2010 року проживали в ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім’єю, перебували у подружніх відносинах, вели спільне господарство. Потім вони розійшлися, а вона з матір’ю переїхала жити до бабусі.

          Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що є подругою позивачки та підтвердила, що сторони після розірвання шлюбу, а саме за період з вересня 2002 року по червень 2010 року проживали разом за однією адресою.

          Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, пояснив що є батьком відповідача. Після розірвання шлюбу його син з позивачкою разом не проживали. Відносини між ними були погані та чи проживали вони однією сім’єю він не знає. Яке саме майно було придбано сторонами після розірвання шлюбу він також не знає, але більше купував його син. Також пояснив, що давав деякі матеріали на будівництво спірних будівель, які знаходяться по вул. Дудка, 68 а в м. Корюківка.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що є подругою теперішньої дружини відповідача. Щодо того, чи проживали сторони однією сім’єю після розірвання шлюбу нічого пояснити не може, але знає, що з літа 2010 року вони не проживають за однією адресою. Була свідком того, як позивачка вивозила деякі речі з будинку по вул. Дудка 68а, а саме м’який куточок та маленькій телевізор.  

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, пояснив, що у нього на протязі трьох років періодично працював відповідач. Підтвердив, що саме ОСОБА_2 придбав кухню, яка знаходилась в будинку по вул. Дудка 68а.

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що є подругою позивачки, до цього перебувала у дружніх відносинах зі сторонами. Після розірвання шлюбу, а саме за період з вересня 2002 року по червень 2010 року сторони проживали разом.

          Допитана в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснила, що є матір’ю позивачки та підтвердила, що після розірвання шлюбу приблизно до серпня 2010 року її дочка разом з відповідачем проживали разом за однією адресою, вели спільне господарство. За цей період відносини між ними були нормальними. Щодо спірних будівель пояснила, що останні будувались з будматеріалів які вони давали, а також які давали батьки відповідача.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, пояснив, що є сусідом батька відповідача, перебуває у дружніх відносинах з відповідачем. До літа 2010 року сторони проживали за однією адресою та зі слів останнього він знає, що вони з позивачкою перебували у поганих стосунках. Бачив як зимою позивачка виносила якісь речі з будинку, які саме він не знає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що знаходилась у дружніх відносинах зі сторонами. Підтвердила, що після розірвання шлюбу сторони проживали за однією адресою, стосунки між ними були поганими.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_14 пояснив, що є рідним племінником відповідача та був свідком того, як зі спірного будинку по вул. Дудка 68а, позивачка вивозила деякі речі, а саме газову плиту та водяні станції. Щодо стосунків між сторонами він нічого пояснити не може та не знає чи проживали вони разом після розірвання шлюбу він не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що працює водієм на Чернігівській фірмі «Торнадо», яка надає послуги по перевезенню пасажирів та вантажів. В кінці весни 2011 року йому зателефонувала жінка і попросила надати послуги по перевезенню її особистих речей з вул. Дудко № 68 на вул. Франко в м. Корюківка. Приїхавши на місце, позивачка, ї мати та хлопець почали завантажувати речі на причеп, які згодом він відвіз на вул. Франка. Потім через тиждень він ще раз забирав речі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що працює техніком Корюківського районного комунального підприємства «Рампа»та дала пояснення щодо методики складання довідки про вартість будівель, які розташовані по вул. Дудка № 68а в м. Корюківка. Також пояснила, що перебувала у дружніх відносинах з подружжям ОСОБА_2 та повідомила, що останні безпосередньо звертались до неї з приводу узаконення збудованих ними під час перебування у шлюбі житлового будинку та надвірних будівель розташованих по вул. Дудка, 68 а. На даний час в даному будинку проживає відповідач і він повністю придатний до проживання. Зазначила, що даний будинок з надвірними будівлями будувався за допомогою батьків сторін.       

     Суд, вислухавши позивача, відповідача, його представника, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково. По справі встановлено, що сторони у шлюбі з 10 грудня 1994 року по 13 вересня 2002 року (свідоцтво про розірвання шлюбу 1-ЕЛ №062472). Від спільного подружнього життя у них є неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження І-ЕЛ №298266) Неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Відповідач згідно рішення Корюківського районного суду від 17 липня 2000 року сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини. У 2000 році під час перебування у шлюбі сторонами збудовано житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Дудка 68 а. У 2005 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до суду про визнання самочинного збудованого жилого будинку з надвірними будівлями спільним сумісним майном подружжя з рівними частками кожного по Ѕ частині в даному жилому будинку та господарських будівель (сарай та гараж). Рішенням Корюківського районного суду від 12 жовтня 2005 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. На підставі рішення суду було зареєстровано власність на спірний будинок та господарські будівлі по Ѕ частині за кожним. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 29 березня 2011 року рішення Корюківського районного суду від 12 жовтня 2005 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_17 та ОСОБА_2 до Корюківського міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво. На підставі рішення апеляційного суду право власності скасовано. Під час перебування у шлюбі і проживання за однією адресою після розірвання шлюбу спору про поділ майна не виникало. В серпні 2010 року позивачка пред’явила вимогу до відповідача про поділ спільного сумісного майна, на що останній відмовив та заборонив їй та доньці проживати їм у новозведеному ними у 2000 року під час перебування у шлюбі будинку № 68а по вул. Дудка в м. Корюківка. Згідно довідки КРКП «Рампа»від 25 липня 2011 року наданої позивачкою інвентарна оцінка станом на 2005 рік житлового будинку та господарськими будівлями (сарай та гараж) по вул. Дудка, 68 складає 50 744 грн. Згідно довідки КРКП «Рампа»від 23 листопада 2011 року витребуваної судом інвентарна оцінка на теперішній час житлового будинку та господарських будівель (сарай та гараж) складає 121 332 грн. Після розірвання шлюбу, під час проживання за однією адресою сторони придбали рухоме майно, а саме: диван –куточок, стілець комп’ютерний, стіл комп’ютерний, тумби під телевізор,  двох телевізорів, пилососа, ДВД-плеєра, дивана малютки, холодильника, пральної машини (авт.), куточка кухонного, газової плити, двох паласів,  шафу 3-и дверної, телевізора, піч мікрохвильової, кухонного гарнітура, котла, дві водяні станції, пральної машини. Сторони добровільно не можуть вирішити питання поділу спільно нажитого майна, тому позивачка змушена звернутися до суду з даною позовною заявою. Позивачка просить встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу з відповідачем за період з вересня по червень 2010 року з метою поділу спільно нажитого майна за зазначений період. Просить провести поділ спільного сумісного рухомого майна у визначеному нею спосіб. Просить визнати за відповідачем право власності на будматеріали із яких збудовано житловий будинок та господарські будівлі (сарай та гараж) за адресою: м. Корюківка, вул. Дудко, 68а на загальну суму 50 744 грн. Відступити від початку рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини та її інтереси, стягнувши з відповідача на її користь компенсацію за її частку у вартості будматеріалів в сумі 33 829 грн. Стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати згідно квитанції. Відповідач позов не визнав. Від проведення відповідних судових експертиз для встановлення дійсної вартості майна та можливих способів його поділу сторони відмовились.

          Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ч.1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить ім. на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

          Відповідно до п. 20 постанови ПВС «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»№ 11 від 21 грудня 2007 року при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

          Факт проживання однією сім’єю сторін, тобто перебування у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу за період з вересня 2002 року по червень 2010 року не знайшов свого підтвердження, оскільки покази допитаних у судовому засіданні свідків в цій частині різняться між собою та є суперечливими. Крім того допитані свідки є родичами сторін або перебувають у дружніх відносинах з кожним з них окремо, а тому є зацікавленими і суд не бере їх до уваги. Таким чином, позовні вимоги в частині встановлення факту проживання однією сім’єю у не зареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вересня 2002 року по червень 2010 та поділ придбаного за цей час майна не підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

          Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівним, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків передбачених ЦК України.

           Відповідно до п. 23 постанови ПВС «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»№ 11 від 21 грудня 2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Житловий будинок та господарські будівлі (сарай та гараж) по вул. Дудка, 68 а, збудовані сторонами за період з 1998 по 2000 року, тобто під час перебування у зареєстрованому шлюбі та беручи до уваги, що власність на дані будівлі не зареєстрована і вони є самочинним будівництвом, будматеріали використані для будівництва є спільною сумісної власністю подружжя.

Таким чином позовні вимоги в частині визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будматеріали використані на будівництво споруд по вул. Дудка 68а, та стягнення з відповідача на користь позивачки компенсації за її частку у вартості будматеріалів у запропонованому останньою розмірі підлягають задоволенню.

Витрати на ІТЗ розгляду справи сплачені позивачем підлягають стягненню з відповідача. Сторони звільнені від сплати держмита.

Керуючись ст.ст. 60 70, 71, 72 СК України, ст.ст. 3, 10, 60, 130, 174, 208-215, 218, 294 ЦПК України, суд, –                 

                                                               в и р і ш и в:

           Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна –задовольнити частково.

          Визнати право спільної сумісної власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на будматеріали з яких збудовано житловий будинок та господарські будівлі (сарай, гараж) за адресою: м. Корюківка, вул. Дудка, 68а.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за її частку у вартості будматеріалів в межах заявлених вимог у сумі 33 829 (тридцять три тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

            В решті позовних вимог відмовити.

           Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Корюківський районний суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які приймали участь у справі, але не були присутніми під час проголошення рішення можуть оскаржити рішення протягом десяти днів з отримання його копії.

          Суддя                                                                                Ю. С. Кутовий